Алєксєєнко Олександр Адольфович. Патоморфологічні зміни респіраторного відділу легень та стан сурфактанта при печінковій недостатності: дисертація канд. мед. наук: 14.03.02 / Кримський держ. медичний ун-т ім. С.І.Георгієвського. - Сімф., 2003.
Анотація до роботи:
Алєксєєнко О.О. Патоморфологічні зміни респіраторного відділу легень та стан сурфактанту при печінковій недостатності. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02. – патологічна анатомія. Кримський державний медичний університет. Сімферополь, 2003.
Дисертація присвячена виявленню закономірностей морфо-функціональних змін респіраторного відділу легень та сурфактантної системи при розвитку гострої та хронічної печінкової недостатності.
При експериментальному моделюванні в щурів та в осіб, що померли від гострої печінкової недостатності, встановлено подібні за направленістю та виразністю зміни респіраторного відділу у вигляді збільшення питомої ваги ділянок емфіземи, дистелектазу, ателектазу, інтерстицію, порушення мікроциркуляції та структур аерогематичного бар'єру. Виявлено, що найбільш чутливим до дії ендогенного токсикозу компонентом є альвеолярний епітелій.
Встановлено дві фази функціональних перебудов респіраторного відділу легень при хронічній печінковій недостатності – компенсації (до 8-го тижня експерименту) та декомпенсації (після 8-го тижня моделювання).
У фазу компенсації відбувається посилення синтетичної та секреторної активності альвеолоцитів ІІ типові, їх проліферація, збільшення кількості фосфоліпідів та поверхневої активності сурфактанту легень.
У фазу декомпенсації спостерігається зниження поверхневої активності сурфактанту легень внаслідок зміни складу фосфоліпідів, формування альвеоло-капілярного блоку, розвитку геморагій, дистелектазу та ателектазу.
1. Комплексний аналіз стану респіраторного відділу легень при розвитку печінкової недостатності на даний момент не знайшов достатнього відображення в системі медико-біологічних знань. У дисертації представлені теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі, що полягає у виявленні характеру структурно-функціональних перебудов РВЛ і ССЛ при формуванні гострої і хронічної печінкової недостатності.
2. При експериментальному моделюванні гострої печінкової недостатності й в осіб, що померли від ГПчН, у респіраторному відділі легень спостерігаються аналогічні за спрямованістю та виразністю зміни у вигляді збільшення питомого об'єму ділянок емфіземи, дистелектазу та ателектазу, спостерігається виражене порушення мікроциркуляції та пошкодження структур аерогематичного бар'єру. У його складі збільшується частка інтерстицію поряд зі зниженням відносної товщини епітеліального компоненту альвеол та ендотелію гемокапілярів.
3. Найбільш чуттєвим компонентом РВЛ до впливу гострого ендогенного токсикозу є альвеолярний епітелій, у клітинах якого відзначається везикулоутворення та вакуолізація цитоплазми, деструкція мітохондрій, згладжування апікальної поверхні. Альвеолоцитами II типу здійснюється стресовий викид великої кількості осміофільних пластинчастих тілець, що призводить до накопичення осміофільного матеріалу та підвищення вмісту фосфоліпідів у просвітах альвеол.
4. В осіб, що померли від ГПчН, у ділянках емфіземи на фоні збільшення рівня фосфоліпідів спостерігається зниження мінімального поверхневого натягу СЛ та збільшення індексу стабільності моношарів по Клементс. В осередках дистелектазу та ателектазу відзначається збільшення мінімального поверхневого натягу нативного СЛ, зниження індексу стабільності моношарів по Клементс і підвищення рівня фосфоліпазної активності.
5. Структурно-функціональні перебудови РВЛ і ССЛ при хронічній печінкової недостатності проходять дві фази: компенсації і декомпенсації.
6. Фаза компенсації, що розвивається до 8-го тижня експериментального моделювання хронічного ендогенного токсикозу, полягає в підсиленні синтетичної та секреторної активності альвеолоцитів ІІ типу, їх проліферації, значному зростанні кількості фосфоліпідів і поверхневої активності СЛ.
