1. Використання біоматеріалу «Тутопласт» в умовах асептичної рани супроводжувалося активацією репаративного процесу, що характеризувався незначними розладами мікроциркуляції, слабко вираженою й нетривалою нейтрофільною інфільтрацією грануляційної тканини. Трансформація грануляційної тканини у фіброзну й епітелізація завершувалися в короткий термін, до кінця експерименту елементи тканини «Тутопласт» цілком уключалися до складу регенерату. Використання тутопласту у стерильній рані приводить до активації продукції колагенів як інтерстиціальних – I і III типів, так і колагену IV типу в епідермодермальних і судинних базальних мембранах. 2. При використанні алопластичного матеріалу «Марлекс» в умовах асептичної рани відмічено уповільнене очищення рани від гнійно-некротичного детриту, подовження термінів утворення грануляційної тканини з розвитком у ряді спостережень гіпергрануляцій, і, як наслідок, уповільнення процесів фіброплазії й епітелізації. Ці фактори призводили в ряді спостережень до формування неповноцінної грануляційної тканини, схильної до хронічного гранулематозного запального процесу і до загоєння рани вторинним натягом у всіх випадках. Застосування марлексу не сприяє посиленню колагеноутворення в рані. 3. Особливості колагеноутворення в стерильній рані при використанні біоматеріалу «Тутопласт» так і алопластичного матеріалу «Марлекс» зумовлені характером місцевих імунних реакцій. Аімуногенний біотрансплантат «Тутопласт» сприяє гармонічному розвитку основних ланок імунної реакції (Т- і В-лімфоцитів, макрофагів), а також оптимальному співвідношенню у популяції Т-лімфоцитів (хелперно-супресорна активність), тоді як використання марлексу призводить до ослаблення макрофагальної реакції і наростання плазматизації в рані. При цьому зміна хелперно-супресорного індексу вказує на наростання супресорної активності й ослабшання хелперної функції у Т-лімфоцитарній популяції. 4. При використанні біоматеріалу «Тутопласт» в інфікованій рані трохи сповільнюються процеси утворення інтерстиціальних колагенів як III, так і I типів, тоді як в епідермодермальних і судинних базальних мембранах продукція колагену IV типу залишається на досить високому рівні. Використання марлексу не приводить до активації утворення як інтерстиціальних колагенів, так і колагену базальних мембран, у зв'язку з чим порушуються процеси фіброплазії і епітелізації рани. 5. При використанні алопластичного матеріалу «Марлекс» в інфікованій рані розвиваються імунопатологічні реакції: виражена нейтрофільна інфільтрація, утворення складних імунних комплексів, які мають С-3 фракцію комплементу, невиражена макрофагальна реакція на фоні дефіциту Т-лімфоїдної популяції, що, очевидно, і є одним з безпосередніх механізмів у процесі порушення колагеноутворення і виявляється прогресуючою запальною реакцією, значним подовженням термінів очищення рани від гнійно-некротичного детриту, схильністю до утворення абсцесів і вторинних некрозів у грануляційній тканині. Регенерація м'язової тканини, фіброплазія і епітелізація до моменту закінчення експерименту не розвивалися, а в ряді спостережень мало місце «вигнивання» марлексу з повним відторгненням алотрансплантату. 6. Особливістю місцевих імунних реакцій при використанні біоматеріалу «Тутопласт» в інфікованій рані, в порівнянні з неінфікованою, є збільшення популяції СD18 нейтрофільних гранулоцитів, макрофагів, а також плазмобластів з Ig A, M, G на фоні зменшення хелперної і наростання супресорної активності, що призводить до подовження термінів дозрівання грануляційної тканини з незначним уповільненням процесів фіброплазії й епітелізації, а також більш пізнім включенням біоматеріалу «Тутопласт» до складу регенерату. 7. При використанні тутопласту як у стерильній, так і в інфікованій рані рівень синтезу ендотеліну ендотеліальною вистілкою грануляційної тканини розцінювався як високий, тоді як при використанні марлексу продукція ендотеліну була трохи зниженою, очевидно, внаслідок порушення синтезу колагену IV типу в базальних мембранах цих судин. 8. Пластика грижового дефекту біоматериалом «Тутопласт» не викликає негативних імунних реакцій в організмі реципієнта. |