Анотація до роботи:

Передера О.О. Печінкова форма еймеріозу кролів (біологія збудника, патогенез, заходи боротьби). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.11 – паразитологія, гельмінтологія. – Національний університет біоресурсів і природокористування України, м.Київ, 2009.

У дисертації викладені матеріали дослідження біологічних особливостей E. stiedae в процесі її екзогенного та ендогенного розвитку. Визначені клінічні ознаки, патоморфологічні та гістологічні зміни в окремих органах та коливання біохімічного складу сироватки крові при моноінвазії. Отримані дані щодо екстенсивності та інтенсивності еймеріозної інвазії кролів залежно від віку, та сезонних факторів. Надана порівняльна характеристика еймеріостатиків: бровасептолу, ампролінвету і байкоксу. Вивчена дія дезінфектантів – бровадезу-20 та бровадезу-плюс еймерій кролів.

Вперше встановлено, що меронти ІІІ генерації локалізуються в гепатоцитах. Патогенна дія E. stiеdae на ранніх етапах ендогенного розвитку пов’язана з порушенням мікроциркуляції у тканинах печінки. Bстановлено, що клінічний прояв печінкової форми еймеріозу кролів у господарствах реєструється найчастіше в кінці лютого – на початку березня, а змішаної форми – у травні-червні.

Проведено аналіз впливу монокультури E. stiеdae на окремі біохімічнi показники сироватки крові (білірубіну, загального білка, альбуміну, АлАТ, АсАТ, ЛДГ, ЛФ, глюкози, загального кальцію, неорганічного фосфору) за експериментального інвазування кролів.

Експериментально визначено дезінвазійну дію розчинів бровадезу-20 та бровадезу-плюс різних концентрацій на ооцисти еймерій кролів.

Встановлена лікувальна ефективність та економічна доцільність застосування бровасептолу (Бровафарма), байкоксу 2,5 % (Байер), ампролінвету (ТОВ „Ветсинтез”) у порівняльному аспекті.

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в експериментальному обґрунтуванні біологічних особливостей екзогенного та ендогенного розвитку E. stiedae. Встановлені клінічні ознаки та патоморфологічні зміни в окремих органах; динаміка змін біохімічних показників сироватки крові при моноінвазії. Вивчена екстенсивність та інтенсивність еймеріозної інвазії кролів залежно від віку та сезонних факторів. Наводиться порівняльна характеристика еймеріостатиків: бровасептолу, ампролінвету і байкоксу. Вивчена дія дезінфектантів – бровадезу-20 та бровадезу-плюс на ооцисти еймерій кролів.

2. За результатами гістологічних досліджень і оперативного втручання встановлено, що міграція спорозоїтів із кишківника в печінку відбувається через кровоносні судини слизової оболонки та підслизової основи.

3. Електронномікроскопічними дослідженнями встановлено, що меронти ІІІ генерації локалізуються в гепатоцитах. Окрім типового способу розмноження – мерогонії (множинний поділ) для E. stiedae характерна ендодіогенія.

4. Експериментальне інвазування кроленят дозою 20000 ооцист призводить до їх загибелі на 2–3-тю добу. При введенні тваринам 4000 ооцист гістологічними дослідженнями на 3–6 добу в кишківнику виявляли десквамацію епітелію, лімфоцитарну інфільтрацію, набряк у сполучній тканині; на 16–17-ту добу – дистрофічні зміни гепатоцитів, руйнування стінки жовчних капілярів і паразитарні вогнища в паренхімі.

5. Гістологічними дослідженнями доведено, що синхронне дозрівання макрогаметоцитів та їх вихід з епітеліальних клітин жовчних шляхів викликав закупорку останніх і розвиток білірубінемії, що провокувало розвиток нервових явищ – судом, паралічів, а також мимовільного сечо- та слиновиділення. Дистрофічні зміни гепатоцитів призводили до порушення утворення жовчі, а набряк і дезорганізація структури м’язової тканини крупних жовчовивідних шляхів спричиняло затримку її евакуації.

6. При експериментальному зараженні тварин дозою 4000 інвазійних ооцист у сироватці крові встановлено поступове зменшення кількості альбуміну на фоні зниженого вмісту загального білка. Встановлено значне підвищення прямого і непрямого білірубіну, АсАТ, АлАТ та ЛДГ. Підвищення активності ГГТП, ЛФ і концентрації зв’язаного білірубіну, вказує на синдром холестазу.

7. У Полтавській області найвища екстенсивність та інтенсивність еймеріозної інвазії встановлена серед тварин у господарствах Глобинського району, з максимумом– травні-червні у 2–6-місячних кроленят (ЕІ-65 %, ІІ-29-1318 у 20 полях зору мікроскопа) з характерними для кишкового еймеріозу, клінічними ознаками. У лютому-березні відмічали клінічні ознаки і патолого-анатомічні зміни характерні для печінкової форми еймеріозу (збільшення черевця, іктеричність слизових оболонок).

8. Встановлено, що дія розчинів бровадезу-20 та бровадезу-плюс прямопропорційна терміну контакту та концентрації препаратів. При застосуванні 1%-го розчину бровадезу-20 споруляція не відбувалася у 63,0±1,2; 2 % – 67,0±1,0; 3 % – 72,0±1,0 відсотків ооцист, а 1 % розчину бровадезу-плюс – у 67,3±1,5; 2 % – 70,7; 3 % – 75,7±1,5 %, відповідно.

