1. Проведене дослідження підкреслює зростання ролі художньо-виховного потенціалу естрадного музичного мистецтва в системі мистецької вищої освіти, розкриває тісний взаємозв’язок між розвитком художнього смаку студентів і естетичним осягненням високохудожніх надбань цього виду мистецтва, доводить необхідність збагачення змісту музично-професійної підготовки фахівців кращими художніми здобутками естрадного акордеонного виконавства. 2. Внаслідок узагальнення даних теоретичного аналізу встановлено, що художній смак – складна інтегративна властивість особистості, яка акумулює естетичне ставлення, ціннісно-орієнтаційні критерії, гармонійну єдність раціонального та емоційного й передбачає здатність індивіда до цілеспрямованої, орієнтованої на ідеал естетично-творчої діяльності. Художній смак є синтезом логічного аналізу, емоційних вражень, естетичних суджень і переживань, єдністю свідомого та інтуїтивного. Компонентну структуру художнього смаку становлять: спонукально-мотиваційний, емоційно-емпатійний, ціннісно-орієнтаційний, асоціативно-інтелектуальний та діяльнісно-творчий компоненти. Виявлено відсутність інформації щодо розвитку художнього смаку у студентів класу акордеона засобами естрадного мистецтва. 3. Дослідженням науково обґрунтовано, що естрадне музичне мистецтво є одним з актуальних і ефективних засобів музично-естетичного виховання у структурі сучасної мистецької освіти. Естрадне музичне мистецтво створює необхідні умови для розвитку художнього смаку, естетичних інтересів і потреб, виконавського досвіду особистості, формуючи естетичне ставлення та забезпечуючи розкриття художньо-творчих здібностей у процесі становлення творчої індивідуальності музиканта-виконавця. Виявлено художньо-виховний потенціал естрадної музики, який реалізується через емоційно-естетичний, соціально-моральний і регулятивно-творчий виховні впливи. Окреслено поліаспектність функціонування естрадного музичного мистецтва, визначено основні його функції: художньо-естетичну, видовищну, об’єднуючу, рекреативно-гедоністичну, функцію сублімації, комунікативну, виховну, естетично-виховну. 4. У дисертації підкреслюється, що розвиток художнього смаку у студентів класу акордеона відбувається за дотримання таких педагогічних умов: стимулювання художньо-творчої самореалізації студентів на основі діалогічного стилю педагогічного спілкування, що сприяє самовдосконаленню, активізації творчої самостійності, самореалізації та ефективному розвитку художнього смаку музикантів-виконавців; активізації творчо-пошукової діяльності студентів на основі проблемного навчання: проблемні завдання, методи, організація проблемних ситуацій сприяють формуванню нових професійних знань, умінь і навичок; залучення студентів до синкретичних форм естрадної виконавської діяльності, що значно розширює спектр художньо-творчого вдосконалення музикантів-виконавців. 5. На етапі констатувального експерименту встановлено стан сформованості художнього смаку студентів класу акордеона, а саме: визначено ступінь обізнаності музикантів-виконавців з естрадним музичним мистецтвом; з’ясовано естетичні інтереси та потреби в цій галузі, прагнення до спілкування з художньо-естетичними цінностями і характер естетичного ставлення до них. Виявлено ступінь сенсорної чутливості і розвиненості емпатії. Охарактеризовано також зміст суджень та естетичних оцінок музичних творів, ступінь творчого підходу до діяльності. Дослідженням окреслено форми, способи та зміст, а також труднощі використання естрадного музичного мистецтва в навчально-виховному процесі мистецьких вищих навчальних закладів. 6. У дисертації конкретизовано такі критерії сформованості художнього смаку у студентів класу акордеона як: рівень сформованості художньо-естетичних уподобань студентів; характер естетичної оцінної діяльності; художньо-творча активність студентів. Визначені й охарактеризовані нами критеріальні показники забезпечили подання на їхній основі рівневої характеристики низького, середнього і високого рівнів сформованості художнього смаку студентів класу акордеона. Дослідженням встановлено, що серед майбутніх фахівців превалює низький рівень сформованості досліджуваного феномена (46,8%). Художньо-творчій діяльності студентів цього рівню властиві формальний, безініціативний характер, нерозвиненість художнього мислення, асоціативної уяви, що вказує на відсутність мотивації розширення меж професійної виконавської діяльності. Творче