Делінгевич Людмила Володимирівна. Педагогічні засади позаурочної виховної роботи у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації. : Дис... канд. наук: 13.00.07 - 2008.
Анотація до роботи:
Делінгевич Л.В.Педагогічні засади позаурочної виховної роботи у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2008.
Дисертація присвячена дослідженню процесу позаурочної виховної роботи у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.
Теоретичний аналіз психолого-педагогічних досліджень дав можливість уточнити зміст поняття “позаурочна виховна робота у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації ”, яку ми розуміємо як процес освітньо-виховної діяльності, здійснюваної у позаурочний час спрямований на виховання моральної культури студентів. В основу цього процесу покладено систему різноманітних форм, методів і засобів морально-етичного змісту, які реалізуються під керівництвом педагогів у тісній взаємодії з студентським самоврядуванням та громадськими організаціями.
Розроблено педагогічні засади виховної роботи у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, а саме: урахування соціального замовлення і особливостей кваліфікаційної спрямованості вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації в сучасних умовах; впровадження науково обґрунтованої п’ятикомпонентної моделі позаурочної виховної роботи у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, яка спрямована на досягнення мети навчально-виховного процесу – виховання моральної культури особистості студента, основними складовими якої є студентське самоврядування, центри виховної роботи, клуби за інтересами, психологічна служба, школа молодого наставника; організація позаурочної виховної роботи на основі взаємодії її основних суб’єктів (наставників, керівників гуртків, студентів, батьків, громадських організацій).
Отримані результати підтвердили припущення про те, що реалізація розробленої моделі позаурочної виховної роботи для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації позитивно впливала на зміни рівнів сформованості моральної культури студентів, які входили в експериментальні групи.
Встановлено, що удосконалення позаурочної виховної роботи у вищих навчальних закладах є актуальною проблемою, яка детермінується необхідністю визначення оптимальних засобів організації позаурочної виховної роботи, зміст якої забезпечував би набуття студентами позитивного соціального досвіду, сприяв формуванню морально виправданих засобів вирішення особистих і суспільних проблем, моральному розвитку особистості.
Аналіз наукових джерел засвідчив, що попередниками досліджувалися проблеми виховання студентів у вищих навчальних закладах. Однак такий її аспект, як позаурочна виховна робота з студентами вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, досліджений ще недостатньо.
У процесі дослідження виявлено фактори, що детермінують особливості організації позаурочної виховної роботи у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації та впливають на її ефективність, а саме: особливості контингенту студентів (вікові особливості, культурний рівень); підготовленість педагогічного колективу закладу (рівень готовності наставників студентських груп до організації позаурочної виховної роботи).
Теоретичний аналіз психолого-педагогічних досліджень дав змогу уточнити зміст поняття “позаурочна виховна робота”, яку ми розуміємо як процес освітньо-виховної діяльності, здійснюваної у позаурочний час та спрямований на виховання моральної культури студентів. В основу цього процесу покладено систему різноманітних форм, методів і засобів морально-етичного змісту, які реалізуються під керівництвом педагогів у тісній взаємодії з студентським самоврядуванням та громадськими організаціями. Основним його результатом є виховання моральної культури студентів, під якою ми розуміємо усвідомлено вироблений на основі гуманістичних традицій і постійно удосконалюваний особистістю індивідуальний досвід морально цінного ставлення до світу, людини, до самого себе.
У процесі проведеного нами дослідження розроблено критерії моральної культури студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, а саме: понятійний, емоційно-оцінний, поведінковий; на цій основі визначено три рівні сформованості моральної культури студентів: індиферентно-репродуктивний (низький), інтуїтивно-оцінний (середній) та активно-творчий (високий). Результати вивчення реального стану проблеми у педагогічній практиці вищих навчальних закладів України дали змогу виявити низький рівень моральної культури переважної більшості студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Це проявлялося у відсутності у студентів знань моральних і правових норм; емоційній індиферентності сприймання. Їм була притаманна байдужість до оточуючого світу (людей, природного і суспільного середовища). Такі студенти не цікавилися спільними справами, проявляли байдуже, а іноді зневажливе ставлення до виховних заходів.
