Анотація до роботи:

Шеметун О.В. Підбір бджолозапильних гібридів та удосконалення технології вирощування огірка в плівкових теплицях на соломі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06 – овочівництво. Національний аграрний університет, Київ, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню бджолозапильних гібридів огірка у плівкових теплицях на соломі та удосконаленню технології його вирощування шляхом оптимізації площ живлення, способів формування рослин та застосування суміші регуляторів росту. Вивчено динаміку росту та розвитку шести бджолозапильних гібридів. Підібрано гібриди з найвищою врожайністю та якістю плодів. Встановлено, що найвищою ранньою та загальною врожайністю відзначаються гібриди F₁ Константний та Славний. Визначено оптимальний спосіб формування рослин. При трьох площах живлення відібрано варіант формування, при якому до висоти 1 м проводили прищипування на 1 листок та 1 плід, до 1,5 м – на 2 листки та 2 плоди, а максимальне навантаження – по 3 пагони та плоди припадає на діапазон 0,5 м до та 0,5 м після шпалери, що обумовило максимальний розвиток асиміляційної поверхні рослин. Досліджено вплив регуляторів росту рослин івін та емістим С та їх суміші на продуктивність рослин огірка.

1. Біологічні особливості гібридів F₁ огірка обумовлюють тривалість основних періодів росту і розвитку. Найбільш ранньостиглими є гібриди F₁ Константний та Ксана, вегетаційний період яких триває 44 дні, що на 3 доби менше, ніж у контролі. Застосування регуляторів росту рослин емістим С (5мл/га) та івін (10 мл/га) у фазі 4 листків прискорює на 1-2 дні настання фази цвітіння і на 2-3 дні – плодоношення порівняно з контролем.

2. Протягом вегетаційного періоду найбільшим добовим приростом стебла за добу відзначались гібриди F₁ Константний та Славний. До фази 5 справжніх листків він становив 0,4-0,6 см, на початок цвітіння – 3,5-3,6 см, плодоношення – 6,5-9,4 см на добу. Найбільша довжина стебла на початку фази плодоношення була у гібрида F₁ Константний – 217 см, що на 36 см переважає контроль (гібрид F₁ Естафета). Встановлено кореляційну залежність між довжиною стебла та врожайністю рослин. Так, для гібридів F₁ Естафета та Константний вона становила r= 0,7.

3. Визначено динаміку формування врожаю гібридами F₁. Найвищим надходженням врожаю за перші 30 діб плодоношення характеризувався гібрид F₁ Константний – 5,7 кг/м², що переважав контроль (гібрид F₁ Естафета) на 1,8 кг/м². Найвища врожайність у квітні також була у гібрида F₁ Константний – 6,4 кг/м². На 0,4 та 0,7 кг/м² йому поступались гібриди F₁ Ксана та Славний. Подібна тенденція підвищення врожайності зберігалась і в травні, проте врожайність гібрида F₁ Ксана в цьому місяці зменшилась на 0,2 кг/м², що обумовлено збільшенням кількості чоловічих квіток на 14%.

4. Проведено підбір вітчизняних бджолозапильних гібридів для вирощування у плівкових теплицях на соломі. Встановлено, що найбільш урожайними є гібриди F₁ Константний та Славний – 25,7 та 24,6 кг/м².

5. Найвищий вміст сухої речовини (3,6%) та цукрів (2,4%) зареєстровано у гібрида F₁ Константний. Найнижчим вмістом нітратів відзначаються гібриди F₁ Константний (192 мг/кг) та Славний (199 мг /кг). За рівнем накопичення нітратів жодний з гібридів не перевищував максимально допустимого рівня (400 мг/кг).

6. Найбільш економічно ефективним в плівкових теплицях на соломі є вирощування гібридів F₁ Константний та Славний, рівень рентабельності яких становить 84,9 та 77,5% проти 63,9 % у контролі. Умовно чистий прибуток при вирощуванні цих гібридів дорівнює 29,26 і 26,63 грн/м², а собівартість продукції – 1,34 - 1,40 грн/кг.

7. Встановлено оптимальний спосіб формування рослин гібрида F₁ Естафета при різних площах живлення, при якому було сформовано максимальне навантаження на рослину – по 3 плоди на пагонах першого порядку на висоті 1,5 м до шпалери та 1,5 м після неї. Він забезпечив найвищу загальну врожайність при площі живлення 0,28 м² – 24,2 кг/ м².

8. Встановлено, що за індивідуальною дією на рослини гібрида F₁ Естафета кращим є регулятор росту івін (300 мг/га). Найбільшу врожайність (25,6 кг/м²) при найвищій товарності отриманої продукції (96,6 %) забезпечило використання cуміші регуляторів росту емістим С (5мл/га) + івін (200 мг/га). Збільшення врожайності при її застосуванні – 3,4 кг/м².

9. Використання суміші регуляторів росту рослин емістим С (5 мл/га) + івін (200 мг/га) дозволяє знизити собівартість продукції до 1,34 грн/кг та отримати найвищу рентабельність – 84,7 %.

Публікації автора:

1. Шеметун О.В. Вплив регуляторів росту рослин на динаміку врожайності огірка у плівкових теплицях // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., – 2002. – № 47. – С. 191-193.

2. Шеметун О.В. Вплив способів формування і площ живлення бджолозапильних гібридів огірка на їх продуктивність // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., – 2002. – № 57. – С. 175-178.

3. Шеметун О.В. Підбір бджолозапильних гібридів огірка для вирощування у плівкових теплицях на соломі // Біологічні науки і проблеми рослинництва. Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. – Умань., 2003. – С. 461-463.