Анотація до роботи:

Ризюк М. Д. Патогномонічне обґрунтування лікувальної тактики при гострому тромбофлебіті нижніх кінцівок. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03. – хірургія. Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львів, 2008.

Обстежено 153 хворих на гострий тромбофлебіт нижніх кінцівок (ГТФНК). Доведено, що у таких осіб у системному кровоплині відбуваються гіперкоагуляційні зміни, які до 3-ї доби після операції наростають. Цього не відбувається при використанні прямих антикоагулянтів, які також зменшують частоту тромбоемболічних ускладнень (ТЕУ). Показано, що частота ТЕУ є вищою у пацієнтів з високим вихідним рівнем D-димеру та у хворих з відсутністю його зниження до 3-ї доби лікування. Запатентований пристрій для інтраопераційного вимірювання венозного тиску, який водночас дає можливість діагностувати остіальний рефлюкс у великій підшкірній вені (ВПВ), що дозволяє проводити її диференційоване проксимальне перев’язування. На основі проведених досліджень розроблений діагностично-лікувальний алгоритм при ГТФ НК, використання якого дозволило знизити частоту ТЕУ в післяопераційному періоді, зменшити середній термін перебування хворих у стаціонарі та покращити віддалені наслідки їх лікування.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нові вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні особливостей патогенезу і патогномонічному обгрунтуванні лікувальної тактики при гострому тромбофлебіті нижніх кінцівок. На цій підставі запропоновано діагностичні, прогностичні і лікувально-тактичні підходи.

1. Запропонований пристрій для інтраопераційного вимірювання венозного тиску дає можливість діагностувати наявність або відсутність остіального рефлюкса на ВПВ. Зростання величини венозного тиску в пригирловій ділянці ВПВ під час проби Вальсальви на 50% і більше свідчить про недостатність остіального клапана ВПВ. Діагностика остіального рефлюкса на ВПВ дозволяє проводити диференційоване проксимальне перев’язування ВПВ, виходячи із гемодинамічного підходу до операційних втручань при варикозній хворобі – необхідності збереження незмінених ділянок венозного русла.

2. У хворих на ГТФ нижніх кінцівок у системному кровоплині відбуваються гіперкоагуляційні зміни, які до 3-ї доби після операції наростають. Цього не відбувається при використанні прямих антикоагулянтів, які водночас достовірно зменшують частоту ТЕУ.

3. Чим вищий вихідний рівень D-димеру в плазмі крові пацієнтів з ГТФ нижніх кінцівок, тим більша імовірність розвитку у них ТЕУ. У зв’язку з високим ризиком розвитку ТЕУ, відсутність зниження рівня D-димеру до 3-ї доби лікування свідчить про необхідність корекції антикоагулянтної терапії.

4. В післяопераційному періоді у хворих на ГТФ зростає капілярна проникливість для води (на 18,36%) та білка (на 10,2%). Використання препарату "детралекс" у комплексному лікуванні хворих вже до 3-ї доби після операції зменшує капілярну проникливість на 35,63% для води і на 30,65% для білка, запобігаючи післяопераційному набряку кінцівки.

5. Розроблений діагностично-лікувальний алгоритм при ГТФ нижніх кінцівок передбачає визначення в динаміці рівня D-димеру крові, перед- або інтраопераційну діагностику спроможності остіального клапана ВПВ з її диференційованим перев’язування та обов’язкове призначення прямих антикоагулянтів.

6. Використання розробленого діагностично-лікувального алгоритму при ГТФ нижніх кінцівок дозволило в післяопераційному періоді знизити частоту ТЕУ на 5,98%, зменшити середній термін перебування хворих у стаціонарі на 1,87 дня та покращити віддалені наслідки лікування хворих: фізичний стан пацієнтів на 6-му місяці після операції покращився на 9,3%, показник психологічного стану - на 5,6%, а соціальна і побутова активність - на 7,4%.

Публікації автора:

1. Спосіб вимірювання венозного тиску при гострому тромбофлебіті поверхневих вен нижніх кінцівок / М. Г. Гончар, Я. М. Кучірка, І. К. Чурпій, М. Д. Ризюк // Науковий Вісник Ужгородського університету. – серія “Медицина”, вип. 20. – 2003. – С. 204-205. (Участь здобувача є основною і полягає у виборі теми, аналізі літератури, опрацюванні результатів, приготуванні статті до друку).

2. Прогнозування перебігу гострого тромбофлебіту нижніх кінцівок / М. Г. Гончар, Р. В. Сабадош, М. Д. Ризюк В. Д. Скрипко // Харківська хірургічна школа. –№1. – 2006. – С.102-104. (Участь здобувача полягає в зборі матеріалу, статистичному опрацюванні показників, узагальненні результатів дослідження, оформленні статті до друку).

3. Гончар М. Г. Особливості порушень коагуляційного гемостазу у хворих на гострий тромбофлебіт нижніх кінцівок / М. Г. Гончар, Р. В. Сабадош, М. Д. Ризюк // Архів клінічної медицини. – № 2 (12). – 2007. – С. 27-29. (Здобувач провів пошук літератури, клінічне обстеження хворих, аналіз отриманих результатів, оформив статтю до друку).

4. Гончар М. Г. Радикалізація оперативного лікування хворих з гострим тромбофлебітом нижніх кінцівок / М. Г. Гончар, Р. В. Сабадош, М. Д. Ризюк // Клін. хірургія. – 2006. – № 4-5. – С. 66-67. (Здобувач проводив клінічні обстеження, опрацювання отриманих результатів, приготував статтю до друку).

5. Пат. 60232 А Україна, МПК А61В5/0295. Пристрій для вимірювання венозного тиску / М. Д. Ризюк, М. Г. Гончар, Я. М. Кучірка, О. В. Пиптюк, І. К. Чурпій, І. В. Мельник – №2003054751; заявл. 26.05.2003; опубл. 15.09.2003; Бюл. № 9. (Автор зібрав і проаналізував матеріал, оформив його до друку, його участь є визначальною в опрацюванні та описі винаходу).

6. Венозні тромбоемболічні ускладнення у невідкладній абдомінальній хірургії / М. Г. Гончар, Я. М. Кучірка, І. К. Чурпій, М. Д. Ризюк // Актуальні проблеми стандартизації у невідкладній абдомінальній хірургії: матеріали науково-практичної конференції, 18-19 берез. 2004 р. – Львів: Львівський держ. мед. ун-т ім. Д. Галицького, 2004. – С. 215–216. (Здобувач зібрав матеріал та проаналізував результати дослідження).

7. Спосіб визначення стану перфорантних вен при гострому тромбофлебіті нижніх кінцівок / М. Г. Гончар, Я. М. Кучірка, І. В. Мельник, І. К. Чурпій, М. Д. Ризюк // Матеріали Х Конгресу світової федерації українських лікарських товариств. – Чернівці – Київ – Чікаго. – 2004. – С.472–473. (Участь здобувача в написанні роботи є визначальною і полягає у проведенні аналізу наукових джерел, відборі пацієнтів, відпрацюванні методики дослідження та аналізі отриманих результатів).