Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Військові науки / Військово-спеціальні науки


Кушнір Віктор Степанович. Педагогічні умови формування взаємовідносин у колективах частин та підрозділів прикордонних військ України : Дис... канд. пед. наук: 20.02.02 / НДІ прикордонних військ України. — Хмельницький, 2001. — 266арк. — Бібліогр.: арк. 191-206.



Анотація до роботи:

Кушнір В. С. Педагогічні умови формування взаємовідносин у колективах частин та підрозділів Прикордонних військ України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 20.02.02. – Військова педагогіка та психологія. – Національна академія Прикордонних військ України імені Б. Хмельницького, м. Хмельницький, 2001.

У дисертаційній роботі уточнено сутність і визначено структуру взаємовідносин військовослужбовців у колективах частин і підрозділів Прикордонних військ. Обґрунтовано критерії та показники оцінювання стану взаємовідносин у військових колективах. Розроблено комплексну програму педагогічного впливу на формування взаємовідносин військовослужбовців. Обґрунтовано педагогічні умови підвищення ефективності формування та регулювання взаємовідносин у колективах частин і підрозділів Прикордонних військ. Розроблено практичні рекомендації для керівників військових колективів частин і підрозділів щодо формування та регулювання відносин між військовослужбовцями.

1. Взаємовідносини військовослужбовців у колективах прикордонних застав утворюють складну систему міжособистісних зв'язків, установок, орієнтацій, очікувань, яка виступає основою для сприймання та оцінювання членами колективу один одного й об'єктивно проявляється в характері та способах взаємодії військовослужбовців у процесі спільної діяльності та спілкування.

2. Аналіз міжособистісної взаємодії членів військового колективу дозволив розробити багаторівневу структурну модель відносин військовослужбовців, яка синтезує взаємопов’язані типи міжособистісних відносин, що виділяються на основі різних критеріїв:

за сферою прояву – службові (формальні) й позаслужбові (неформальні) міжособистісні відносини;

суб'єктами взаємовідносин – відносини між різними службовими категоріями військовослужбовців (офіцерами, прапорщиками, старшинами, сержантами, рядовими) як “по вертикалі”, так і “по горизонталі”;

соціальними, фаховими і статево-віковими ознаками (соціально-фахові відносини) – відносини між військовослужбовцями однієї або різних національностей, представниками однієї або різних соціальних груп; між воїнами, призваними на службу з одного або різних регіонів країни; між військовослужбовцями однієї або різних військових спеціальностей; між військовослужбовцями однієї або різних статево-вікових груп;

способом входження до системи взаємовідносин у військовому колективі – безпосередні міжособистісні відносини або міжгрупові відносини військовослужбовців, опосередковані належністю до різних мікрогруп усередині колективу.

Розроблена модель забезпечує наукову основу для виявлення та аналізу системи взаємовідносин у конкретних військових колективах, визначення педагогічно доцільних методів, форм і засобів формування та регулювання міжособистісних відносин військовослужбовців.

3. Визначено педагогічні умови підвищення ефективності формування взаємовідносин у колективах частин і підрозділів Прикордонних військ: виділення завдань формування і корекції взаємовідносин військовослужбовців у пріоритетний напрямок військово-педагогічної діяльності офіцерів прикордонних застав; формування в офіцерів-прикордонників педагогічно доцільного стилю професійного спілкування; вдосконалення управлінської діяльності офіцерів з регулювання взаємовідносин у військовому колективі; оптимізація психолого-педагогічної підготовки військових керівників до регулювання взаємовідносин військовослужбовців; запровадження в службову діяльність прикордонних підрозділів комплексної програми педагогічного впливу на міжособистісні відносини військовослужбовців, яка містить оперативні та надійні методики педагогічної діагностики особистісних якостей військовослужбовців і соціально-психологічних особливостей військових колективів.

4. У процесі дослідження визначено та обґрунтовано методи й етапи формування педагогічно доцільного, гармонійного стилю професійного спілкування офіцерів-прикордонників з підлеглими: рефлексивно-діагностичний, цільовий, тренінговий, інтеграційний.