Розроблено та науково обґрунтовано педагогічні засади виховної роботи у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, а саме:
урахування соціального замовлення і особливостей кваліфікаційної спрямованості вищого навчального закладу в сучасних умовах;
впровадження науково обґрунтованої п’ятикомпонентної моделі позаурочної виховної роботи, спрямованої на виховання моральної культури особистості студента, основними компонентами якої є студентське самоврядування, центри виховної роботи, клуби за інтересами, психологічна служба, школа молодого наставника;
організація позаурочної виховної роботи на основі взаємодії її основних суб’єктів (наставників, керівників гуртків, студентів, батьків, громадських організацій).
У процесі формувального експерименту підтверджена ефективність розробленої моделі позаурочної виховної роботи для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. У ході дослідження застосовувалися як традиційні, так і розроблені нами нові форми позаурочної виховної роботи, а саме “Козацькі забави”; конкурси “Лицарів” та “Джентльменів”, конкурс “Валентин та Валентина – чарівна перлина”, дебати “Хлопцям живеться легше ніж дівчатам?”, клуби за інтересами, години спілкування, тематичні чергування, психологічна служба “Довіра”. “Школа молодого наставника”, яка працювала у взаємодії з психологічним семінаром викладачів та ін. А також методи: бесіди, семінари, інтелектуальні ігри, рольові ігри, імітаційні ігри, різновиди соціального вправляння, організація спільної комунікативної діяльності студентів виховної спрямованості, створення моделей виховної міжособистісної взаємодії, Інтерактивні методи (дебати, “ток-шоу”, “займи позицію”), діагностичне обстеження молоді, корекція, реабілітація, профілактика, своєчасне попередження відхилень у розвитку особистості, запобігання конфліктам серед студентів.
Результати отримані у процесі формувального етапу експерименту підтвердили припущення про те, що реалізація розробленої моделі позаурочної виховної роботи для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації позитивно вплине на зміни рівнів сформованості моральної культури студентів, які входили в експериментальні групи. Так, у результаті дослідно-експериментальної роботи активно-творчий рівень моральної культури студентів експериментальних груп зріс на 14 %, інтуїтивно-оцінний зріс на 24,7 %, індиферентно-репродуктивний понизився на 38,7 %. У контрольних групах ця тенденція виражена менше, істотних кількісних і якісних змін тут не спостерігалося.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальших досліджень потребують проблеми, пов’язані з розвитком системи позаурочної виховної роботи у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації відповідно до умов соціокультурної ситуації та нових досягнень у психолого-педагогічній науці; вдосконалення окремих форм і методів виховання, обґрунтування інноваційних педагогічних технологій, що пов’язано з вирішенням завдань, які стоять перед вищими навчальними закладами І-ІІ рівнів акредитації.
Публікації автора:
Делінгевич Л.В. Виховання – це мистецтво. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2003. – 344 с.
Делінгевич Л.В. Педагогічні проблеми позаурочної виховної роботи у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації // Теоретико практичні реалії сучасного виховання дітей та учнівської молоді: Збірник наукових праць. – Вип. 8. – Кн. 2. – Київ-Житомир: Вид-во ЖДУ, 2005. – С. 284–288.
Делінгевич Л.В. Система організації позаурочної виховної роботи у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації // Рідна школа. – 2005. № 9-10. – С. 26-28.
Делінгевич Л.В. Організаційно-виховна робота в Гайворонському машинобудівному технікумі // Нові технології навчання: Наук-метод. зб. – К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2004. – Вип. 35. – С. 73–93.
Делінгевич Л.В. Наставник академічної групи – вихователь студентської молоді // Нові технології навчання: Наук-метод. зб. – К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2004. – Вип. 36. – С. 119–124.
Делінгевич Л.В. Самоврядування – самодисципліна колективу // Проблеми освіти: Наук-метод. збірник. – К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2004. – Вип. 39. – С. 244–252.
Делінгевич Л.В. Модель особистості випускника навчального закладу // Проблеми освіти: Наук-метод. збірник – К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2003. – Вип. 33. – С. 91–103.
Делінгевич Л.В. Особистість та особливості її формування: теоретичний аспект // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Збірник наукових праць. – Житомир: Вид-во Волинь, 2003. – Кн. 1. – С. 41– 45.
Делінгевич Л.В. Всебічний розвиток особистості // Освіта. Технікуми, коледжі. – 2004. – № 1(7). – С. 62–67.
