Гаркуша Станіслав Євгенійович. Патоморфологічні зміни у свиней при кишковому клостридіозі : Дис... канд. вет. наук: 16.00.02 / Національний аграрний ун-т. — К., 2006. — 192арк. : рис. — Бібліогр.: арк. 161-183.
Анотація до роботи:
Гаркуша С.Є. – Патоморфологічні зміни у свиней при кишковому клостридіозі. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.02 – патологія, онкологія і морфологія тварин. – Національний аграрний університет, Київ, 2006.
Дисертаційна робота присвячена вивченню патоморфологічних змін у поросят при кишковому клостридіозі. Проведено епізоотологічне обстеження господарства, вивчення клінічних ознак хвороби, патолого-анатомічних змін, а також гістологічні та гістохімічні дослідження різних органів загиблих поросят-сисунів і поросят віком 2-4 місяці.
Гістологічними дослідженнямаи різних органів контрольних поросят встановлено, що їх будова не відрізняється від описаної в літературі.
При вивченні епізоотологічних особливостей кишкового клостридіозу встановлено, що для нього властиві стаціонарність хвороби, швидке поширення серед сприйнятливого поголів’я, найбільша кількість хворих і загиблих тварин на початку виникнення інфекції, коли в поросят реєструється надгостра і гостра форми хвороби. Основною клінічною ознакою кишкового клостридіозу є пронос з рідкими, коричнево-жовтого або червонувато-коричневого кольору, фекаліями, що містять пухирці газу.
При патолого-анатомічному розтині в шлунково-кишковому тракті виявляється геморагічне запалення тонкого відділу кишечнику, сліпої та ободової кишок, а в частині випадків – і шлунка. Всі лімфатичні вузли знаходяться в стані серозного або геморагічного запалення. В печінці спостерігається венозний застій. У 73,9% випадків реєструється панкреатит. Нирки дещо набряклі, збільшені в об’ємі, сірувато-глинистого кольору, на розрізі межа між корковою і мозковою речовинами згладжена або відсутня. В легенях – ознаки венозного застою і набряку. Серце округлої форми за рахунок розширення правого шлуночка, або всієї правої половини, в’ялої консистенції, сірувато-глинистого кольору. М’яз на розрізі строкатий.
Характерними гістологічними змінами є геморагічне запалення тонкого відділу кишечнику, сліпої та ободової кишок, яке в тонкому відділі кишечнику супроводжується некрозами слизової оболонки і, місцями, тотальними некрозами кишкової стінки, а в сліпій і ободовій кишках – некрозом поверхневої частини слизової оболонки; а також тромбоз частини судин стінки кишкового тракту. Також виявляються мікровогнища Ценкерівського некрозу в міокарді, мікровогнища некрозу речовини головного мозку, розріджене розташування лімфоцитів у тимусі, світлих центрах лімфоїдних вузликів кишкової стінки і лімфовузлів та в лімфоїдних вузликах селезінки.
Основним місцем розмноження збуднику клостридіозу свиней є шлунково-кишковий тракт.
Одержані результати суттєво доповнюють та поглиблюють сучасні уявлення про патоморфологічні зміни в свиней при кишковому клостридіозі. На їх основі подаються практичні рекомендації щодо застосування отриманих результатів досліджень.
1. У дисертаційній роботі на основі аналізу макроскопічних, мікроскопічних і гістохімічних змін в різних органах і тканинах наведено теоретичне узагальнення і клінічне обґрунтування особливостей патоморфологічних змін при кишковому клостридіозі свиней, запропоновано критерії патолого-анатомічної діагностики цієї патології на основі простого і доступного для виробничих лабораторій ветеринарної медицини методу гістологічних досліджень. На основі співставлення патоморфологічних змін з епізоотологічними даними, клінічними ознаками хвороби і результатами, одержаними іншими дослідниками, уточнено основні моменти патогенезу кишкового клостридіозу свиней.
2. У господарствах промислового типу епізоотологічними особливостями кишкового клостридіозу є стаціонарність хвороби, швидке поширення серед поголів’я, найбільша кількість хворих і загиблих тварин на початку виникнення інфекції в березні-квітні та жовтні-листопаді.
3. Основною клінічною ознакою кишкового клостридіозу є пронос з рідкими, коричнево-жовтого або червонувато-коричневого кольору фекаліями, що містять пухирці газу.
4. При патолого-анатомічному розтині специфічні зміни локалізуються в шлунково-кишковому тракті, де виявляється геморагічне запалення тонкого відділу кишечнику, сліпої та ободової кишок, а в частині випадків – і шлунка.
