Шишкін Максим Андрійович. Патогістологічні і імуногістохімічні особливості прогресії хронічних вірусних гепатитів В та С за даними трепанобіопсій печінки : Дис... канд. наук: 14.03.02 - 2008.
Анотація до роботи:
Шишкін М.А. Патогістологічні і імуногістохімічні особливості прогресії хронічних вірусних гепатитів В та С за даними трепанобіопсій печінки. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 - патологічна анатомія. - Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, Сімферополь, 2008.
Дисертація містить результати комплексного патогістологічного і імуногістохімічного дослідження біоптатів печінки хворих на хронічний вірусний гепатит В та С у зіставленні з клініко-біохімічними показниками для удосконалення найбільш значущих мікроскопічних критеріїв прогресії хронічного вірусного гепатиту В і С в трепанобіоптатах печінки хворих.
За результатами досліджень визначено, що разом з відомими патогістологічними вірус-обумовленими пошкодженнями гепатоцитів («пісочні» і вакуолізовані ядра, жирова дистрофія гепатоцитів при ХВГС і наявність «матово-склоподібних» гепатоцитів при ХВГВ, внутриклітинні холестази, «балонний» цитолізіс та апоптоз гепатоцитів – тільця Каунсілмена), мікроскопічними ознаками прогресії хронічного вірусного гепатиту В і С є наростання імуноклітинної деструкції печінки, а також прогресія фіброзу печінки.
Найбільш значущими ознаками імуноклітинної прогресії хронічного вірусного гепатиту, що визначаються в трепанобіоптатах печінки є: наявність «балонного» цитолізісу гепатоцитів, значної кількості тілець Каунсілмена і вогнищ імуноклітинного кілінгу гепатоцитів, збільшення кількості і протяжності імуноклітинних «ступінчастих некрозів», збільшення кількості CD8+ Т-лімфоцитів і CD68+ макрофагів у вогнищах імуноклітинного кілінгу гепатоцитів і в крайових зонах імуноклітинних «ступінчастих некрозів», збільшення в часточках печінки числа активованих CD68+ клітин Купфера з ознаками фагоцитозу, розширення площі лімфоцитарної інфільтрації портальних трактів.
При прогнозуванні вірогідності розвитку значного фіброзу печінки у хворих на хронічний вірусний гепатит В і С слід враховувати зростання числа активованих А-SMA позитивних клітин Іто в перисинусоїдальних просторах печінки, колагенізацію стінок внутрішньочасточкових венозних синусоїдів, наявність А-SMA позитивних фібробластів в імуноклітинних «ступінчастих некрозах» і в портальних трактах, проникнення тонких фіброзних септ з портальних трактів в часточки печінки, зростання числа портальних трактів з фіброзом різного ступеня, фіброз зон «ступінчастих некрозів», значний фіброз центролобулярних вен
Доведено, що найбільш достовірні діагностичні і прогностичні результати патоморфологічного дослідження трепанобіоптатів печінки хворих на хронічні вірусні гепатити забезпечують гістологічні, гістохімічні і імуногістохімічні методики: при уточненні ступеня активності хронічного гепатиту істотні додаткові дані дає імуногістохімічне виявлення HBsAg в гепатоцитах, визначення CD-8+Т-лімфоцитів і CD-68+ клітин Купфера; для прогнозування вірогідності розвитку важкого фіброзу печінки, окрім трибарвної методики Масона і ван-Гизон, необхідно імуногістохімічно визначити А-SMA позитивні клітини Іто і фібробласти, а також колаген 4 типу.
У дисертації приведено теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі, що полягає в удосконаленні найбільш значущих мікроскопічних критеріїв прогресії хронічного вірусного гепатиту В і С в трепанобіоптатах печінки хворих, а також у визначенні молекулярно-мікроскопічних показників прогнозу розвитку фіброзу печінки для використання в патологоанатомічній діагностиці і оптимізації лікування хворих.
Разом з відомими патогістологічними вірус-обумовленими пошкодженнями гепатоцитів («пісочні» і вакуолізовані ядра, жирова дистрофія гепатоцитів при ХВГС і наявність «матово-склоподібних» гепатоцитів при ХВГВ, внутриклітинні холестази, «балонний» цитолізіс та апоптоз гепатоцитів – тільця Каунсілмена), мікроскопічними ознаками прогресії хронічного вірусного гепатиту В і С є наростання імуноклітинної деструкції печінки (велика кількість вогнищ імуноклітинного кілінгу гепатоцитів; значна інфільтрація імуноцитами внутрішньочасточкових синусоїдів і портальних трактів, поширеність або велика кількість імуноклітинних «ступінчастих некрозів»), а також прогресія фіброзу печінки (поширена колагенізація стінок внутрішньочасточкових синусоїдів, фіброз зон «ступінчастих некрозів», значний фіброз портальних трактів і центролобулярних вен).
