1. Запропоновано принципи підсилення залізобетонних згинальних елементів локальним попереднім напруженням додатковою зовнішньою арматурою прямолінійного і криволінійного обрису, шляхи їхньої реалізації з мінімальними витратами енергетичних і матеріальних ресурсів. 2. На основі положень теорії гнучких висячих ниток розроблена та експериментально перевірена методика визначення параметрів натягу арматури, що напружується, відмінність між результатами розрахунку і фактично обмірюваними не перевищує 8,3%. 3. Експериментально і теоретично встановлено, що втрати напружень (від деформацій бетону) в зовнішній додатковій арматурі через її роботу по шпренгельній схемі малі. 4. Проведені експериментальні дослідження шарнірно опертих однопрольотних залізобетонних балок, підсилених обтисненням додатковою зовнішньою арматурою горизонтального і криволінійного обрису з попереднім напруженням різних рівнів, а також аналогічних балок без підсилення показали, що локальне обтиснення додатковою арматурою підвищило тріщиностійкість у 2,25...3,5 рази, несучу здатність у 1,4...1,5 рази. Необхідний ступінь підвищення несучої здатності може бути досягнутий в основному постановкою відповідної кількості додаткової зовнішньої арматури. 5. Розроблений і захищений патентом України UA 50136А спосіб підсилення нерозрізних залізобетонних балок локальним обтисненням додатковою зовнішньою арматурою їх прольотних частин, що одночасно призводить до зменшення величин опорних згинальних моментів, які виникають від дії навантаження в експлуатації. Зменшення опорних моментів відбувається також за рахунок їхнього перерозподілу в прольот завдяки підвищенню жорсткості прольотних частин шпренгельним підкріпленням зовнішньою арматурою. 6. Експериментально встановлені закономірності тріщиноутворення, деформування і руйнування двопрольотних залізобетонних балок, підсилених локальним обтисненням додатковою зовнішньою арматурою в прольотах до навантаження і під навантаженням. Випробування підтвердили факт появи позитивного згинального моменту на опорі при локальному обтисненні в прольотах. Завдяки обтисненню в прольотах несуча здатність випробуваних балок зросла в 1,4 рази в порівнянні з несучою здатністю балок без підсилення. Величина навантаження тріщиноутворення зросла в 1,7 рази. При руйнуванні балок значення напружень у додатковій зовнішній арматурі досягали межі текучості. 7. Розроблені методики оцінки несучої здатності однопрольотних і нерозрізних балок, підсилених локальним обтисненням додатковою зовнішньою арматурою. Виявлена в експериментах одночасність настання граничного стану в залізобетонних балках і текучості в зовнішній арматурі дозволила використовувати для побудови апарата розрахунку положень теорії граничної рівноваги. 8. Результати даної роботи впроваджені при підсиленні трьохпрольотних нерозрізних залізобетонних балок прольотної будівлі Нетеченського моста й однопрольотних балок перекриттів п'ятиповерхового будинку в м. Харкові. Зазначене впровадження показало високу технологічність і ефективність запропонованого підсилення залізобетонних балок локальним попереднім напруженням додатковою зовнішньою арматурою. Основні положення дисертації опубліковані в наступних роботах: 1. Шагин А.Л., Гриневич Е.А. Усиление балочных конструкций железобетонных мостов // Науковий вісник будівництва.-Харків: ХДТУБА, 2001.-Вип.15.-С.73-78. Особистий внесок здобувача складають запропоновані конструктивно-технологічні принципи підсилення залізобетонних балок напруженою сталевою арматурою, у тому числі в сполученні з склопластиковою арматурою. 2. Гриневич Е.А. Усиление неразрезных железобетонных балок на объектах г. Харькова // Коммунальное хозяйство городов.-Вып. 43.-К.: Техника, 2002.-С.88-93. 3. Шагин А.Л., Гриневич Е.А. Эффективные виды усиления эксплуатируемых железобетонных балок // Науковий вісник будівництва.-Харків: ХДТУБА, 2002.-Вип.19.-С.171-175. Особистим внеском здобувача є обґрунтування раціональних схем підсилення нерозрізних залізобетонних балок. 4. Шагин А.Л., Бутенко А.А., Гриневич Е.А. Локальное обжатие элементов статически неопределимых железобетонных стержневых систем // Науковий вісник будівництва.-Харків: ХДТУБА, 2002.-Вип.20.-С.31-36. Особистий внесок здобувача складає чисельне обґрунтування способу підсилення нерозрізних трьохпрольотних і однопрольотних залізобетонних балок. 5. Шагин А.Л., Избаш М.Ю., Асанов В.В., Гриневич Е.А. Несущая способность балок, усиленных локальным обжатием дополнительной внешней арматурой // Науковий вісник будівництва.-Харків: ХДТУБА, 2003.-Вип.24.-С.68-72. Особистим внеском здобувача є методика розрахункового визначення руйнівного навантаження для підсилених локальним обтисненням залізобетонних балок. 6. Гриневич Е.А. Оценка эффективности усиления железобетонных балок локальным обжатием дополнительной внешней арматурой // Науковий вісник будівництва.-Харків: ХДТУБА, 2003.-Вип.23.-С.118-122. 7. Шагин А.Л., Гриневич Е.А., Бутенко А.А. Усиление неразрезных балок пролетного строения Нетеченского моста в г. Харькове // Рациональные энергосберегающие конструкции, здания и сооружения в строительстве и коммунальном хозяйстве.-Ч.1.-Белгород, 2002.-С.272-280. Особистий внесок здобувача складається в розробленому рішенні підсилення трьохпрольотних нерозрізних монолітних балок моста, його теоретичному обґрунтуванні. 8. Шагин А.Л., Воблых В.А., Избаш М.Ю., Гриневич Е.А., Лучковский И.Я. Способ усиления строительных конструкций. Декларационный патент на изобретение 50136А.-15.10.2002.-Бюл.№10. Особистий внесок здобувача складають запропоновані конструктивно-технологічні принципи підсилення статично невизначених залізобетонних конструкцій. | 