У Висновках до дисертації узагальнено результати дослідження, основні з них такі: 1. Теоретичний аналіз проблеми свідчить, що визначенням понять “патріотизм”, “патріотичне виховання” присвячували свої дослідження філософи, соціологи, педагоги. Вони трактують поняття “патріотизм” як морально-етичну та соціально-психологічну категорію, яка відображає певну сукупність знань, духовних цінностей, відносин і дій, вчинків людини, пов’язаних із любов’ю до Батьківщини. Патріотизм виступає певним ціннісно-моральним способом засвоєння світу, соціальної дійсності. У моральній свідомості він існує і як принцип, і як категорія етики, пов’язана з категоріями народності, національної належності, ідентифікації. У психології це поняття розглядається як певна частина самосвідомості та складне почуття. Більшість дослідників вважає патріотизм складовою національної самосвідомості або національного характеру. 2. У сучасній психолого-педагогічній науці патріотичне виховання розглядається як складова національного виховання, але як більш вузький, специфічний її напрямок, що відображає готовність особистості до активних проявів любові до вітчизни, зокрема готовності до самопожертви, до подвигу в ім’я Батьківщини. За умов сучасного світу – загострення міжнаціональних конфліктів і загрози тероризму, що безпосередньо стосуються курсанта – майбутнього офіцера внутрішніх військ МВС України, захисника правопорядку і безпеки держави, громадянського суспільства, саме патріотичне виховання перетворюється на основний напрямок виховання у вищих військових навчальних закладах. 3. Традиції, які склалися в українській педагогічній науці, дозволяють розглядати процес навчання, насамперед при вивченні соціально-гуманітарних дисциплін та проведенні позааудиторної виховної роботи, як важливу сферу, де здійснюється патріотичне виховання. Такий підхід уявляється плідним для специфічних умов вищого військового навчального закладу МВС, оскільки саме тут процеси навчання і позааудиторної виховної діяльності тісно пов’язані в єдину систему виховання майбутніх офіцерів. 4. Сутність патріотичного виховання на факультетах внутрішніх військ та у вищих військових навчальних закладах МВС України, полягає в тому, щоб курсант як майбутній офіцер, самостійно сформував свої ціннісні орієнтації, зокрема патріотичні, які відповідали б вимогам суспільства і завданням його професійної діяльності. А для цього необхідно створювати такі педагогічні умови, щоб дії та вчинки, особистісні стосунки надавали йому необхідний духовно-патріотичний досвід, який відповідав би суспільному ідеалу і вимогам армійського життя. 5. У процесі констатуючого етапу експерименту, який проводився на факультетах внутрішніх військ МВС України доведено, що патріотичне виховання посідає поки що недостатнє місце у навчально-виховному процесі, що обумовлює низький рівень патріотичної вихованості значної частини курсантів і підтверджує необхідність застосування обґрунтованої цілісної системи патріотичного виховання в навчально-виховному процесі ВВНЗ внутрішніх військ України. 6. Результати теоретичного аналізу та дослідно-експериментальної роботи дозволили визначити основні педагогічні умови системи роботи з патріотичного виховання курсантів у процесі вивчення соціально гуманітарних дисциплін у навчальних закладах внутрішніх військ МВС України, а саме такі: запровадження системно-оптимізаційного підходу до організації навчання; модульна побудова навчально-виховного процесу; спрямованість змісту соціально-гуманітарних дисциплін на вирішення завдань патріотичного виховання; організація роботи з патріотичного виховання під час позааудиторної виховної діяльності як складової цілісного педагогічного процесу. 7. Підсумки формуючого експерименту дозволили встановити критерії та показники сформованості патріотизму курсантів у процесі вивчення соціально-гуманітарних дисциплін. Їх застосування значно активізуватиме навчально-пізнавальну діяльність курсантів, та сприятиме створенню педагогічних умов для розвитку їх патріотичної вихованості. 8. Проведення формуючого експерименту свідчить, що, враховуючи психолого-вікові особливості курсантів, мету, критерії, патріотичного виховання у процесі впровадження системно-оптимізаційного та модульного підходів до вивчення змісту соціально-гуманітарних дисциплін, головна увага повинна бути спрямована: а) на І курсі: на вивчення сутності таких категорій, як “честь”, “відповідальність”, “обов’язок”, “товариськість”, “гуманізм”, “патріотизм”, “Вітчизна”, “нація”; на розуміння способів практичного використання цих категорій; на засвоєння основних історичних подій і традицій держави, внутрішніх військ, а також культури спілкування у військовому колективі; на набуття навиків та вмінь товариських взаємовідносин: б) на 2 і 3 курсах: на вивчення сутності таких категорій, як: “рідна мова”, “національний характер”, “національна культура”, “національна гордість”; на формування переконання у необхідності захисту прав громадян України, на розвиток здатності та прагнення самостійно формулювати мету своєї навчальної, службової і суспільної діяльності, виходячи з патріотичного ідеалу; в) на 4 курсі: на формування вмінь аналізувати свої здібності і риси з урахуванням вимог професійно-патріотичної спрямованості; на розвиток навичків самоосвіти, самовиховання, саморозвитку, а також здібностей та прагнення курсанта до творчої діяльності. |
