Анотація до роботи:

Шестяєва Н.І. Патоморфологічні особливості та фрагментація ДНК у новоутвореннях молочних залоз собак. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.02 – патологія, онкологія і морфологія тварин. - Національний аграрний університет, Київ, 2005.

Дисертаційна робота присвячена вивченню частоти діагностування, морфо-логічних, патогенетичних, клінічних, анамнестичних та прогностичних особли-востей різних гістологічних типів новоутворень молочних залоз (МЗ) собак, що живуть в м. Києві. Встановлено, що кількість злоякісних новоутворень у 4,25 рази переважала кількість доброякісних; найбільшу частку серед перших скла-ли прості карциноми, половину від доброякісних – дисплазії. Для усіх злоякіс-них пухлин було характерним збільшення розмірів ядер клітин. Одночасно від-мічені неоднакові за напрямком зміни розмірів клітин у злоякісних та добро-якісних новоутвореннях різних гістологічних типів. Найбільш суттєвий плейоморфізм ядер та клітин мав місце в анапластичній та солідній карциномах, тоді як для доброякісних пухлин та злоякісніх, які локалізувалися у доброякісних, була характерна наявність однорідних клітинних популяцій. Вміст ДНК у ядрах клітин злоякісних пухлин МЗ був збільшеним. Дослідження фрагментації ДНК у клітинах карцином засвідчили, що кількість клітин в них, які гинуть шляхом апоптозу, менша, ніж у нормі.

Виявлені певні відмінності у локалізації та об’ємі пухлин, тривалості хвороби у собак із різними типами злоякісних та доброякісних новоутворень МЗ, а також значення деяких анамнестичних чинників у виникненні новоутворень. Найбільш несприятливими у прогностичному плані є карциноми спеціальних типів, солідна та анапластична карциноми. Крім того, несприятливими щодо виживання тварин у разі злоякісних пухлин виявився більший вік собак та розміри пухлин, а у разі доброякісних – тривалість захворювання.

1. Проведення патоморфологічних, гістохімічних, біохімічних та клінічних досліджень новоутворень МЗ собак, що живуть у несприятливих умовах великого, техногенно насиченого міста, дозволило вперше в Україні визначити кількісний та якісний спектр, морфологічні, клінічні, анамнестичні та прогностичні особливості різних гістологічних типів новоутворень МЗ собак.

2. У собак кількість злоякісних пухлин МЗ переважає доброякісні (4,25:1); найбільшу частку серед перших складають прості карциноми (31%), а серед них їх підтип – солідні (62%). Найчастіше злоякісні пухлини локалізуються у 4-5-х, значно рідше – 1-2-х парах МЗ, тоді як доброякісні новоутворення із рівномірною частотою уражають усі пакети МЗ собак.

3. Для злоякісних новоутворень МЗ собак характерний плейоморфізм клі-тин та їх ядер. Залежно від гістологічного типу вони значно різняться між собою за формою та величиною, вмістом хроматину у ядрах, ядерно-клітинним та ядерно-цитоплазматичним співвідношеннями. Найбільш виражений плейоморфізм клітин та ядер спостерігається в анапластичній та солідній карциномах, у доброякісних пухлинах та злоякісних пухлинах, які локалізуться у доброякісних, реєструються популяції невеликих однорідних за розміром клітин із дрібними ядрами.

4. У ядрах клітин усіх злоякісних (за винятком плоскоклітинної карцино-ми) та доброякісних новоутворень МЗ собак рівень ДНК у ядрах підвищено: у найменшій мірі у неінфільтративній (in situ), у найбільшій – в анапластичній карциномі. Відмічений певний паралелізм у збільшенні розмірів ядер клітин неінфільтративної (in situ), складної, простої карцином і карциносарком та вмістом у них ДНК; у саркомах, карциномах спеціальних типів та у разі карцином/ сарком у доброякісних пухлинах такого зв’язку не виявлено.

5. Середній вік хворих собак не різниться для тварин із різними гістологіч-ними типами злоякісних пухлин МЗ. Собаки, у яких діагностували дисплазію, були на 3 роки молодшими за тварин із доброякісними і на 1,5 роки молодшими, ніж собаки зі злоякісними пухлинами. Тривалість хвороби виявилася найбільшою у собак зі складною карциномою, найшвидше хвороба розвивалася за умов анапластичної та солідної карцином.