7. Фаза декомпенсації, що розвивається після 8-го тижня ендогенного токсикозу, полягає в зниженні поверхневої активності СЛ обумовленої зменшенням кількості і зміною композиційного складу фосфоліпідів, що входять до його складу, перевазі альтеративних змін в альвеолоцитах II типу, формуванні альвеоло-капілярного блоку, підвищенні судинної проникності, розвитку крововиливів, мікротромбозів, дистелектазу та ателектазу. На термінальних етапах хронічного ендогенного токсикозу відбувається зростання склерозу міжальвеолярних перегородок з розвитком дрібновоосередкового пневмофіброзу.
8. Компенсаторне підсилення синтезу фосфоліпідів СЛ при розвитку гострої і хронічної печінкової недостатності в людей супроводжується підвищенням рівня лізофосфатидилхоліна та зростанням фосфоліпазної активності, що підтверджується експериментальними даними.
Публікації автора:
Корнилов Б.Е., Алексеенко А.А. Патоморфология респираторного отдела и состояние сурфактантной системы лёгких при хронической печёночной недостаточности // Вестник проблем биологии и медицины. – Харьков. – 1997.- Вып.7. – С.93-98.
Корнілов Б.Ю., Алєксєєнко О.А., Шпонька І.С. Морфологічні зміни респіраторного відділу легень при гострій печінковій недостатності // Медичні перспективи. – 2000.- Том 5, №1. – С.31-34.
Алєксєєнко О.А., Шпонька І.С., Корнілов Б.Ю. Деякі фізико-хімічні та біохімічні аспекти стану системи сурфактанту легень при гострій печінковій недостатності // Медичні перспективи. – 2000.- Том 5, №4. – С.57-60.
Алексеенко А.А. Структурные изменения респираторного отдела легких при экспериментальном моделировании печеночной недостаточности // Вестник проблем биологии и медицины. – Полтава. – 2002.- Вып.11-12. – С.61-65.
Корнилов Б.Е., Алексеенко А.А. Функциональная морфология респираторного отдела легких при печеночной недостаточности // Матеріали конференції “Актуальні питання морфології”. – Том 2. – Тернопіль. – 1996. – С. 330.
Корнилов Б.Е., Алексеенко А.А. Морфо-функциональное состояние аэрогематического барьера и системы сурфактанта лёгких при печёночной недостаточности в эксперименте // Сборник научно-практических статей к 200-летию областной клинической больницы им. И.И. Мечникова. – Днепропетровск. – 1998.- С. 291-292.
Маковецкий А.В., Корнилов Б.Е., Лымарь Л.И., Алексеенко А.А. Морфофункциональное состояние сурфактантной системы при различных патологических состояниях // Тезисы 2-го съезда Международного Союза Ассоциаций Патологоанатомов. - Москва.- 1999. - С.193-194.
Корнилов Б.Е., Алексеенко А.А. Сурфактантная система легких при почечной и печёночной недостаточности // Пульмонология (Сборник резюме девятого национального конгресса по болезням органов дыхания). – Москва. – 1999.-С.340.
Корнилов Б.Е., Маковецкий А.В., Алексеенко А.А. Сурфактантная система лёгких при эндогенных токсикозах // 10 национальный конгресс по болезням органов дыхания. – С.- Петербург. – 2000. – С.257.
Kylyvnyk K.E., Usenko L.V., Tsarev A.V., Alekseyenko A.A. Change of a surfactant surface activity of the patients in critical states // The 10th Іnternatіonal Conference оn Colloіd аnd Іnterface Scіence. –Brіstol. -England.- 2000.- Р. 53.
Усенко Л.В., Киливник К.Е., Алексеенко А.А. и др. / Повреждение сурфактанта легких у пациентов в критических состояниях: Перфторорганические соединения как возможный путь коррекции // Материалы Всероссийской научной конференции "Физиологически активные вещества на основе перфторуглеродов в экспериментальной и клинической медицине".- С.- Петербург.- 2001.- С.90-91.
