У результаті проведеного дослідження зроблені такі висновки: 1. Проблема підготовки старшокласників до майбутнього сімейного життя засобами ґендерного виховання є актуальною і важливою складовою національної освіти та виховання, метою яких є поширення моральних цінностей, толерантності та ґендерної рівності молодого покоління, формування його соціальної зрілості. Вивчення та аналіз основних соціологічних, психолого-педагогічних досліджень засвідчили, що в сучасній зарубіжній та вітчизняній науковій літературі не вироблено єдиного підходу до розуміння сутності та способів реалізації ґендерної освіти і ґендерного виховання в підготовці старшокласників до майбутнього сімейного життя. 2. Охарактеризовані основні чинники, що впливають на формування ґендерних відносин юнаків і дівчат, – це сім’я і школа. Ці соціальні інститути покликані змінювати стереотипні уявлення про статево-рольові моделі поведінки учнів, зменшувати негативний вплив, що його зазнає сучасна молодь в умовах українського суспільства. 3. Уточнено сутність понять „ґендерні відносини” та „ґендерне виховання”, які є базовими в підготовці старшокласників до майбутнього сімейного життя. Під ґендерним вихованням розуміємо сукупність елементів знань, виражених у поняттях, моральній культурі та етикеті взаємовідносин людей незалежно від статі з урахуванням вікових та психофізіологічних особливостей старшокласників. Сутність ґендерних відносин полягає в тому, що вони формуються на засадах таких моральних цінностей, як взаємоповага, довіра, доброзичливість, толерантність, повага та партнерська поведінка особистостей, які мають бути властиві молоді нового українського суспільства. 4. Виявлено, що сучасні старшокласники у переважній більшості морально і психофізіологічно не підготовлені до майбутнього сімейного життя, часто мають хибні уявлення щодо сутності ґендерних відносин та способів їх реалізації як у повсякденному житті, так і у майбутній сімейній життєдіяльності. Причиною цього є недостатня увага до питань підготовки старшокласників до майбутнього сімейного життя у навчально-виховному процесі загальноосвітніх закладів, а також непідготовленість батьків до ґендерного виховання юнаків і дівчат у сучасних умовах. На основі визначених критеріїв (когнітивний, емоційно-ціннісний, практично-діяльнісний) та їх показників здійснено розподіл старшокласників на три групи, кожна з яких відповідає певному рівню сформованості досліджуваних якостей: високому, середньому, низькому. 5. Підтвердилися спрогнозовані та апробовані нами педагогічні умови підвищення ефективності підготовки старшокласників до майбутнього сімейного життя засобами ґендерного виховання. Такими умовами є: наповнення змісту навчально-виховного процесу ґендерною спрямованістю; розвиток емоційно-позитивного ставлення до майбутнього створення сім’ї на засадах ґендерних відносин; практичне відпрацювання відповідних умінь і навичок; здійснення активного співробітництва сім’ї і школи. 6. Розроблено структуру підготовки юнаків і дівчат до сімейного життя у контексті ґендерних відносин, складовими компонентами якої є: навчально-виховний процес (предмети гуманітарного та природничого циклів: українська і зарубіжна література, історія, правознавство, географія, біологія); позаурочна діяльність (факультативний курс „Ґендерне виховання” та виховні години); співробітництво сім’ї та школи (програма підвищення педагогічної культури батьків у плані ґендерного виховання юнаків і дівчат 9-11 класів). 7. Визначено зміст ґендерного виховання старшокласників, який набув відображення у навчальних програмах з української та зарубіжної літератури, історії, правознавства, географії, біології, програмі факультативного курсу „Ґендерне виховання”, системі позаурочної виховної роботи, програмі підвищення педагогічної культури батьків та ефективні форми і методи його реалізації у підготовці старшокласників до майбутнього сімейного життя. 8. Здійснено аналіз динаміки рівня підготовки старшокласників до майбутнього сімейного життя засобами ґендерного виховання. Порівняння даних констатувального та формувального етапів експерименту засвідчили доцільність та ефективність проведеної дослідно-експериментальної роботи, яка відповідала визначеній меті та сформульованим завданням. На початку роботи на високому рівні було лише 12,1% учнів, а після її завершення, за даними проведених вимірювань, його досягло 55,4% школярів старших класів. Низький рівень, навпаки, значно знизився до 3,7% учнів (за результатами початкового зрізу їх було зафіксовано 45,1%) за рахунок переходу 40,9% учнів на середній рівень. Для високого рівня динаміка становила + 43,4%, для середнього – -1,9% і для низького – - 41,4%. 9. Розроблені та впровадженні методичні рекомендації для вчителів і батьків, спрямовані на підвищення ефективності навчально-виховного процесу підготовки старшокласників до сімейного життя засобами ґендерного виховання, та корекцію впливу батьківської сім’ї на цей процес, показали свою ефективність у практичному застосуванні. Проведене дослідження не охоплює всього комплексу проблеми підготовки старшокласників до майбутнього сімейного життя засобами ґендерного виховання. Подальшого вивчення потребують проблеми розробки змісту, засобів, форм, методів і прийомів ґендерного виховання щодо інших вікових категорій учнів, а також використання традиційного культурного спадку української сім’ї в нових соціокультурних умовах. |