У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми що виявляються в тому, що вперше з позицій цілісно-системного підходу до навчально-виховного процесу вищого педагогічного закладу освіти розкрито проблему професійної підготовленості майбутніх вчителів фізики до викладання основ безпеки життєдіяльностів школі. Визначено теоретичні засади і обгрунтовано модель формування готовності студентів до викладання основ безпеки життєдіяльності, узагальнено історико-правові засади виникнення наукового напряму безпека життєдіяльності, визначено місце і роль інтегрованого курсу безпеки життєдіяльності в системі підготовки вчителя фізики, обгрунтовано зміст варіативної частини з безпеки життєдіяльності освітньо-кваліфікаційної характеристики вчителя фізики та обгрунтовано методику викладання основ безпеки життєдіяльності в загальноосвітніх закладах. 1.Сучасний розвиток України вимагає подальшого вдосконалення системи підготовки вчителя як особистості, здатної вирішувати важливі і необхідні завдання, що постають перед загальноосвітньою школою на якісно новому рівні. Запровадження в загальноосвітніх закладах нового навчального предмета “Основи безпеки життєдіяльності” зумовило необхідність підготовки вчителів цього фаху. Одним із шляхів розв’язання цієї проблеми є паралельна підготовка вчителів окремих спеціальностей, зокрема вчителів фізики, з наступним присвоєнням їм додаткової кваліфікації вчитель основ безпеки життєдіяльності. Аналіз стану досліджуваної проблеми в теорії і практиці вищих педагогічних закладів освіти показав, що зміст, форми та методи підготовки майбутніх вчителів фізики з питань безпеки життєдіяльності не повністю відповідають вимогам шкільної програми навчального предмета “Основи безпеки життєдіяльності”. 2. В процесі дослідження встановлено, що переважна більшість майбутніх вчителів фізики бажає кращого рівня професійної підготовленості до викладання навчального предмета “Основи безпеки життєдіяльності”. Досягти суттєвих змін можна за умови відповідної підготовки майбутніх вчителів фізики, на основі врахування традицій вітчизняної педагогічної освіти та міжнародного досвіду. Запропонована модель науково-методичної системи підготовки вчителя фізики до викладання основ безпеки життєдіяльності в школі. Покомпонентний аналіз її дозволив визначити зміст педагогічної підготовки, окреслити місце та значення знань з безпеки життєдіяльності у цілісному формуванні професійної готовності майбутніх вчителів фізики. 3. Розроблено, обгрунтовано та експериментально перевірено науково-методичну систему формування готовності майбутніх вчителів фізики до викладання основ безпеки життєдіяльності в загальноосвітніх закладах, яка передбачає створення теоретичних основ підготовки студентів до обраного фаху, розробку методики навчання студентів, змісту і форми різних видів діяльності студентів (навчально-методичну, науково-дослідну, виховну), критеріїв і показників готовності студентів до викладання основ безпеки життєдіяльності в школі. 4. Встановлено, що однією з важливих передумов формування професійної готовності студентів є прикладна спрямованість викладання курсу “Безпека життєдіяльності” майбутнім вчителям фізики, що забезпечується організацією системного і комплексного підходів в структуруванні змісту курсу “Безпека життєдіяльності” та впровадження нової навчальної дисципліни “Методика навчання основ безпеки життєдіяльності в загальноосвітніх закладах” в навчальний процес майбутніх вчителів фізики. 5. Науково-методична система підготовки майбутніх вчителів фізики до викладання основ безпеки життєдіяльності в загальноосвітніх закладах визначається умовами ефективності її функціонування, а саме: визначеним обсягом фахових знань і вмінь, необхідних для реалізації змісту основ безпеки життєдіяльності, обов’язковим запровадженням навчальної дисципліни “Методика навчання основ безпеки життєдіяльності в загальноосвітніх закладах”, усвідомленням ролі і місця навчальної дисципліни в загальному навчально-педагогічному процесі. 6. Розроблено варіативну частину з безпеки життєдіяльності освітньо-кваліфікаційної характеристики вчителя фізики, зокрема, визначено обсяг знань і вмінь, потрібних вчителю фізики для здійснення своїх функцій в школі. На основі використання діяльнісного підходу до розробки змісту освіти з питань безпеки життєдіяльності, розроблено загальні вимоги до властивостей і якостей майбутнього вчителя основ безпеки життєдіяльності у вигляді переліку здатностей та системи вмінь. Виокремлена вибіркова частина змісту освіти у вигляді системи змістовних модулів. 7. Розроблено й апробовано навчальну програму курсу “Методика навчання основ безпеки життєдіяльності в загальноосвітніх закладах”. Структурно-логічний аналіз змісту цієї програми засвідчив, що вона сприяє вдосконаленню фахової підготовки студентів. Дослідженням підтверджується, що використання проблемно-пошукових методів навчання, а також нетрадиційних форм роботи (ситуаційна гра, моделювання) мають позитивний вплив на формування професійної готовності майбутніх вчителів фізики до викладання основ безпеки життєдіяльності. Ефективність розробленої системи підготовки вчителів фізики до викладання основ безпеки життєдіяльності в школі підтверджується перевіркою емпіричних даних методами математичної статистики. 8. Порівняльний аналіз результатів констатуючого і формуючого експериментів підтверджує педагогічну ефективність впровадження розробленої системи підготовки майбутніх вчителів фізики до викладання основ безпеки життєдіяльності в школі, що виявляється у значному підвищенні рівня професійної готовності студентів. Дане дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальші перспективи дослідження вбачаємо у розробці державних стандартів з напряму підготовки вчителя основ безпеки життєдіяльності; створенні нових підручників і навчальних посібників з безпеки життєдіяльності та методики її викладання, призначених для студентів вищих педагогічних закладів освіти; розробці методики викладання безпеки життєдіяльності з використанням нових інноваційних технологій. | 