Анотація до роботи:

Тетеріна О.Б. Переклад як наукова проблема в українській літературно-критичній думці ХІХ – початку ХХ ст. (компаративний дискурс). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.05 – порівняльне літературознавство. – Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.

У дисертаційному дослідженні вперше розглядається переклад як наукова проблема в українському літературознавстві ХІХ – початку ХХ століття. У роботі підкреслюється важливе значення перекладознавчої думки на всіх етапах розвитку національної літератури (у період становлення, формування, утвердження, поступу у світовому контексті), акцентується увага на тому, що багатий перекладознавчий матеріал (від окремих висловлювань, рецензій, статей до ґрунтовних праць) не тільки віддзеркалював основні періоди літературного розвитку, а, увиразнюючи та вияскравлюючи їх специфіку, сприяв подальшому міжлітературному поступу.

Дослідження еволюції перекладознавчої думки, що широко окреслює діапазон вивчення проблем перекладу, засвідчує загальнолітературний характер художнього перекладу як літературного зразка, засобу вироблення літературного смаку, розвитку літературної мови, джерела ідейно-тематичного, жанрово-стильового збагачення української літератури, її оновлення з модернізацією включно та стимулу для оригінальної творчості (Р.Гонорський, М.Максимович, П.Гулак-Артемовський, Л.Боровиковський, Є.Гребінка, М.Костомаров, П.Куліш, М.Драгоманов, О.Потебня, І.Франко, Леся Українка).

Переклад як загальнолітературна проблема визначається в дисертаційній роботі вагомим фактором у виробленні концепції національної літератури, спрямованої на розвиток власних традицій та збагачення їх світовими літературними здобутками.

Осмислення перекладу як наукової проблеми в українській літературній критиці ХІХ – початку ХХ ст. засвідчує функціональність перекладознавчої думки в розвитку літературознавства, у результаті чого поглиблювалося розуміння завдань та перспектив літературного процесу загалом та індивідуальної творчості митця зокрема. Отже, це дає всі підстави інтерпретувати її як органічну частину літературознавства, що, в свою чергу, сприяє повнішому вивченню національної літератури та науки про неї.

У висновках стверджується, що осмислення перекладу як наукової проблеми в українській літературній критиці ХІХ – початку ХХ ст. засвідчує важливе значення перекладознавчої думки в розвитку літературознавства, у результаті чого поглиблювалося розуміння завдань та перспектив літературного поступу загалом та індивідуальної творчості митця зокрема. Це, отже, дає всі підстави інтерпретувати її як органічну частину літературознавства, що, у свою чергу, сприяє повнішому вивченню національної літератури та науки про неї.

Багатий перекладознавчий матеріал (від окремих висловлювань, рецензій, статей до ґрунтовних праць), постаючи невід’ємною складовою літературної критики в Україні, не тільки віддзеркалював основні періоди літературного розвитку, а, увиразнюючи та вияскравлюючи їх специфіку, сприяв подальшому поступу національної літератури у світовому контексті та її осмисленню. Вивчення поглядів на переклад означеної доби засвідчує їхню виняткову роль на всіх етапах розвитку національної літератури – у період становлення, формування, утвердження, інтеграції у світовий контекст. Акцентується увага на тому, що перекладознавча думка в Україні, еволюція якої простежується з найдавніших часів, принципово розширює діапазон вивчення перекладу протягом ХІХ – початку ХХ століття: від перекладацьких питань (методу перекладу, адекватності, ідеї неперекладності, відтворення специфіки оригіналу та ін.), що сприяють розвитку концепції повновартісного перекладу (М.Максимович, П.Гулак-Артемовський, П.Куліш, О.Потебня, М.Драгоманов, І.Франко, Леся Українка) до осмислення його ролі в загальнолітературному процесі. Наголошується, що, підпорядковуючись процесу становлення української літератури та активно включаючись у нього, переклад осмислюється літературною критикою передусім у контексті актуальних тогочасних літературознавчих проблем (спадкоємності давніх традицій української мови та літератури, шляхів та перспектив їх подальшого розвитку).

Дослідження перекладознавчих поглядів Р.Гонорського, М.Максимовича, П.Гулака-Артемовського, Л.Боровиковського, М.Костомарова, П.Куліша, М.Драгоманова, О.Потебні, І.Франка, Лесі Українки засвідчує, що усвідомлення перекладу як загальнолітературної проблеми зосереджувалося навколо кількох фундаментальних міркувань стосовно його значення в національному літературному поступі: як літературного зразка, засобу вироблення літературного смаку, розвитку літературної мови, джерела ідейно-тематичного, жанрово-стильового збагачення української літератури, її оновлення з модернізацією включно та стимулу для оригінальної творчості. Погляд на переклад як загальнолітературну проблему мав принципове значення у виробленні концепції національної літератури, спрямованої на розвиток власних традицій та збагачення їх світовими літературними здобутками, обумовлюючи водночас критерії оцінки художнього твору (П.Куліш, М.Драгоманов, О.Потебня, І.Франко, Леся Українка).

Публікації автора:

1. Тетеріна О. Значення перекладацької діяльності П.Куліша // Українська мова та література в школі. – 1997. – 12 березня. – С. 2.

2. Тетеріна О. Пантелеймон Куліш: менталітет і автопереклад // Вісник Київського інституту “Слов’янський університет”. – Вип. 3. – К., 1999. – С. 196-201.

3. Тетеріна О. Компаративістичний аспект перекладознавства // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених України. – К., 2000. – С. 205-210.

4. Тетеріна О. Амбівалентність поглядів О.Потебні на переклад // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених України. – К., 2001. – С. 53-57.

5. Тетеріна О. Переклад як чинник розвитку нової української літератури (початок ХІХ ст.) // Слово і час. – 2002. – № 11. – С. 14-19.

6. Тетеріна О. Проблема художнього перекладу в літературознавчій концепції М.Драгоманова // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених України. – К., 2004. – С. 115-121.

Додаткові публікації:

1. Тетеріна О. Європеєць між хуторянами і хуторянин між європейцями // Альманах “Молода нація”. – Вип. 1. – К., 1996. – С. 93-101.

2. Тетеріна О. До проблеми становлення українського художнього перекладу // Альманах “Молода нація”. – Вип. 4. – 1996. – С. 299-311.