виявлення художнього смаку не набуває ознак потреби. Відзначається виразна дисгармонія між емоційним та раціональним аспектами смаку. Студенти середнього рівня (38%) недостатньо володіють об’єктивними, логічними і стійкими критеріями естетичної оцінки, виявляючи нестабільне ставлення до власної художньо-творчої діяльності. Готовність до втілення художнього смаку в практичній діяльності не перетворилася на потребу повсякчасної його реалізації. Студенти високого рівня (15,2%) сформованості художнього смаку характеризуються високою художньо-творчою активністю і самостійністю творчого пошуку, новаторською спрямованістю естетичної оцінної діяльності. Виконання студентами цього рівня естрадного музичного твору відзначається оригінальністю інтерпретації. Високохудожній рівень виконання свідчить про глибину художньо-образного мислення студентів, широкий діапазон асоціативних відчуттів, нетрадиційний підхід до вибору характерних засобів виразності, яскраво виражену здатність до емпатії. 7. Розроблена методика включала визначення змісту, методів, форм організації та послідовності етапів розвитку художнього смаку студентів, які передбачали: - активізацію творчо-пізнавальної діяльності студентів класу акордеона в осягненні специфіки стильових різновидів естрадного музичного мистецтва. Аналіз різностильових музичних творів адекватно впливає на інтонаційно-слуховий тезаурус музикантів-виконавців, їхній інтелектуальний розвиток, на естетичні інтереси та потреби, професійні мотивації; - послідовне формування у студентів класу акордеона умінь і навичок джазової імпровізації. Оволодіння навичками імпровізації є тим значним стимулом, що сприяє художньо-творчій самореалізації студентів, зумовлюючи позитивні зрушення в процесі розвитку таких внутрішніх механізмів, як естетичне сприймання, творча уява і фантазія, а також особистісних якостей – наполегливості, прагнення до саморозвитку, творчої активності, критичної вибірковості естетичних оцінних суджень; - стимулювання творчої уяви, аналітичності, асоціативності та імпровізаційності художнього мислення музикантів-виконавців шляхом залучення їх до синкретичних форм естрадної виконавської діяльності. Застосування під час навчально-виховного процесу різнопланових форм естрадного мистецтва веде до збагачення творчих можливостей студентів, реалізації художньо-естетичних смакових уподобань, забезпечуючи цілісність розвитку художнього смаку, естетичної свідомості і музичної культури музикантів-виконавців. 8. Аналіз отриманих у ході дослідно-експериментальної роботи даних на основі якісних і кількісних показників підтверджує ефективність розробленої методики розвитку художнього смаку у студентів класу акордеона засобами естрадного мистецтва. Здійснене нами дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Подальшого наукового вивчення потребують такі питання: взаємозв’язок художнього смаку й артистичних умінь у процесі підготовки фахівців музичного профілю; дослідження ролі художнього смаку під час викладання комплексу музично-практичних дисциплін; обґрунтування теоретико-методологічних основ взаємодії естрадної музики з іншими видами мистецтв у системі мистецької вищої освіти. Основні результати дослідження відображено у таких публікаціях автора: 1. Попович Н.М. Педагогічні аспекти розвитку художнього смаку музикантів-виконавців // Збірник наукових праць. Вісник КНУКіМ. Серія “Педагогіка”. К.,2002. – Вип.6. – С.116 – 119. 2. Попович Н.М. Художній зміст та форма у системі творчості музиканта-виконавця // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць / Ред. кол. Гузій Н.В. (відп. ред.) та інші. – К., НПУ, 2002. – Вип. 7. – С.19 – 25. 3. Попович Н.М. Художньо-виховний потенціал естрадної музики мистецтва // Теорія і методика мистецької освіти: Зб. наук. праць / Ред. кол. Щолокова О.П. та інші. – К., НПУ, 2002. – Вип. 3. – С.37 – 40. 4. Попович Н.М. Розвиток виконавства на акордеоні (Ретроспективний аналіз) // Рідна школа – 2002. - № 11 – С.72 – 74. 5. Попович Н.М. Роль естетичної оцінної діяльності у формуванні музиканта-виконавця // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць / Ред. кол. Гузій Н.В. (відп. ред.) та інші. – К., НПУ, 2002. – Вип. 8. – С.43 – 48. 6. Попович Н.М. Характер естетичного сприймання як показник художнього розвитку музиканта // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. праць – К.: Вид. центр КНЛУ, НМАУ, 2003. – . Вип. 24–С.117 – 119. | 