5. Проведене дослідження дозволило виділити основні напрямки вдосконалення педагогічної діяльності офіцерів з регулювання міжособистісних відносин військовослужбовців:

вивчення індивідуально-психологічних якостей вихованців, неформальної структури взаємовідносин у військовому колективі та визначення на цій основі адекватних методів, форм і засобів педагогічного впливу на воїнів і військовий колектив;

цілеспрямований прямий та опосередкований педагогічний вплив на вихованців з метою розвитку в них особистісних якостей, необхідних для продуктивного спілкування у колективі, налагодження дружніх стосунків з товаришами по службі;

педагогічний вплив на систему взаємовідносин у військовому колективі підрозділу з метою її корекції, активізації виховних, оцінювально-корекційних функцій колективу.

6. Важливою умовою ефективності педагогічного керівництва міжособистісними відносинами військовослужбовців є об'єктивна оцінка вихователями реального стану взаємовідносин у військовому колективі та результатів їх педагогічного регулювання. Оперативний контроль за розвитком взаємовідносин військовослужбовців дозволяє офіцерам вчасно корегувати зміст, методи, форми і засоби педагогічного впливу на вихованців. Об'єктивним показником стану взаємовідносин членів військового колективу може бути обґрунтований у дисертації коефіцієнт функціональної корисності міжособистісних відносин військовослужбовців.

7. Дослідження типів міжособистісних відносин, характерних для поведінки військовослужбовців у колективах, дозволило розробити методичні рекомендації керівникам військових колективів щодо корекції стилю взаємовідносин.

8. Розроблено комплексну програму педагогічного впливу на міжособистісні відносини військовослужбовців, яка ґрунтується на використанні комплексу методик педагогічної діагностики і корекції взаємовідносин військовослужбовців: методика корекції стилю міжособистісного спілкування військовослужбовців на основі врахування їх особистісних якостей; методика оцінювання і корекції психологічної сумісності керівників із підлеглими; методика виявлення стану взаємовідносин вихованців і підвищення згуртованості військового колективу; методика аналізу неформальної структури колективу і підвищення ефективності його виховного впливу на військовослужбовців; методика визначення коефіцієнта функціональної корисності міжособистісних відносин військовослужбовців у колективі та педагогічного керівництва їх формуванням. Впровадження офіцерами експериментальних прикордонних застав розробленої діагностично-корекційної програми дозволило підвищити ефективність регулювання міжособистісних відносин військовослужбовців, їх організованість, психологічну сумісність і згуртованість.

Подальшому вивченню проблеми педагогічного регулювання взаємовідносин у військових колективах можуть сприяти наукові розробки за такими напрямками: педагогічні шляхи формування військового колективу та підвищення його впливу на стиль взаємовідносин військовослужбовців; методи і форми виховання свідомої дисципліни та культури взаємовідносин військовослужбовців в умовах Прикордонних військ; удосконалення стилю професійно-педагогічного спілкування і соціально-управлінської діяльності офіцерів-прикордонників.

Публікації автора:

1. Кушнір В. С. Визначення критеріїв оцінки стану взаємовідносин у військових колективах // Збірник наукових праць № 11. Частина ІІ. – Хмельницький: Видавництво Національної академії ПВУ, 2000. – С. 190-194.

2. Кушнір В. С. Виховний вплив колективу на особистість // Збірник наукових праць № 13. Частина ІІ. – Хмельницький: Видавництво Національної академії ПВУ, 2000. – С. 136-140.

3. Кушнір В. С. Підвищення ефективності впливу педагогічної та управлінської діяльності у військовому колективі // Збірник наукових праць № 14. Частина ІІ. – Хмельницький: Видавництво Національної академії ПВУ, 2000. – С. 223-227.

4. Кушнір В. С. Розробка програми педагогічного впливу на міжособистісні відносини членів військового колективу // Збірник наукових праць № 12. Частина ІІ. – Хмельницький: Видавництво Національної академії ПВУ, 2000. – С. 131-136.

5. Кушнір В. С. Соціально-психологічний клімат військового колективу як психологія міжособистісних відносин // Збірник наукових праць № 16. Частина ІІ. – Хмельницький: Видавництво Національної академії ПВУ, 2001. – С. 137-142.

6. Кушнір В. С. Соціально-психологічні особливості військового колективу // Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. – Ви-пуск 4. – Вінниця: ВАТ “Віноблдрукарня”, 2001. – С. 139-141.

7. Кушнір В. С. Психолого-педагогічний аналіз взаємовідносин, що склалися в колективі, і діяльність офіцерів підрозділів щодо їх регулювання // Матеріали міжвузівської науково-теоретичної конференції “Проблеми сучасної інженерної технології”. – Хмельницький: Видавництво Національної академії ПВУ, 2000. – С. 81-85.