Анотація до роботи:

Мартиновський В.П. Перетравність корму, обмін речовин, продуктивність та якість м'яса курчат-бройлерів при згодовуванні біомаси гриба Blakeslea trispora - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. - Національний аграрний університет, Київ, 2003.

У дисертації викладено теоретичний матеріал та результати експериментів щодо створення високоактивного штаму ВСД-1 гриба В1. trispora - надпродуцента -каротину, дослідження хімічного складу біомаси, яка утворюється в процесі культивації гриба, та вплив різної кількості останньої на перетравність корму, показники вуглеводно-білкового обміну, продуктивність, затрати корму на виробництво та собівартість продукції, збереженість поголів'я та якість м'яса курчат-бройлерів.

Створено новий штам ВСД-1 гриба В1. trispora, який в умовах промислового виробництва забезпечує вихід 8-10% -каротину в перерахунку на суху речовину. Біомаса гриба Blakeslea trispora є джерелом -каротину, поживних та біологічно активних речовин. Згодовування біомаси гриба В1. trispora курчатам-бройлерам протягом 42 діб вирощування у складі комбікорму в кількості 1,0 г на 1 кг корму змінює хімічний склад посліду, показники обміну речовин, підвищує на 23,4% середньодобові прирости живої маси в останню декаду вирощування та забезпечує 100%-ну збереженість поголів'я, знижує затрати кормів на виробництво продукції, не впливає на фізіологічні показники та якість м'яса.

Біомаса гриба В1. trispora, яку згодовували курчатам-бройлерам в кількості 0,5 та 1,5 г на 1 кг корму не впливала на процеси травлення, обміну речовин, продуктивність та збереженість поголів'я.

Рекомендовано для промислового виробництва штам ВСД-1 гриба В1. trispora та біомасу - продукт культивування гриба, як джерело -каротину в раціонах курчат-бройлерів.

1. На основі хімічного мутагенезу, створено новий штам гриба В1. trispora -надпродуцент -каротину, біомаса якого є джерелом поживних і біологічно активних речовин та доведена можливість використання біомаси в годівлі курчат-бройлерів.

2. Введення до складу живильних середовищ як мутагенних факторів імідазолу та -каротину у вигляді 30%-ної олійної суспензії сприяло утворенню однієї, дурогвінону та ріфампіцину - двох, дифеніламіну - чотирьох високоактивних колоній гриба ВІ. trispora.

3. Новостворений високоактивний штам ВСД-1 гриба В1. trispora характеризується в лабораторних умовах активністю 4453,6 од./л культуральної рідини, а в умовах промислового виробництва вихід -каротину становить 7-8% у перерахунку на суху речовину. Штам гриба ВСД-1 В1. trispora характеризується розвинутим міцелієм, високою життєздатністю та швидким дозріванням.

4. Залежно від умов культивування гриба В1. trispora його біомаса містить -каротину від 4,4 до 7,5%, сухої речовини - 90,4 - 91,5%, сирого жиру - 43-51,6%, сирого протеїну - 12,2-15,6%, сирої клітковини - 2,9-4,9%. Рівень вуглеводів у біомасі змінюється в межах від 9,8 до 11,8% і не залежить від кількості -каротину.

5. Біомаса гриба В1. trispora містить ненасичені жирні кислоти: олеїнову та ліноленову, поряд із пальмітиновою, стеариновою та лауриновою кислотами, замінні та незамінні амінокислоти, загальний вміст яких змінюється в межах - 41,3-57,4 г/кг, а також глюкозу, галактозу, фукозу, манозу та інші моносахариди.

6. Вміст у біомасі гриба ВІ. trispora макроелементів (г/кг) коливається в межах: натрію - 10,2-13,0, калію - 9,3-10,9, кальцію - 1,0-1,2, магнію - 8,9-11,4 мг/кг та мікроелементів (мг/кг) - заліза 124-202, цинку - 121-158, марганцю - 40-73, міді - 8,0-12, свинцю - 0,8-1,9.

