У дисертації наведено теоретичне обгрунтування та практичне розв’язання проблеми патологічної мастурбації у чоловіків та зумовленої нею подружньої дезадаптації. Проблему по-новому розв’язано з позицій системного підходу до вивчення причин, механізмів формування типів та клінічних форм патологічної мастурбації з метою розробки ефективної системи психотерапевтичної корекції. Феномен мастурбації виявляється у формі умовно-фізіологічної мастурбації за відсутності можливості регулярного статевого життя та патологічних типів мастурбації – обсесивно-компульсивної (85±4%) та персевераторно-обсесивної (15±4%). Персевераторно-обсесивна мастурбація у чоловіків входить до структури сексуальних первесій у формі нарцисизму, ексгібіціонізму, вуайєризму, порнофілії, фетишизму. Патологічна мастурбація в більшості випадків має безумовно-ексцесивний характер.
У дружин хворих (46±6%) має місце умовно-фізіологічна замісна мастурбація помірного характеру. Патологічна мастурбація формується у хворих зі специфічними розладами особистості, найчастіше – з ананкастним (52±5%) та диссоціальним (28±4%), рідше – з емоційно нестійким, шизоїдним і в поодиноких випадках (4±2%) – істеричним. Формуванню цих розладів сприяють переважно такі негативні чинники, як спадкова обтяженість та неправильне виховання, особливо емоційне відторгнення та бездоглядність. Існує певна залежність вдоволеності своїми подружніми і сексуальними відносинами та внутрішньої картини хвороби у чоловіків від типу розладу особистості. Вдоволеність цими відносинами найвища у хворих з емоційно нестійким і диссоціальним типами розладу і найнижчі – за ананкастного його типу. За останнього переважає іпохондричний тип ставлення до хвороби, за диссоціального – апатичний, за емоційно нестійкого – меланхолічний, за шизоїдного – паранояльний, за істеричного – егоцентричний. Гармонійного (спокійно очікувального) ставлення до хвороби нема в жодного з чолвіків з патологічною мастурбацією. У всіх чоловіків із патологічною мастурбацією відзначаються порушення статевого розвитку. Темп соматосексуального розвитку найчастіше уповільнений при істеричному та шизоїдному і прискорений при емоційно нестійкому та ананкастному розладах особистості. Ретардація психосексуального розвитку спостерігається здебільшого при ананкастному та істеричному, а передчасний розвиток – при емоційно нестійкому та диссоціальному розладах. У всіх хворих мають місце асинхронії статевого розвитку, у більшості з них (68±5%) сукупні, а при істеричному та шизоїдному розладах – складні.
Девіації психосексуального розвитку, окрім розладів статевої переваги, виявляються в порушенні статеворольової поведінки у 75±4% хворих, причому її трансформація є характерною для осіб з ананкастним, а гіперрольова поведінка – для хворих із диссоціальним та емоційно нестійким розладом особистості. Для осіб з істеричним розладом характерна статеворольовоа дискордантність – висока маскулінність на соціогенному та низька – на біогенному рівні, що свідчить про наявність внутрішньоособистісного конфлікту. 6. Існує залежність між типом і формою патологічної мастурбації та типом розладу особистості. При персевераторно-обсесивній мастурбації нарцисизм та фетишизм відзначається переважно у хворих з істеричним та шизоїдним розладом, у яких не трапляється порнофілія. Ексгібіціонізм має місце у разі шизоїдного та диссоціального розладу особистості, а вуайєризм – лише у разі ананкастного розладу, при якому відзначаються всі форми перверсій, окрім ексгібіціонізму. Обсесивно-компульсивна мастурбація спостерігається найчастіше у разі ананкастного та диссоціального розладу особистості (відповідно 46±5 і 25±4%) і рідше (від 2±2 до 8±3%) – при інших його типах. 7. У всіх чоловіків із патологічною мастурбацією мають місце сексологічні прояви. До того ж для всіх хворих характерною є відсутність сексуального задоволення від гетеросексуальних контактів, тоді як інші прояви залежать від типу патологічної мастурбації. При персевераторно-обсесивному типі в усіх випадках спостерігаються відсутність генітальних реакцій, оргазмічна дисфункція та перверсійна форма сексуальної дисфункції. При обсесивно-компульсивній мастурбації позначаються у 43±5% хворих – відсутність генітальних реакцій, у 35±5% – передчасна еякуляція, здебільшого у сполученні з гіпоерекцією, і у решти хворих (7±3%) – оргазмічна дисфункція. У чоловіків з даним типом паттологічної мастурбації діагностуються різні форми сексуальної дисфункції, найчастіше (37±5%) невроз очікування невдачі, рідше паторефлекторна форма дисфункції (23±4%), коїтофобія (14±4%), простатовезикулізм (11±3%). 8. Психотерапія патологічної мастурбації у чоловіків та зумовленої нею подружньої дезадаптації має являти собою систему коригувальних дій, що грунтується на принципах комплексності, диференційованості, етапності, послідовності і проводиться в трьох основних напрямах: корекція патологічної мастурбації; нівелювання психопатологічних проявів у хворих та невротичних реакцій у їхніх дружин; ліквідація подружньої дезадаптації. Основними методами психотерапевтичної корекції є: у лікуванні патологічної мастурбації – раціональна, аверсійна психотерапія, навіювання наяву та емоційно-вольовий тренінг із самонавіюванням; у лікуванні розладу особистості – персоналістична психотерапія з тренінгом особистісного росту, групова психотерапія; для корекції порушень статеворольової поведінки – рольовий психосексуальний тренінг, бібліотерапія; для корекції порушеного спілкування – комунікаційний тренінг; для корекції сексуальної дезадаптації подружжя – сексуально-еротичний тренінг. У разі порушення сексуального здоров’я у всіх формах має проводитися також інформаційна психотерапія з метою підвищення обізнаності подружжів у питаннях сексу. Проведення розробленої системи психотерапії дає змогу здобути високий і сталий терапевтичний ефект, що дорівнює 90±3%. |
