У цілому дослідження підтвердило основні положення гіпотези і дозволило зробити такі висновки: 1. Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблем, пов’язаних з професійним самовизначенням учнів середніх закладів освіти та вивчення стану проблеми у практиці роботи загальноосвітньої школи дозволяє зробити висновок щодо невідповідності між достатньо високим рівнем теоретико-методичної розробки їх філософських, соціально-економічних, психолого-педагогічних, організаційних аспектів і недостатнім рівнем практичного впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи системи педагогічних заходів, спрямованих на підготовку учнів до вибору майбутньої професії. Сьогодні профорієнтаційна робота здійснюється, як правило, лише у процесі трудового навчання в основній школі та трудової допрофесійної підготовки у старших класах, де вона є складовою навчально-виховної роботи міжшкільних навчально-виробничих комбінатів і переважно залишається відчуженою від навчально-виховної роботи школи. Вивчення стану проблеми показало, що сьогодні така складова навчально-виховної роботи школи як формування у старшокласника системи знань про особливості власної особистості та сучасний світ професій як правило не здійснюється. 2. Професійне самовизначення ми розглядали як складне структурне утворення особистості, яке відображає погляд людини на світ професій, на конкретну професію, а також власні наміри щодо самореалізації в рамках певної трудової діяльності. Одним із показників його ефективності є рівень сформованості у старшокласника готовності до професійного самовизначення. Готовність до професійного самовизначення – це особистісне поліструктурне утворення, розвиток якого активізується у старшому підлітковому та молодшому юнацькому віці. Воно підлягає цілеспрямованому педагогічному впливу і у єдності розвитку своїх складових забезпечує усвідомлений та обґрунтований вибір старшокласниками як майбутньої професії, так і розробку особистого професійного плану, спрямованого на визначення середнє- та довгострокової професійної кар’єри. Аналіз досліджень з проблеми формування в учнів готовності до професійного самовизначення дозволив виділити у її структурі мотиваційну, когнітивну та практичну складові. 3. Результати констатуючого етапу педагогічного експерименту засвідчили, що для переважної більшості учнів 10 – 11-х класів притаманним є низький рівень готовності до професійного самовизначення (понад 70 % вибірки). За цих умов основним фактором впливу на вибір старшокласником професії є його найближче соціальне середовище (родина, друзі, знайомі і таке інше), а серед мотивів вибору професії чільне місце посідають матеріальні, престижні та утилітарні групи мотивів. 4. Однією з умов активізації професійного самовизначення старшокласників ми вбачали розробку та впровадження до навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи педагогічної технології активізації профорієнтаційної роботи. Під виховною педагогічною технологією ми розуміємо виховні методи, що ґрунтуються не на механізмах зовнішнього підкріплення (заохочення та покарання), а на рефлексивно-вольових механізмах школяра. 5. Активізація професійного самовизначення старшокласників передбачала використання у профорієнтаційній роботі з учнями виховних методів, які забезпечують активну самостійну пошуково-пізнавальну та практичну діяльність учня, спрямовану на формування та розвиток образу “Я”, рефлексію власних професійних можливостей, порівняння їх з вимогами, що ставить до особистості обрана професійна діяльність. За такого підходу до переліку виховних методів активізації професійного самовизначення нами віднесено метод самоспрямовуючого пошуку Д. Голанда, методи активізації профконсультаційної (профорієнтаційні ігри, активізуючі опитувальники) та профінформаційної роботи (відповідні ігри та вправи, професіографічні дослідження). Зазначені методи ґрунтуються не на механізмах зовнішнього підкріплення, а таких, що особистісно актуалізують проблему вибору майбутньої професії та апелюють, насамперед, до самосвідомості учня та свідомого ставлення до необхідності її вирішення. 6. Однією з умов активізації професійного самовизначення старшокласників ми визначили впровадження факультативного курсу “Твоя майбутня професія”. З метою актуалізації проблеми вибору майбутньої професії, активізації самопізнання учнів та їх самостійної діяльності з ознайомлення зі світом професій, на перших етапах викладання курсу використовувалася метод самоспрямовуючого пошуку Д. Голанда, який дозволяє визначити професію або коло професій, які відповідають особливостям особистості учня, його інтересам та уподобанням. У подальшому старшокласники знайомилися з класифікацією професій за Є. Клімовим. На основі надбаних знань про себе та про світ професій, майбутня професія аналізувалася за багатьма параметрами (предмет, мета, знаряддя та умови праці, вимоги до якості особистості, професійно необхідні знання, вміння та навички, необхідний освітній рівень, шляхи набуття професії і таке інше). Це надавало старшокласнику визначити об’єктивну можливість оволодіти нею. За цих умов одним із методів активізації процесу вивчення світу професій виступали професіографічні дослідження. Використання профорієнтаційних ігор та вправ, активізуючих опитувальників дозволяло створювати виховні ситуації, які передбачали співставлення учнями якостей своєї особистості з різними професіями, визначення особистісних сенсів певної професійної діяльності, мотивів вибору професії і т. ін. 7. Результати формуючого етапу експерименту дозволяють констатувати, що формування готовності старшокласників до професійного самовизначення є педагогічно керованим процесом і його ефективність зростає за умови впровадження курсу “Твоя майбутня професія”, у процесі якого методи активізації профорієнтаційної роботи використовуються як складові елементи педагогічної технології активізації професійного самовизначення. Одним із засобів визначення ефективності підготовки старшокласників до професійного самовизначення є оцінювання якості побудови школярем особистого професійного плану, в якому в узагальненому, інтегрованому вигляді подані всі основні складові професійного самовизначення Таким чином, всі завдання дослідження були виконані, а проведена дослідно-експериментальна робота підтвердила основні положення робочої гіпотези. Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми активізації професійного самовизначення учнів старших класів середніх загальноосвітніх шкіл. Важливими для дослідження залишається визначення форми та методів педагогічного впливу на мотиви вибору майбутньої професії та трудові ціннісні орієнтації школярів, проблеми, пов’язані з використанням комп’ютерних технологій у профорієнтаційній роботі із школярами, шляхи впровадження до практики роботи школи професійних проб. |