6. Об’єм злоякісних новоутворень МЗ собак у 5 разів перевищує такий доброякісних. Серед перших найбільш великі пухлини належать саркомам, а найменші – карциномам/саркомам у доброякісній пухлині. Злоякісні пухлини, які супроводжує дисплазія, мають значно менший розмір; захворювання у собак із такими пухлинами розвивається повільніше.

7. Порівняно із собаками зі злоякісними пухлинами, тварини із добро-якісними новоутвореннями мали за життя у 2 рази меншу кількість родів, значно меншу кількість випадків порушення еструсу та лактації; час, який пройшов з останніх родів до появи перших ознак захворювання, у них більший. Сумарна величина „навантаження” на МЗ собак із різними гістологічними типами злоякісних пухлин однакова, за винятком складної карциноми: для собак із такими пухлинами в анамнезі зареєстровано меншу кількість родів та відсутність випадків порушення еструсу та лактації.

8. Частка низькомолекулярної ДНК нижча в клітинах усіх злоякісних пухлин, за винятком неінфільтруючої (in situ) карциноми. При групуванні неоплазм за класифікацією пухлин МЗ людини співвідношення між високо- та низькомолекулярною ДНК більш суттєво змінено у пухлинах інфільтруючого протокового раку; зрушення найменші у клітинах часточкового раку in situ. У карциномах МЗ кількість клітин, які гинуть шляхом апоптозу, зменшена.

9. Несприятливими прогностичними чинниками для злоякісних пухлин МЗ є вік собак, а також розміри пухлин, а для доброякісних – тривалість захворю-вання. Гістологічний тип злоякісної пухлини є важливим для подальшого прогнозу: найбільш несприятливі у цьому плані веретеноклітинна, плоскоклітинна, солідна та анапластична карциноми.

Публікації автора:

1. Потоцький М.К., Шувалова Н.І., Шестяєв А.Н. Патоморфологічна харак-теристика злоякісних пухлин собак // Ветеринарна медицина України. – 2003. - № 2. – С. 27–28. (авторка провела гістологічні дослідження, підготувала статтю до друку.)

2. Потоцький М.К., Шестяєва Н.І. Фіброзно-кістозна хвороба молочної залози собак // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С. З. Гжицького. – 2004. – Т. 6, № 3. – Ч. 2. – С. 79–85. (авторка провела гістологічні дослідження, підготувала статтю до друку.)

3. Потоцький М.К., Шестяєва Н.І. Новоутворення молочних залоз собак: фактори анамнезу, гістологічні типи і макроскопічні характеристики // Ветеринарна медицина України. – 2004. – № 12. – С. 38–40. (авторка провела гістологічні дослідження, зібрала та проаналізувала дані анамнезу, провела статистичну обробку, підготувала статтю до друку).

4. Потоцький М.К., Шестяєва Н.І. Епітеліальні злоякісні пухлини молочної залози собак // Ветеринарна медицина України. – 2005. - № 4. – С. 27–28. (авторка провела гістологічні дослідження, підготувала статтю до друку).

5. Потоцький М.К., Шестяєва Н.І. Порівняльний аналіз деяких характеристик злоякісних пухлин та дисплазії молочних залоз собак // Ветеринарна медицина: Міжнародний тематичний науковий збірник. – 2005. – № 5. – С. 1132–1136. (авторка провела гістологічні дослідження, проаналізувала дані анамнезу, провела статистичну обробку, підготувала статтю до друку.)

6. Потоцький М.К., Шестяєва Н.І. Фрагментація ДНК у тканинах новоутворень молочної залози собак // Доповіді НАН України. – 2005. - № 6. – С. 172–175. (авторка визначила вміст ДНК, провела статистичну обробку даних, підготувала статтю до друку.)

7. Шестяєва Н.І. Потоцький М.К. Класифікація пухлин молочних залоз собак: складність та протиріччя // Ветеринарна медицина України. – 2005. - № 8. – С. 26-28. (авторка проаналізувала дані літератури, а також результати власних досліджень, підготувала статтю до друку).

8. Потоцький М.К., Шестяєва Н.І. Морфологічна характеристика та вміст фрагментованої ДНК у тканинах новоутворень молочної залози собак // Тези доповіді lll конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції АПК. – Київ, 2004. – С. 79 – 80.