У дисертаційній роботі наведено нове вирішення актуального наукового завдання, яке полягає в удосконаленні заходів профілактики алергії на підставі комплексного вивчення перинатальних чинників її розвитку у немовлят. 1. Прояви алергії реєструються вже в періоді новонародженості у 13,2 % новонароджених. Її клінічними формами бувають токсична еритема (48,6 %), попрілості (34,2 %), кропив’янка (21,4 %), алергічна ентеропатія (1,4 %), алергічний васкуліт (1,4 %), дитяча екзема (1,4 %). 2. Алергія в переважній більшості випадків спостерігається у новонароджених із родин з обтяженим алергологічним анамнезом (80 %). Дитина частіше схильна до алергії за наявності атопії у матері (22,9 %), рідше – за наявності атопії у батька (14,3 %). Якщо хворіють і батько, і мати, то вірогідність виникнення клінічних проявів алергії зростає (31,4 %). На формування алергії у новонароджених дітей впливають акушерська патологія матері (пізні гестози (24,3 %), затяжні пологи та пологи шляхом кесаревого розтину (11,4 %)), зловживання облігатними алергенами (41,4 %) та поліпрагмазія під час вагітності (55 %); перевантаження облігатними харчовими алергенами матерів–годувальниць (28,5 %), поліпрагмазія у них (70 %), шкідливі звички батьків (5,7 %), поліпрагмазія у новонароджених (18,7 %), пізнє прикладання до грудей (64,3 %), ранній перехід на штучне вигодовування (15,7 %), змішане та штучне вигодовування (40 %). 3. Особливостями імунного статусу новонароджених дітей з проявами алергії є підвищений рівень загального Іg Е в пуповинній (0,541±0,194 МОД/мл) та периферичній (0,758±0,227 МОД/мл) венозній крові, що свідчить про атопічний характер клінічних змін; незначне зниження рівня сироваткового Іg A (0,0021±0,0016 г/л). 4. У немовлят з проявами алергії досить часто (55,2 %) спостерігаються порушення мікроекології кишок, для яких характерні: наявність дефіциту основної мікрофлори (рівень висіву біфідумбактерій – lg 7 КУО/г у 55,2 % дітей, лактобактерій – lg 6 КУО/г у 53,4 % дітей, повноцінної кишкової палички - < lg 6 КУО/г у 20,7 %), інтенсивне розмноження умовно-патогенних мікроорганізмів (вміст кишкової палички зі зміненими ферментативними властивостями становить lg 6 КУО/г у 3,4 %; епідермального стафілокока - < lg 3 КУО/г у 6,8 % дітей, грибів роду Кандида - lg 4 КУО/г у 3,4 % немовлят). Зміни копрограми не є характерними для дітей з проявами алергії. 5. Найчастіше, за даними специфічної алергодіагностики in vitro, медикаментозну сенсибілізацію у новонароджених спричиняють антибіотики (14,3 % - за даними реакції ШОЕ з медикаментами і 15,7 % - за експрес-методом відповідно), дещо рідше – вітаміни групи В (10,7 % і 12,7 %), інколи – глюкоза (2,8 % і 3,6 %), а харчову (за СЛ) - коров’яче молоко (50 %), мандарини (21,4 %), риба (17,9 %), куряче яйце (10,7 %), гречана (7,1 %) та рисова (7,1 %) крупи, апельсини (7,1 %). 6. Розроблений алгоритм лікування алергії у новонароджених дозволяє усунути зміни з боку шкіри у 60 % новонароджених до 3 доби, у 32 % - до 5 доби, у 8 % - до 7 доби. 7. Використання розроблених третинних заходів профілактики алергії у немовлят дозволяє знизити розвиток дитячої екземи (з 7,1 % до 1,4 %), алергічного конституційного дерматиту (з 18,6 % до 10 %) в майбутньому. |