Анотація до роботи:

Завадська О.В. Підбір гібридів та вдосконалення технології вирощування перцю солодкого в продовженій культурі зимових теплиць. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06 – овочівництво. Національний аграрний університет, Київ, 2004.

У дисертації подані результати досліджень вивчення гібридів перцю солодкого в продовженій культурі зимових теплиць в умовах четвертої світлової зони України. Проведено господарсько-біологічну оцінку шести гібридів іноземного виробництва та вітчизняного сорту Дружок. За комплексом господарсько-цінних ознак виділено для виробництва два кращі гібриди перцю солодкого. Вивчено вплив регуляторів росту нового покоління (івіну та емістиму С) на ріст, розвиток, структуру плодоношення та продуктивність культури й виділено кращий спосіб їх застосування. Встановлено оптимальний спосіб формування рослин перцю солодкого за їх густоти 2,8 шт./м². Основні результати досліджень впроваджені у виробництво.

На підставі проведених досліджень з підбору сортименту та вдосконалення окремих елементів технології вирощування перцю солодкого в продовженій культурі зимових теплиць четвертої світлової зони України можна зробити наступні висновки:

1. Генетичні особливості сорту та гібридів визначають тривалість основних періодів росту і розвитку. Найскоростиглішими є Бібер F₁ та Ніва F₁, вегетаційний період яких становив 101 та 103 дні відповідно. Намочування насіння перцю солодкого у розчинах емістиму С (0,001%) та івіну (0,01%) прискорює появу сходів та листків на 2-3, а фази бутонізації, цвітіння та плодоношення – на 4-7 днів. Розвиток перцю солодкого в зимових теплицях залежить від способу формування куща. Рослини, сформовані у два пагони, зацвітають на три, а плодоносять на чотири дні швидше від тих, що мають їх три.

2. Максимальний добовий приріст стебла рослин встановлений у першій половині вегетації. Найвисокорослішими є гібриди Бібер F₁ (262 см) та Чіка F₁ (256 см). Площа листків досягає максимуму у липні - серпні й найбільшою є у гібридів Чіка F₁ та Нассау F₁ – 254 дм² та 248 дм²/рослину відповідно. Під дією регуляторів росту рослини інтенсивніше ростуть та формують більшу вегетативну масу. Площа листків рослин, сформованих у три пагони, на 25-32 % переважає двопагоновий спосіб.

3. Біологічні особливості сорту та гібридів визначають кількість квіток, що формує рослина, ступінь їх осипання і масу плодів. Застосування регуляторів росту рослин не впливає суттєво на кількість квіток та плодів, але зменшує величину їх осипання в перші місяці плодоношення на 5-7 %. За формування рослин у два пагони, їх ріст та розвиток відбувається рівномірно. Окрім першого місяця плодоношення, вони рівноцінні за кількістю утворених квіток та плодів. У рослин, з трьома пагонами впродовж усього періоду вегетації спостерігається домінування одного з них, за всіма показниками, порівняно з другим і, особливо, – третім. Додатковий пагін за комбінованого формування виявився неефективним.

4. За двопагонового способу формування рослин освітлення плодів, що розвиваються, на початку плодоношення поліпшується на 29, у період інтенсивного надходження плодів – на 20 та наприкінці вирощування – на 23 % порівняно з трипагоновим. Формування додаткового пагона погіршувало цей показник на 8,4 під час масового плодоношення та на 14,7 % – у кінці вегетації.

5. Встановлено тісні кореляційні зв’язки між площею листків і кількістю квіток (r=–0,87), осипанням квіток та зав’язей (r=+0,93), товарністю плодів (r=+0,97). Середня маса плоду впливає на врожайність (r=+0,50), товарність продукції (r=+0,96), кількість квіток (r=–0,89), величину їх осипання (r=+0,96) та площу листків (r=+0,99).

