У дисертації наведені теоретичне обґрунтування і новий підхід до розв’язання проблеми модернізації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах, що базується на забезпеченні педагогічних умов, які ефективно впливають на перебіг цього процесу. 1. Аналіз навчально-виховного процесу у зарубіжних і вітчизняних вищих навчальних закладах стану вищої освіти засвідчив, що на початку ХХІ століття об’єктивно винили передумови демократичної модернізації вітчизняної системи вищої освіти. Це пов’язано із досягненням певного рівня демократизації українського суспільства, невідповідністю цьому рівню наявних у системі вищої освіти командно-адміністративних підходів, а також сучасними тенденціями глобалізації, які спонукають Україну шляхом демократичних змін інтегруватися з Євросоюзом. Тому базовими детермінантами модернізації навчально-виховного процесу у ВНЗ є демократизація в руслі європейських освітніх стандартів у сукупності із збереженням національних історико-культурних цінностей та максимальним наближенням до українських соціально-економічних реалій. До європейських демократичних детермінант модернізації навчально-виховної діяльності відносяться: конкурентоспроможність вищої школи на міжнародному ринку праці; адекватність вищої освіти сучасній світовій економіці та науково-технічному прогресу; академічна і професійна мобільність; неупереджене ставлення до національних дипломів і кваліфікаційного рівня фахівців; модульна структура і особистісна орієнтованість освітніх програм; співпраця і гармонізація структур вищої школи; наявність незалежних систем акредитації і контролю якості освіти; європейський стандарт якості вищої освіти; культура навчання протягом життя; конкуренція між ВНЗ при зміцненні їх співробітництва; зростання престижності вищої освіти і розширення її експортного потенціалу. 2. Узагальнення зарубіжного досвіду та вивчення сучасного стану діяльності вітчизняної системи вищої освіти дозволило обґрунтувати педагогічні умови модернізації навчально-виховного процесу у ВНЗ. Ці умови стосуються об’єктивних чинників навчання й виховання майбутніх фахівців та конкретних суб’єктів навчальної діяльності - студентів і викладачів. Ключовими позиціями при виокремленні педагогічних умов у дослідженні виступили демократичні принципи модернізації навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі та його особливості як багатогранного явища. Педагогічні умови модернізації навчально-виховного процесу у ВНЗ України можна згрупувати за трьома основними напрямами відношень: студент – викладач, студент – студент і студент – начально-виховний процес. Модернізація навчально-виховного процесу з дотриманням цих умов: - передбачає виховання студентів у дусі загальносвітових культурних і наукових традицій, реалізацію індивідуального підходу до кожної особистості в процесі професійної підготовки, виховання національної самосвідомості на тлі прищеплення ідеалів світового та європейського гуманізму; - орієнтується на створення демократичної системи управління (самоуправління) на всіх рівнях системи вищої освіти, формування демократичних навчальних традицій; - спрямовується на наближення навчального рівня до загальноєвропейського, професійну орієнтацію з урахуванням українських соціально-економічних реалій. Найбільш характерними рисами сучасного етапу демократичної модернізації навчально-виховного процесу у ВНЗ України визначено такі: - впровадження основних ідей Болонської декларації розпочате нещодавно (з 2004 навчального року). Кількість задіяних у цьому ВНЗ стрімко зростає, але далеко не в усіх цих закладах зміни мають докорінний характер – значною мірою зміни поки що обмежені введенням кредитно-модульної і модульно-рейтингової систем та перерозподілом навчальних годин на користь консультацій і самостійної роботи студентів; - стадія демократичної модернізації навчально-виховного процесу у ВНЗ України є початковою. Зміни на цій стадії відбуваються за такими напрямами: орієнтація на підготовку висококваліфікованого фахівця; введення загальноєвропейських освітніх стандартів; підвищення ролі самоосвіти; збільшення міжнародної мобільності; регулювання обсягів та якості частки ВНЗ недержавної форми власності; прищеплення студентам історико-культурних традицій та ідеалів загальносвітового гуманізму; - запровадження стандартів Болонської декларації відбувається на тлі існуючої традиційної освітньої системи. В значній частині ВНЗ нововведення поки що не є докорінними, що викликає у студентів необхідність адаптації до двох навчально-виховних підходів одночасно, тобто в певному розумінні до подвійних стандартів (або вимог). Необхідність адаптації до нових підходів негативно впливає на студентів через збільшення тривалості адаптаційного періоду, що гальмує ефективність інноваційних змін. У викладачів також виникає потреба в адаптації до нових реалій. Цей ефект викликає негативне сприйняття модернізації навчально-виховного процесу на етапі впровадження європейських норм і стандартів в освіті. 3. Модернізація навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах відповідно до Болонського процесу характеризується розробкою єдиних освітніх критеріїв і стандартів у масштабах усього Європейського континенту, стосується впровадження кредитно-модульної системи організації навчання, рейтингового оцінювання навчальних досягнень студентів і переходу на дворівневе навчання. За результатами дослідження виявлені провідні тенденції модернізації навчально-виховного процесу у ВНЗ України, на підтримку і розвиток яких спрямовані обґрунтовані в дослідженні педагогічні умови цього процесу змін, що відповідає сучасним вимогам: - виховання вільної за своєю особистісною суттю студентської молоді, а значить, відмова від командно-адміністративних методів викладання і ставлення до студентів; співробітництво викладачів із студентами; повноцінне використання системи кураторів (тьюторів); підготовка викладачів нової демократичної формації; надання студентам самостійності й можливостей вибору викладачів та навчальних дисциплін; - орієнтація навчально-виховної діяльності на кінцевий результат – врахування реальної ситуації з працевлаштуванням на внутрішньому ринку, організація своєрідного зворотного зв’язку “ВНЗ – ринок праці”, створення висококваліфікованого спеціаліста відповідно до потреб “замовника”. В якості останнього можуть виступати як державні, так і недержавні (приватні) структури; - заохочення студентів до самоосвіти, освіти впродовж всього життя; - виховання усвідомлення того, що науково-технічний прогрес вимагає постійного оновлення фахових знань, що без роботи з удосконалення власних знань і умінь сучасний фахівець існувати не може; - розвиток самоконтролю студентів, навичок вести самостійну роботу, збільшення її вагової частки у навчальному процесі; - підвищення міжнародної мобільності студентів. Формування у студентів потреби в досконалому опануванні кількох мов; - підвищення недержавної частки у фінансуванні вищої освіти. Поява платного навчання і контрактних студентів у державних ВНЗ, бурхливий розвиток недержавної гілки вищої освіти; - формування національної самосвідомості завдяки ретельному та всебічному вивченню історико-культурних традицій. Паралельно з цим процесом – прищеплення ідеалів європейського (а в перспективі – загальносвітового) гуманізму, виховання “людини світу”; 4. Проведене, на основі розробленої критеріальної бази оцінювання якості демократичних змін у діяльності вищих навчальних закладів, експериментальне дослідження дозволяє стверджувати про статистично значимий позитивний вплив модернізації навчально-виховного процесу у ВНЗ України на рівень навчальних досягнень студентів. Так, оцінка відмінностей у рейтингових показниках засвоєння знань студентів експериментальних та контрольних груп, проведена з використанням U-критерію Манна-Уїтні, дозволила виявити відмінності у значеннях порівнюваних показників. Одержані результати порівняння підтвердили висунуту у дослідженні гіпотезу. Практична реалізація та експериментальне дослідження не вичерпують усіх проблем модернізації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах. Перспективним у подальшій її розробці вбачаємо вивчення впливу модернізації навчально-виховного процесу на формування фахової компетентності випускників вищих навчальних закладів. |