Анотація до роботи:

Полякова О.В. Патологічна анатомія підшлункової залози плодів та новонароджених від матерів з анемією. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 – патологічна анатомія. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2006.

Дисертація присвячена вивченню морфо-функціоних особливостей ПЗ на ранніх етапах онтогенезу в умовах впливу ускладненого перебігу вагітності анемією. Материнська анемія в ПЗ плода реалізується прискоренням темпів внутрішньоутробного розвитку, явищами дизембріогенезу, підвищенням рівня морфо-функціональної активності ендокринних клітин аж до появи ознак “робочого” виснаження та масової клітинної загибелі шляхом апоптозу. Виразність цих ушкоджень прямо пропорційна ступеню тяжкості ЗДА. ЗДА матері під час вагітності реалізується прискоренням темпів внутрішньоутробного розвитку ПЗ плоду, підвищенням рівня морфо-функційональної активності - і -клітин аж до "робочого" виснаження і масової клітинної загибелі шляхом апоптозу. При цьому, ступінь пошкодження ПЗ плода прямо пропорційна ступеню тяжкості материнської ЗДА і зворотно пропорційна ступеню зрілості плоду.

Материнська ЗДА легкого ступеню приводить до внутрішньоутробної гіпертрофії і гіперплазії - і -клітин ПЗ з посиленням їх морфо-функціональної активності. Зміни, що виявляються в описуваних структурах при дії ЗДА середнього ступеня тяжкості, є "граничні" і характеризуються наближенням до вичерпаності морфо-функціональних можливостей для компенсаторного збільшення функції. При важких формах ЗДА виявлені ознаки пригноблення і виснаження функцій екзо- і ендокриноцитів.

Отже, ЗДА матерів під час вагітності обумовлює внутрішньоутробне порушення дозрівання і диференціювання - і -клітин ПЗ плоду, що, можливо, веде до порушення функціонування органу.

Виявлений взаємозв'язок між змінами соматометричних показників плодів і новонароджених і тяжкістю материнської ЗДА.

В дисертаційній роботі представлене теоретичне узагальнення та нове рішення наукової задачі, що дозволило виявити внутрішньоутробні порушення становлення структури та функції підшлункової залози, обумовлені впливом анемії.

1. 1. Під впливом материнської ЗДА в плодів і новонароджених змінюються такі соматометричні показники, як маса і довжина тіла. При ЗДА матері легкого чи середнього ступеня тяжкості маса тіла нащадків має тенденцію до підвищення, а при тяжкій ЗДА, навпаки, до зниження. Довжина тіла плодів і новонароджених зменшується прямо пропорційно ступеню тяжкості материнської анемії.

2. ЗДА матері приводить до збільшення морфо-функціональної активності екзокринного апарату ПЗ плодів і новонароджених. Ступінь посилення морфо-функціональної активності екзокринних клітин прямо пропорційний ступеню тяжкості материнської анемії. При тяжких формах материнської ЗДА в екзокриноцитах з'являються морфологічні ознаки вичерпаності функцій і посилення апоптозу. Тяжкість цих ушкоджень прямо пропорційна ступеню тяжкості анемії матері і зворотно – ступеню зрілості плоду чи новонародженого.

3. При патологічному впливі материнської ЗДА в плодових ПЗ змінюються розмір і щільність розташування острівців Лангерганса, що збільшується прямо пропорційно ступеню тяжкості анемії матері. При легкій ЗДА острівці збільшені, при тяжких формах анемії – зменшуються із наростанням ступеня тяжкості ЗДА.

4. Анемія матері легкого чи середнього ступеня тяжкості в ПЗ плоду реалізується підвищенням морфо-функціональної активності як -, так і - ендокриноцитів, їхньою гіперплазією. Тяжка ЗДА призводить до вираженого виснаження функцій ендокриноцитів ПЗ нащадків, їхньої гіпоплазії, інтенсифікації процесів масової клітинної загибелі шляхом апоптозу.

5. Посилення процесів апоптозу в ендокриноцитах плоду із наростанням ступеня тяжкості ЗДА матері більш інтенсивно виражено в -клітинах, що приводить до зміни співвідношення між ендокриноцитами з перевагою глюкагонсинтезуючих - ендокриноцитів над інсулінпродукуючими -клітинами.