6. Рослини всіх вивчених гібридів та сорту перцю солодкого, однаково пошкоджуються павутинним кліщем та білокрилкою. Проти верхівкової гнилі плодів найстійкішим виявилися гібриди Нассау F₁ (11 % уражених рослин) та Боссанова F₁ (18 %).

7. Біологічні особливості рослин визначають основні біохімічні показники їх плодів. Найвищим вмістом сухої речовини, загального цукру та аскорбінової кислоти характеризуються гібриди Нассау F₁ та Чіка F₁ (6,5-6,2 %, 3,7-3,2 % та 148,5-154,7 мг% відповідно), плоди яких у фазу технічної стиглості мають темно-зелене забарвлення. Застосування регуляторів росту рослин покращує біохімічний склад продукції. Найбільшу кількість сухої речовини, цукрів та аскорбінової кислоти нагромаджують плоди рослин, насіння яких намочували у 0,01% розчині івіну та обприскували 0,0001% розчином емістиму С у фази бутонізації та цвітіння. Ці показники становили відповідно 6,4 і 3,1 % та 151,7 мг%. Вміст нітратів у плодах під дією регуляторів росту зменшувався на 16,1 мг/кг сирої маси. Краще освітлення крони куща за двопагонового способу формування рослин зумовлювало більший вміст у плодах аскорбінової кислоти (на 11-22 мг%) та менший – нітратів (на 34-67 мг/кг) порівняно з комбінованим та трипагоновим способами відповідно.

8. Найвищою врожайністю на 10 липня характеризується гібрид Ніва F₁ (11,9 кг/м²), а загальною – Боссанова F₁ (17,0 кг/м²). Найбільше товарних плодів формують гібриди Боссанова F₁ (95,3 %) Чіка F₁ (95,1 %) та Нассау F₁ (95,0 %). Сумісне застосування івіну (0,01 %) та емістиму С (0,0001 %) за вирощування перцю солодкого в продовженій культурі зимових теплиць є найефективнішим способом їх використання. Рання та товарна частина врожаю зростають на 17,3 та 16,2 % відповідно, а загальна продуктивність – на 10,6 %. За ранньою, товарною частинами врожаю та загальною продуктивністю рослин встановлена достовірна перевага рослин, сформованих у два пагони. Ці показники становлять відповідно 12,0, 16,4 та 15,6 кг/м².

9. Найбільший економічний ефект встановлено за вирощування гібридів Боссанова F₁ та Ніва F₁. Рівень рентабельності цих гібридів становив 47,2 % та 42,7 % відповідно. Вирощування перцю солодкого в продовженій культурі зимових теплиць стає економічно вигідним лише при врожайності вище 11,0 кг/м². Використання регуляторів росту рослин під час вирощування перцю солодкого у продовженій культурі зимових теплиць підвищує середню реалізаційну ціну на 0,2-0,8 грн./кг. Унаслідок чого вартість валової продукції зростає на 6,6-21,0 грн./м², умовно чистий прибуток – на 5,6-16,0 грн./м², а рівень рентабельності виробництва – на 10,9-27,3 %. Найбільш економічно вигідним є вирощування рослин з двома пагонами. Собівартість одного кілограма продукції за такого формування становить 2,9 грн., умовно чистий прибуток – 20,9 грн./м², а рівень рентабельності – 43,5 %.

Публікації автора:

1. Завадська О.В. Підбір гібридів перцю солодкого для вирощування в продовженій культурі зимових теплиць // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2002. – № 57. – С.168-171.

2. Завадська О.В. Якість плодів перцю солодкого в продовженій культурі зимових теплиць // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2002. – № 58. – С.89-92.

3. Завадська О.В. Перспективні гібриди перцю солодкого для вирощування в продовженій культурі зимових теплиць // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2003. – № 63. – С.61-65.

4. Завадська О.В. Вплив регуляторів росту рослин на продуктивність перцю солодкого в продовженій культурі зимових теплиць // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету “Біологічні науки і проблеми рослинництва. – Умань, 2003 – С.996-998.