1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми підготовки майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності, що виявляється у визначенні сутності, змісту та специфіки, а також організаційно-методичних умов означеного процесу. 2. Аналіз науково-педагогічної літератури з проблеми дослідження дав підстави для визначення основних понять: - позакласна дозвіллєва діяльність старшокласника – це, по-перше, цілеспрямована, самокерована пізнавальна діяльність, яка є необхідною для розвитку здатності здобувати знання; по-друге, сукупність занять, за допомогою яких задовольняються фізичні, психічні та духовні потреби (при цьому молода людина самостійно визначає мету і зміст певного виду діяльності, обсяг та організацію цієї роботи); - організатор дозвіллєвої діяльності – це професіонал, який має досконало володіти теоретичними знаннями національної і світової культури, практичними навичками організації і проведення дозвіллєвих заходів, а також бути особистістю, здатною до творчих нестандартних рішень; - організація позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників – це процес, який складається з таких етапів: проектування, впровадження, контроль, коригування діяльності та передбачає урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, їх думки стосовно змісту та форми проведення дозвіллєвого заходу, при якому роль вчителя є опосередкованою; - готовність майбутнього вчителя до організації позакласної дозвіллєвої діяльності розглядаємо як здатність до здійснення дозвіллєвої діяльності, що формується у процесі спеціально організованої професійної підготовки і зумовлена рівнем розвитку професійних і ціннісних якостей майбутнього вчителя, які сприяють успішній організації позакласної дозвіллєвої діяльності. 3. Основними рівнями готовності є: творчий, пошуковий та репродуктивний, які визначають такі компоненти: мотиваційний – сукупність мотивів, відповідних до мети та завдань позакласної дозвіллєвої діяльності (соціальні, педагогічні, особистісного розвитку та зовнішньої привабливості); когнітивний – сукупність знань, необхідних для організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників; операційний – сукупність умінь і навичок позакласної дозвіллєвої діяльності; особистісний – сукупність можливих особистісних якостей, пов’язаних зі ставленням до предмета діяльності, процесу, інших учасників діяльності, самого себе, дітей, батьків; комунікативний – здатність до взаємодії з учнями. 4. Підготовка майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності будується на закономірностях педагогічного процесу і передбачає створення оптимальних організаційно-методичних умов: спрямування методів і форм організації пізнавально-практичної діяльності студентів на усвідомлення специфіки та засвоєння ними способів реалізації функцій дозвіллєвої діяльності, включаючи сучасні освітні педагогічні технології; поетапне формування готовності майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності; оновлення змісту професійних знань щодо сутності організації позакласної дозвіллєвої діяльності; використання отриманих знань, набутих умінь і навичок у роботі зі старшокласниками у загальноосвітніх навчальних закладах. 5. Організаційно-методична підготовка студентів до організації дозвіллєвої діяльності учнів об’єднує три етапи: на першому формується готовність студентів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників (містить мотиваційний, когнітивний, операційний, особистісний та комунікативний компоненти) за допомогою психолого-педагогічних дисциплін та впровадженої програми спецкурсу “Організація та режисура виховних заходів”; на другому триває удосконалення умінь і навичок організації дозвілля при розробці проектів та упровадження їх у навчально-виховний процес школи; на третьому студенти аналізують власні проекти та беруть участь у конференції. Проведене дослідження не вичерпує всіх питань означеної проблеми. Результати дослідження відкривають перспективи для розробки професіограми сучасного вчителя як менеджера сфери культурного дозвілля у позанавчальний час старшокласників з урахуванням її національної специфіки та новітніх тенденцій розвитку інформаційного простору. | 