Соціокультурна, внутрішньосуспільна, освітня ситуація в Україні зумовлює саме таке професійне становлення педагога, яке базується на ідеї поєднання інтересів розвитку особистості і суспільства. У ході дослідження проблеми підготовки майбутніх учителів початкової школи до 17 полікультурного виховання учнів були охарактеризовані теоретико-методологічні аспекти становлення полікультурного виховання, отримані і проаналізовані об'єктивні дані, які характеризують процес підготовки майбутніх учителів, тенденції, перспективи розвитку. 1. Теоретичний аналіз проблеми показав, що актуальність дослідження зумовлена соціокультурними змінами, державотворчими процесами на засадах гуманізму, свободи, рівності, соціальної справедливості, які передбачають істотну трансформацію світоглядних орієнтирів громадян, осмислення власне національних культурних цінностей та звернення до загальнолюдських ідеалів. До провідних напрямів впровадження полікультурної освіти належить реформування освіти для національних (етнічних) меншин з метою забезпечення для них та їхньої культури “рівних можливостей”; виховання взаємного культурного розуміння і толерантності між представниками різних етнічних, культурних, мовних та релігійних груп. Тенденції усвідомлення власної неповторності і збереження культурних традицій підтверджують загальну закономірність, що людство стаючи все більше взаємопов’язаним, не втрачає своєї етнічної багатоманітності. Це загостює інтерес дослідників до дисциплін народознавчого циклу, до запровадження двомовного чи багатомовного навчання. В свою чергу, успішність реалізації полікультурного виховання передбачає удосконалення системи освіти й принципів викладання багатьох предметів, зміни існуючих програм, створення підручників, запровадження нових педагогічних технологій. 2. До педагогічних умов належать загальноосвітні умови, які визначаються історією, стратегічним політичним напрямком розвитку держави, соціодемографічною ситуацією, станом розвитку освітніх систем. До цієї групи умов належать: організація єдиного освітнього середовища у вищому педагогічному навчальному закладі, що передбачає організовану роботу таких рівнів (університет, факультет, кафедра, студентська група, студент); оновлення змісту навчально-виховного процесу – навчальних планів, включення нових навчальних дисциплін, при необхідності їх інтегрування, перегляд освітньо-кваліфікаційних вимог. Забезпечення у змісті підготовки майбутніх фахівців мовної (в тому числі рідної і іноземних мов) та професійно-практичної складових (передбачає не предметний, а професійно спрямований – орієнтація на педагога конкретної спеціальності); Однією з визначальних умов забезпечення навчально- виховного процесу, ефективності професійної підготовки майбутніх учителів до полікультурного виховання учнів є сформованість полікультурної педагогічної компетентності. Формування полікультурної педагогічної компетентності можна здійснити на основі реалізації трьох підходів: а) передбачає формування знання та ерудиції з питань полікультурної освіти; б) оволодіння адекватним стилем педагогічного 18 спілкування в умовах моделювання полікультурної навчально-виховній ситуації; в) формування вмінь та готовності реалізувати полікультурне виховання на практиці. 3. Авторський підхід до розробленої технології підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів враховує такі компоненти: цільово-мотиваційний, змістовий, організаційно-операційний, результативно-коригуючий. Експериментально перевірена педагогічна технологія підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів, яка реалізувалася у три етапи підготовчий, навчально-тренувальний та практичний. Виокремлено шляхи її реалізації: а) оновлення змісту навчально-виховного процесу; б) оновлення навчальної та науково-експериментальної бази для удосконалення практичних навичок; в) науково-методичне забезпечення педагогічного процесу. Підготовка майбутніх учителів початкової школи повинна бути функціональною, що дозволить моделювати зміст та структуру професійної діяльності, забезпечувати можливість для самореалізації студентів. 4. Програма діагностики готовності майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів передбачала використання критеріїв. Кожен критерій визначається особливими ознаками: теоретичний критерій має такі ознаки: педагогічна ерудиція (знання теоретичних положень полікультурної освіти та виховання); особистісний критерій – самоповага, відповідальність, емпатія, доброзичливість, толерантність, самосвідомість, відкритість, безконфліктність, полікультурний світогляд; діяльнісний критерій – здатність до співпраці, адекватне педагогічне спілкування комунікативно-мовленнєва та соціокультурна компетенції. Схарактеризовані рівні ознак сформованості критеріїв охарактеризовані нами, як: елементарний, репродуктивний, продуктивний, творчий. 5. Розроблений тезаурус змісту підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів складається з двох компонентів. Перший включає виокремлення термінів-дискрипторів (нами систематизовані за алфавітним показчиком), а другий – виокремлення змісту навчальних дисциплін (нами систематизовані за блоками). Результати дослідження підтвердили нашу робочу гіпотезу і вихідну методологію, визначені завдання реалізовані, мети досягнуто, сукупність одержаних наукових результатів має важливе значення для підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до полікультурного виховання учнів. Теоретичні положення та розроблення тезаурусу доцільно використати для суттєвого вдосконалення навчальних програм, підручників та посібників, які використовуються при викладанні навчальних дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах освіти. Зауважимо, що досліджувана проблема є багатоаспектною і не може остаточно вичерпатися однією науковою працею, а передбачає продовження науково-пошукової роботи. Перспективними напрямами подальшого дослідження є: теоретико-методологічне обґрунтування цілісної моделі 19 підготовки майбутніх учителів загальноосвітньої школи до полікультурного виховання учнів, порівняльний аналіз досвіду підготовки педагогічних працівників до полікультурного виховання учнів у різних країнах світу, визначення умов модернізації навчальних програм з урахуванням принципу полікультурності. |