9. При застосуванні 2 % розчину бровадезу-плюс кількість ооцист, що продовжувала розвиток у пробах із даним препаратом, становила 0,33±0,6 % на п’яту добу експерименту; аналогічний показник при використанні бровадезу-20 становив 10,0±2,08 %.

10. Встановлено, що комплексний препарат бровасептол у дозі 1,0 г на 10 кг живої маси протягом трьох днів із комбікормом, байкокс 2,5 % у дозі 0,3 мл/кг протягом двох діб і ампролінвет у дозі 0,3 мл/кг живої маси протягом двох діб за спонтанної інвазії кролів проявляють виражену терапевтичну дію. Вищу антиеймеріозну активність мали байкокс 2,5 % і бровасептол (ЕЕ-100 %, ІЕ-100 %).

Публікації автора:

1. Манжос О.Ф. Еймеріоз кролів та перспективи його подальшого вивчення / О.Ф. Манжос, О.О. Передера // Науковий вісник НАУ. – 2006. – Вип. 98. – С. 127–133.

(Здобувач провела аналіз літературних джерел).

2. Манжос О.Ф. Морфологія E. stiedae в процесі екзогенного та ендогенного розвитку / О.Ф. Манжос, О.О. Передера, Г.А. Єрошенко // Світ медицини та біології. – 2006. – № 4. – С.21–25.

(Здобувач сформувала групи тварин, провела патолого-анатомічні розтини, відбір матеріалу на гістологічні дослідження, фотографувала одержані гістозрізи, підготувала статтю).

3. Передера О.О. Патолого-анатомічні зміни органів при експериментальній інвазії кролів збудником E. stiedae / О.О Передера // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2006. – №4. – С. 214–216.

4. Манжос О.Ф. Біохімічні показники сироватки крові при експериментальному печінковому еймеріозі кролів / О.Ф. Манжос, Р.В. Передера, О.О. Передера // Вісник державного агроекологічного університету. – 2007. –– Вип. 2 (19), Т.1. – С. 274–279.

(Здобувач сформувала групи тварин, провела аналіз одержаних результатів, підготувала статтю).

5. Манжос О.Ф. Дезінвазійна дія „Бровадезу -20” на збудників еймеріозу кролів / О.Ф. Манжос, О.О. Передера // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. – 2007. – №78/101. – С. 390–394.

(Здобувач отримала чисту культуру еймерій, провела експериментальну частину дослідження).

6. Манжос О.Ф. Патоморфологічні зміни при експериментальному інвазуванні кролів збудником E.stiedae / О.Ф. Манжос, О.О. Передера // Ветеринарна медицина України . – 2007. – №6. – С. 26–28.

(Здобувач сформувала групи тварин, провела патолого-анатомічні розтини, відбір матеріалу на гістологічні дослідження, фотографувала одержані гістозрізи, підготувала статтю).

7. Манжос О. Ультраструктура клітин печінки та жовчних шляхів кролів, уражених збудником E.stiedae / О. Манжос, О. Передера, Г. Єрошенко // Ветеринарна медицина України. – 2007. – №10. – С. 15–17.

(Здобувач сформувала групи тварин, провела відбір матеріалу на гістологічні дослідження, брала участь у виготовленні блоків, підготувала статтю).

8. Манжос О.Ф. Вивчення ультраструктури ендогенних форм E. stiedae при експериментальному зараженні кролів / О.Ф. Манжос, О.О. Передера, Г.А. Єрошенко // Вісник Сумського національного аграрного університету. – 2007. – Вип.2 (18). – С. 88–93.

(Здобувач сформувала групи тварин, провела відбір матеріалу на гістологічні дослідження, брала участь у виготовленні блоків фотографувала одержані гістозрізи, підготувала статтю).

9. Передера О.О. Патогенна дія Eimeria stiedae на ранніх етапах ендогенезу / О.О. Передера // Ветеринарна медицина. – Міжвід. темат. наук. зб. – 2008. – Вип. 89. – С. 303–308.

(Здобувач сформувала групи тварин, провела патологоанатомічні розтини, відбір матеріалу на гістологічні дослідження, фотографувала одержані гістозрізи, підготувала статтю).

10. Передера О.О. Морфологічні зміни кишківника і печінки кролів на різних стадіях паразитування E. stiedae / О.О. Передера // Вісник державного агроекологічного університету. – 2008. – Вип.1 (21), Т.1. – С. 160–164.

11. Манжос О.Ф. Окремі питання патогенезу печінкової форми еймеріозу кролів / О.Ф. Манжос, Р.В. Передера, О.О. Передера // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини (Зб. наук. праць). – Харків. –2008. – Вип.16 (41), Ч.2, Т 1. – С. 68–71.

(Здобувач сформувала групи тварин провела дослідження мазків-відбитків печінок, підготувала статтю до друку).

12. Передера О.О. Дезінвазійна дія бровадезу-плюс на ооцисти еймерій кролів / О.О. Передера // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнології імені С.З. Ґжицького. – 2008. – №2 (37), Т 10, Ч.2. – С. 209–215.

13. Манжос О.Ф. Еймеріоз кролів (біологія збудника, патогенез, діагностика, заходи боротьби): Методичні рекомендації для студентів факультету ветеринарної медицини, спеціалістів та магістрів ветеринарної медицини / О.Ф. Манжос, О.О. Передера, О.П. Литвиненко, А.О. Меженський – Полтава, 2008. – 28 с.