6. Зі збільшенням ступеня тяжкості материнської ЗДА в ПЗ потомства наростає гіпоксія, що , в свою чергу, викликає надлишкове розростання внутрі- та міжчасточкової сполучної тканини. Ступінь склерозу досліджених залоз плодів і новонароджених прямо пропорційний ступеню тяжкості материнської анемії. При цьому вплив материнської анемії легкого ступеня тяжкості викликає розвиток ангіоматозу строми. Втім, надалі наростання гіпоксії приводить до зриву адаптації і редукції судинного русла.

Публікації автора:

1. Полякова Е.В.*, Проценко Е.С. Морфология поджелудочной железы плодов и новорожденных от матерей с анемией // Вісник проблем біології і медицини. – 2006.- №2.- С.279-282. (Автором проведено набір ПЗ плодів та новонароджених від матерів, що страждали на анемію. Проведено гістологічне дослідження тканини ПЗ).

2. Проценко Е.С., Постников А.В., Иванова Л.Н., Ахременко Е.В.* Морфологические особенности поджелудочной железы плодов и новорожденных при ЖДА матери // Буковинський медичний вісник. - 2004.- Том 8 - №3-4. - С. 199-201. (Автором проведено набір ПЗ плодів та новонароджених від матерів з анемією, мікрофотозйомка гістологічних зрізів ПЗ, що були оброблені гематоксиліном та еозином та за методами Ван Гезону та Мелорі).

3. Полякова Е.В. Морфологические особенности панкреатических островков плодов и новорожденных от матерей с ЖДА // Патология. - 2006.- №2. – С. 36-37. (Автором проведено набір ПЗ плодів та новонароджених від матерів з анемією, фотомікрозйомка гістологічних зрізів ПЗ, що були оброблені гематоксиліном та еозином та за методами Ван Гезону та Мелорі. Проведена статистична обробка отриманих результатів).

4. Полякова Е.В.*, Проценко Е.С. Морфофункциональная характеристика эндокриноцитов поджелудочной железы у плодов и новорожденных, выношенных в условиях материнской анемии различной степени тяжести // Запорожский медицинский журнал.-2006.- №4.- С.48-50. (Автором проведено набір ПЗ плодів та новонароджених від матерів з анемією та відіомікроскопична цитофотометрія гістологічних зрізів ПЗ, що були оброблені методом Фьольгена-Россенбека та методом Браше. Дослідження гістологічних зрізів ПЗ, що були оброблені гемотоксилином та еозином та за методами Ван Гезону та Мелорі. Проведена статистична обробка отриманих результатів).

5. Проценко Е.С., Полякова Е.В.* Изменение содержания генетического материала в ядрах эндокриноцитов поджелудочной железы у плодов и новорожденных, выношенных в условиях материнской анемии различной степени тяжести // Запорожский медицинский журнал.-2006.- №3.-С.96-97. (Автором проведено набір ПЗ плодів та новонароджених від матерів з анемією та відіомікроскопична цитофотометрія гістологічних зрізів ПЗ, що були оброблені методом Фьольгена-Россенбека та методом Браше.)

6. Проценко О.С., Ахременко* О.В. Морфологічні зміни підшлункової залози та печінки у новонароджених від матерів з патологією нирок // Конференція молодих вчених, присвяченої 350-річчю міста Харкова: мат. наук.-практ. - Харків, 2004.- с.6-7. (Автором проведено вивчення морфології ПЗ плодів та новона-роджених від матерів із анемією, досліджено рівень морфо-функціональної активності їх клітин у різних спостерігаємих групах, досліджено рівень внутрішньоутробного дозрівання, виконано статистичну обробку одержаних результатів).

7. Полякова О.В. Морфологічні знахідки в підшлунковій залозі новонароджених від матерів із анемією // Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини: мат. наук.-практ. конференції молодих вчених. - Харків, 2005.- с.74-75. (Автором проведено набір ПЗ плодів та новонароджених від матерів, що страждали на анемію. Проведено гістологічне дослідження тканини ПЗ, проведена первинна статистична обробка та оформлення роботи до друку.)