Гриненко Ігор Васильович. Педагогічні умови розвитку креативності майбутніх учителів гуманітарного профілю у процесі фахової підготовки : Дис... канд. наук: 13.00.04 - 2008.
Анотація до роботи:
Гриненко І.В. Педагогічні умови розвитку креативності майбутніх учителів гуманітарного профілю у процесі фахової підготовки. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, м. Тернопіль, 2008.
Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню й експериментальній перевірці педагогічних умов розвитку креативності майбутніх учителів гуманітарного профілю. Здійснено аналіз досліджуваної проблеми, з’ясовано сутність поняття “креативність майбутнього вчителя гуманітарного профілю”, виявлено особливості та структуру його креативності.
Розроблено і обґрунтовано модель розвитку креативності майбутнього учителя та впроваджено у навчальний процес технологію креативного багаторівневого кодування інформації, яка базується на трьох взаємопов’язаних методах: інтелект-карт, АбРеСа (згортання смислу тексту) та консепта (розгортання смислової ідеї тексту).
Фахова підготовка сучасного вчителя гуманітарного профілю здійснюється в умовах лавиноподібного застосування інформаційних технологій, що призводить до автоматизації розумової праці й алгоритмізації мислительних процесів. Тому особливої актуальності набуває проблема розвитку здібності майбутнього вчителя творити, основою якої є духовність.
Здібність до творчості притаманна кожній людині. Сформувати її у своїх учнях здатний лише креативний вчитель, який сам розвинув її у себе та здобув досвід творчої навчальної діяльності у вищій педагогічній школі. “Креативність майбутнього вчителя гуманітарного профілю” – це духовна здібність культурної особистості створювати новий навчальний продукт (текст) завдяки мотивації успіху, збагаченню ментального досвіду та стану психофізіологічної когерентності.
Структура креативності майбутнього вчителя гуманітарного профілю базується на динамічній взаємодії п’ятьох взаємопов’язаних компонентів: мотиваційного, емоційно-ціннісного, когнітивного, конативного та результативного. Мотиваційний компонент передбачає формування мотивації успіху та подолання боязні невдачі, когнітивний – оволодіння знаннями психолого-педагогічних основ креативності; конативний – застосування прийомів і методів генерування та аналізу ідей, емоційно-ціннісний – сприяння стану психофізіологічної когерентності та розвиток ціннісних орієнтацій шляхом “прийняття поняття культури”; результативний – створення креативного навчального продукту – тексту.
Креативність майбутнього вчителя гуманітарного профілю проявляється в таких уміннях: прогнозувати результати діяльності (навчально-організаційні вміння); працювати з зоровими опорами; перетворювати інформацію на спосіб діяльності; формулювати запитання проблемно-пошукового зразка; виділяти смислові елементи та висловлювання; ущільнювати й розгортати інформацію; застосовувати аналіз і синтез при опрацюванні інформації та визначенні способів її кодування; встановлювати зв'язки між новими та засвоєними знаннями; переносити знання й способи діяльності у нову ситуацію (навчально-інформаційні вміння); уявляти, моделювати, комбінувати, перетворювати (навчально-інтелектуальні та творчі вміння); оцінювати відповідність обраних засобів завданням роботи (контрольно-оцінні вміння).
Система критеріїв (мотивація успіху, ступінь реактивної тривожності, невербальна креативність, вербальна креативність, уміння кодувати інформацію, уміння структурувати зміст тексту) та показників дала змогу визначити рівні розвитку креативності студентів гуманітарного профілю (низький, середній, високий). Високим рівнем володіють студенти, які сподіваються на успіх, характеризуються низьким рівнем реактивної тривожності, структурують зміст тексту з виділенням усіх його підтем та мікротем, володіють широким арсеналом засобів вербального та образного перекодування інформації (символічне заміщення). До середнього рівня належать студенти, які відзначаються помірним рівнем реактивної тривожності, уміють структурувати зміст тексту та виділити принаймні половину його підтем та мікротем, здатні епізодично знаходити засоби символічного заміщення вербальної інформації. Студентів із низьким рівнем розвитку креативності вирізняє високий рівень реактивної тривожності, невміння чітко структурувати зміст тексту та знаходити засоби символічного заміщення вербальної інформації.
Модель розвитку креативності майбутнього вчителя гуманітарного профілю складають п’ять компонентів структури креативності та критерії оцінювання їх рівнів; педагогічні умови, етапи й засоби їх реалізації (спецкурс “Педагогічна творчість та інноваційна діяльність” і технологія креативного багаторівневого кодування інформації); форми взаємодії викладача та студентів (дидактично організований діалог і рефлексія діяльності); мета навчально-виховної діяльності та її корегування. Спецкурс “Педагогічна творчість та інноваційна діяльність” забезпечує засвоєння майбутніми вчителями теоретичних аспектів проблеми креативності (мотивація; етапи креативного процесу; якості креативного вчителя; прийоми й методи аналітичного та креативного мислення; креативний клімат; бар'єри, які перешкоджають креативності; освітні технології; інноваційна діяльність педагога) та оволодіння певними евристиками. Технологія креативного багаторівневого кодування інформації, яка базується на використанні трьох взаємопов’язаних методів (інтелект-карт, АбРеСа, консепта), забезпечує оволодіння уміннями структурувати зміст тексту в формі ґештальта, згортати смисл тексту та розгортати його смислову ідею як діалектичну протилежність.