5. Встановлено, що характерними гістологічними змінами є геморагічне запалення тонкого відділу кишечнику, сліпої та ободової кишок, яке в тонкому кишечнику супроводжується некрозами слизової оболонки і (місцями) тотальними некрозами кишкової стінки, а в сліпій і ободовій кишках – некрозом поверхневої частини слизової оболонки; а також тромбоз частини судин стінки кишкового тракту.
6. З інших гістологічних змін враховують мікровогнища Ценкерівського некрозу в міокарді, мікровогнища некрозу речовини головного мозку, розріджене розташування лімфоцитів у тимусі та світлих центрах лімфоїдних вузликів кишкової стінки і лімфовузлів, а також у лімфоїдних вузликах селезінки та наявність бактерій в клітинах слизової оболонки шлунка і тонкого відділу кишечнику, лімфовузлах, печінці, нирках, міокарді та в судинах різних органів.
7. Результати гістологічних і гістохімічних досліджень свідчать про пригнічення функції імунної системи при кишковому клостридіозі.
8. Результати гістохімічних реакцій свідчать про порушення процесів всмоктування речовин в тонкому відділ кишечнику і пригнічення обміну нуклеїнових кислот, білків і вуглеводневих сполук в життєво важливих органах – печінці, нирках, легенях, міокарді, головному мозку.
9. Основним місцем розмноження збудника клостридіозу свиней є шлунково-кишковий тракт. У випадку, коли організм тварин не справляється з хворобою, внаслідок безпосереднього бактеріального ураження та загальної інтоксикації порушується діяльність всіх органів та інтегруючих і регулюючих систем (залози внутрішньої секреції, головний мозок). Безпосереднє ураження серцевого м’язу та інтегруючих і регулюючих роботу серця систем викликає венозний застій в малому колі кровообігу, що швидко призводить до набряку легень, який і стає безпосередньою причиною настання смерті.
Публікації автора:
Гаркуша С.Є. Гістологічні і деякі гістохімічні зміни у шлунково-кишковому тракті поросят при кишковому клостридіозі // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К. - 2004.- Вип 75.- С. 51-53.
Борисевич Б.В., Гаркуша С.Є. Патоморфологічні зміни в імунокомпетентних органах при кишковому клостридіозі поросят // Наукові праці „Актуальні проблеми ветеринарної медицини”, КДАТУ. - Сімферополь, - 2004.- Вип. 85. – С. 12-16 (автор провів гістологічні дослідження, підготував статтю до друку).
Борисевич Б.В., Гаркуша С.Є. Патоморфологічні зміни у свиней при кишковому клостридіозі // Науковий вісник Львівської Національної академії ветеринарної медицини ім. С. З. Гжицького. – Львів. – 2004. – Том 6 (№ 3), Частина 1. – С. 66-70 (автор провів гістологічні дослідження, підготував статтю до друку).
Борисевич Б.В., Гаркуша С.Є. Патоморфологічні зміни шлунково-кишкового тракту поросят при кишковому клостридіозі // ІІІ конференція Всеукраїнського товариства ветеринарних патологів, Харківська Державна зооветеринарна академія. – Харків. – 2004. – Частина 1. – С. 56-58.
Борисевич Б.В., Гаркуша С.Є. Гістологічні зміни в різних органах свиней при кишковому клостридіозі // „Ветеринарна медицина” міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Харків. – 2005. – Вип. 85. – Том 1.- С. 157-160 (автор відібрав патматеріал, провів гістологічні дослідження, підготував статтю до друку).
Гаркуша С. Є. Макроскопічні зміни в різних органах поросят, що загинули від кишкового клостридіозу // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К.- 2005.- Вип. 89.- С. 180-182.
Борисевич Б.В., Лісова В.В., Гаркуша С.Є., Мазуркевич Л.І. Деклараційний патент на винахід “Спосіб визначення кількості ліпідів в біологічних об’єктах при проведенні гістологічних і гістохімічних досліджень” № 69960 7 GO1N33/48 від 15.09.2004 р. (автор відібрав патматеріал, провів гістологічні дослідження).
Борисевич Б.В., Гаркуша С.Є. Гістохімічні зміни в шлунково-кишковому тракті і печінці поросят, що загинули від кишкового клостридіозу // Міжнародна науково-практична конференція „Епізоотологія і профілактика інфекційних хвороб великої рогатої худоби”, тези доповідей. – НАУ, Київ. - 2006. – С.8-9.
Борисевич Б.В., Гаркуша С.Є. Методичні рекомендації з патоморфологічної діагностики кишкового клостридіозу свиней. – К.: Принт-Квік, 2006. – 13 с. (автороом написані слідуючі розділи - 4-8).