7. Згодовування курчатам-бройлерам протягом 42 діб у складі комбікорму біомаси гриба ВІ. trispora в кількості 0,5; 1,0 та 1,5 г на 1 кг корму не впливає на перетравність поживних речовин корму, змінює хімічний склад посліду, в тому числі вміст сухої речовини, сирої золи, протеїну, жиру, клітковини, кальцію та фосфору.

8. Введення до складу комбікорму курчатам-бройлерам біомаси гриба ВІ. trispora в кількості 1,0 г на 1 кг корму підвищує в плазмі крові вміст загального білку на 12% та -каротину - в 1,3 раза. Встановлено підвищення активності АлАТ на 12%, лужної фосфатази - на 43% в плазмі крові курчат-бройлерів першої дослідної групи, АлАТ у птиці другої та третьої - відповідно на 12,7 та 12% та амілази - в 1,3 раза у тварин третьої дослідної групи порівняно з курчатами контрольної групи.

9. Згодовування курчатам-бройлерам протягом 42 діб комбікорму, що містив біомасу гриба ВІ. trispora в кількості 1,0 г на 1 кг корму, сприяє підвищенню середньодобових приростів живої маси в останню декаду вирощування на 23,4% та живої маси курчат на кінець вирощування - на 7,4% і не впливає на хімічний склад м'язової тканини. Введення до комбікорму біомаси гриба ВІ. trispora в кількості 0,5 г на 1 кг корму не впливає на продуктивність птиці, а в дозі 1,5 г на 1 кг - знижує живу масу птиці на 8,2%.

10. Біомаса гриба В1. trispora додана до комбікорму в кількості 1,0 г на 1 кг корму знижує на 6,8% витрати корму на 1 кг приросту живої маси і забезпечує збереженість поголів'я на 100%.

Публікації автора:

1. Мартиновський В.П., Захаренко М.О., Шевченко Л.В. Особливості обміну речовин у курчат-бройлерів при застосуванні біомаси грибка Blakeslea trispora// Науковий вісник НАУ. - 2002. - Вил. 55. - С. 113-116 (аналіз літературних джерел, біометрична обробка даних, викладення результатів досліджень).

2. Мартиновський В.П., Захаренко М.О., Шевченко Л.В. Продуктивність та перетравність поживних речовин корму курчат-бройлерів при застосуванні грибка Blakeslea trispora// Науковий вісник НАУ. - 2002. -Вил. 58. — С. 104-108 (аналіз літературних джерел, біометрична обробка даних, викладення результатів досліджень).

3. Мартиновський В.П., Захаренко М.О., Засєкін Д.А. Біомаса грибка Blakeslea trispora, як джерело -каротину та біологічно активних речовин // Вісник Сумського НАУ. - 2002 - Спеціальний випуск. Серія Тваринництво. - С. 100-105 (біометрична обробка даних, аналіз літературних джерел, викладення результатів досліджень).

4. Стенько А.С., Мартиновський В.П., Кунщикова Є.А., Кунщикова 1.С. Мікроорганізми - продуценти -каротину природного походження // Вісник Сумського НАУ. - 2002 - Спеціальний випуск. Серія Тваринництво. — С. 19-21 (біометрична обробка даних, аналіз літературних джерел, викладення результатів досліджень).

5. Захаренко М.О., Мартиновський В.П. -каротин: структура та біологічні властивості. // Вісник Сумського НАУ. - 2002 - Спеціальний випуск. Серія Тваринництво. — С. 123-129. (аналіз літературних джерел).

6. Мартыновский В.П., Захаренко Н.А., Засекин Д.А. Биологически активные вещества биомассы гриба Blakeslea trispora/ В. кн. Микробиологический каротин в питании животных и птицы / Под. Ред. Свеженцова А.И., Днепропетровск, Арт-Пресс. - 2002 - С. 138-139 (біометрична обробка даних, викладення результатів досліджень).

7. Мартиновсысий В.П., Гонцул О.А., Кунщикова Є.О., Кунщикова I.C., Безкоровайна Н.К., Горна М.С., Стенько А.С. Штам ВСД-1 гриба Blakeslea trispora - надпродуцент -каротину.// Деклараційний патент на винахід 49710 А. - 2002. - Бюлетень № 9.