Системотвірними компонентами моделі розвитку креативності майбутнього вчителя гуманітарного профілю є чотири педагогічні умови. Перша – оволодіння знаннями основ креативності – здійснювалась під час вивчення спецкурсу “Педагогічна творчість та інноваційна діяльність”. Друга – організація знаково-символьної діяльності – втілювалась завдяки впровадженню у навчальний процес технології креативного багаторівневого кодування інформації. Третя – створення креативного клімату – досягалась шляхом усунення бар’єрів креативності та створення стану психофізіологічної когерентності. Четверта – аксіологізація гуманітарних знань – забезпечувалась рефлексією ціннісних і смислових аспектів навчального матеріалу та актуалізацією головних аксіологічних ідей Добра, Істини, Краси.
Формувальний експеримент підтвердив ефективність запропонованих педагогічних умов розвитку креативності майбутніх учителів гуманітарного профілю. Про це свідчать позитивні зміни у динаміці рівнів розвитку їхньої креативності. У експериментальній групі порівняно з контрольною вдвічі зменшилась кількість майбутніх учителів із низьким рівнем креативності та в 1,8 раза зросла з високим.
Дисертаційне дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми. До подальших напрямків її дослідження належать: розвиток креативності вчителя у процесі професійної діяльності та у системі післядипломної освіти; взаємозв’язок проблемного та креативного навчання; вплив індивідуальних особливостей студента на розвиток його креативності.
Публікації автора:
Статті у фахових виданнях
Гриненко І.В. Педагогічні умови формування творчого мислення майбутнього вчителя іноземної мови: теоретико-методичний аспект // Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Серія: Педагогіка. – Тернопіль: ТНПУ, 2003. – № 3. – C. 149-155.
Гриненко І.В. Евристичний метод як засіб організації творчої навчальної діяльності на факультеті іноземних мов // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Серія 16. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Збірник наукових праць / Ред. кол. О.Г. Мороз, Н.В. Гузій (відповідальні редактори.) та інші. – Вип. 3 (13). – К.: НПУ, 2005. – C. 126-130.
Гриненко І. Інноваційні прийоми та методи розвитку креативності при навчанні іноземних мов // Наукові записки Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя. Серія: Психолого-педагогічні науки. – Ніжин: НДУ, 2005. – № 3. – С. 136-140.
Гриненко І.В. Технологія креативного багаторівневого кодування інформації та її застосування у навчанні студентів гуманітарного профілю // Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Серія: Педагогіка. – Тернопіль: ТНПУ, 2006. – № 4. – C. 211-217.
Ihor Hrynenko. The culture of thought as the basis of creativity // Acta Culturologica Filozoficka fakulta Univerzita Komenskeho. Zvazok c. 15. Kulturologia ako akademicka disciplina: Zbornik z medzinarodnej konferencie / Editor K. Podolakova. – Bratislava, 2005. – P. 438-441.
Ihor Hrynenko. The education of the “heart” as a condition of fostering creativity // Nauczyciel andragog w spoleczenstwie wiedzy. – Wroclaw: Wydawnictwo Uniwersytetu Wroclawskiego, 2007. – P. 150-155.
Інші публікації
Гриненко И.В. Проектирование творческой среды как основы формирования творческой личности студента // Технообраз – 2001: /”Технология непрерывного образования и саморазвитие личности\”. Материалы международной научной конференции в 3-х частях. – Гродно: ГГУ, 2001. – Ч.1. – С. 448.
Hrynenko I. Characteristics of a Creative Personality in the Context of Crosscultural Influences // Bratislava: Multikulturalita Interkulturalita Transkulturalita. Zbornik z medzinarodnej koferencie konanej v dnoch 25.-26. 10. – Bratislava, 2001. – P. 249-251.
Гриненко И.В. Живая Этика как основа творческого развития личности // Звезды Гор. № 3. Научно-художественный альманах. – Львов – Минск – Москва – Рига: ИП Лотаць, 2002. – С. 185-188.
Гриненко І. Вплив педагогічних технологій на формування творчої особистості. Прикладна лінгвістика у XXI столітті: лінгво-стилістичні та культурологічні стратегії // Праці Міжнар. наук. конф. – Львів: Українські технології, 2003. – С. 128-129.
Гриненко І.В. Методи активізації творчої навчальної діяльності студентів факультету іноземних мов // Тези Міжнародної науково-практичної конференції. – Тернопіль: ТДПУ, 2004. – С. 124-126.
Технологія креативного багаторівневого кодування інформації (методичні рекомендації для студентів гуманітарного профілю вищих навчальних закладів і учнів загальноосвітніх шкіл). – Тернопіль: ТНПУ, 2007. – 24 с.