Найточніше ступінь вірусного інфікування гепатоцитів в трепанобіоптатах печінки хворих на ХВГВ визначає імуногістохімічне виявлення в них HBsAg і HBсAg, «матово-склоподібні» гепатоцити, що виявляються при мікроскопії, не повно відображають ступінь інфікування гепатоцитів. Наявність прямого, високого кореляційного зв'язку між кількістю інфікованих гепатоцитів з HBsAg і індексом гістологічної активності гепатиту дає підставу використовувати імуногістохімічне маркування HBsAg на ранніх етапах діагностики для прогнозування можливої прогресії ХВГВ у хворих з нормальним рівнем трансаміназ в крові.
3. В часточках печінки хворих на ХВГ з різним індексом ІГА визначається різна кількість поодиноких тілець Каунсилмена, які є однією з прикінцевих фаз апоптозу гепатоцитів, а також гепатоцитів в стані «балонного» цитолізису. Руйнування гепатоцитів шляхом апоптозу і цитокаріолізису відбувається також в вогнищах імуноклітинного кілінгу, в яких гепатоцит оточується імунокомпетентними клітинами, а також в краєвих зонах імуноклітинних «ступінчастих некрозів».
У вогнищах імуноклітинного кілінгу в часточках печінки і в зонах імуноклітинних «ступінчастих некрозів» печінки переважають CD8+ Т-лімфоцити і CD68+ макрофаги, в імуноклітинних інфільтратах портальних трактів, окрім цих клітин, в значній кількості присутні CD45RO+ лімфоцити. Наявність CD8+ Т-лімфоцитів і CD68+ макрофагов свідчить про вірус-індуковане імуноклітинне пошкодження печінки і одночасно відображає участь цих клітин в елімінації гепатоцитів, інфікованих гепатотропними вірусами. CD45RO+ лімфоцити, найімовірніше виконують функції Th2клітин пам'яті при персистенції гепатотропних вірусів.
Найбільш значущими ознаками імуноклітинної прогресії хронічного вірусного гепатиту, що визначаються в трепанобіоптатах печінки є: наявність «балонного» цитолізісу гепатоцитів, значної кількості тілець Каунсілмена і вогнищ імуноклітинного кілінгу гепатоцитів, збільшення кількості і протяжності імуноклітинних «ступінчастих некрозів», збільшення кількості CD8+ Т-лімфоцитів і CD68+ макрофагів у вогнищах імуноклітинного кілінгу гепатоцитів і в крайових зонах імуноклітинних «ступінчастих некрозів», збільшення в часточках печінки числа активованих CD68+ клітин Купфера з ознаками фагоцитозу, розширення площі лімфоцитарної інфільтрації портальних трактів.
Надмірну продукцію колагену в печінці хворих на хронічний вірусний гепатит С здійснюють активовані A-SMA позитивні зірчасті перисинусоїдальні клітини Іто і A-SMA позитивні фібробласти портальних трактів. За даними комп'ютерної морфометрії активація зірчастих клітин Іто і поява їх нових клітинних поколінь фіброгенного типу корелює із лімфоцитарною інфільтрацією портальних трактів, із збільшенням числа і площі імуноклітинних «ступінчастих некрозів», а також з наростанням фагоцитарної активності клітин Купфера.
Експресія А-ізоформи гладком'язового актину клітинами Іто і фібробластами є раннім прогностичним маркером вірогідності розвитку фіброзу печінки у хворих на хронічний вірусний гепатит С з нормальним рівнем трансаміназ в крові або з помірною гіперферментемією, розвитку важкого фіброзу печінки передує значне збільшення кількості активованих клітин Іто в перисинусоїдальних просторах печінки.
Прогностичними ознаками вірогідності розвитку значного фіброзу печінки у хворих на хронічні вірусні гепатити В або С є: гіперплазія активованих А-SMA позитивних клітин Іто в перисинусоїдальних просторах печінки і сегментарна колагенізація стінок внутрішньочасточкових венозних синусоїдів, наявність А-SMA позитивних фібробластів в імуноклітинних «ступінчастих некрозах» і в портальних трактах, проникнення тонких фіброзних септ з портальних трактів в часточки печінки, зростання числа портальних трактів з фіброзом різного ступеня виразності. Основними складовими важкого фіброзу печінки у хворих на ХГС є збільшення числа перисинусоїдальних клітин Іто, поширена колагенізація стінок внутрішньочасточкових синусоїдів і розширення їх отворів, значна колагенізація центральних часточкових вен, виражений фіброз в зонах імуноклітинних «ступінчастих некрозів» і в портальних трактах.
Публікації автора:
Туманский В.А., Шишкин М.А., Живица С.Г. Морфогенез перестройки печени при хроническом гепатите–циррозе по данным трепанобиопсий // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. – Запоріжжя: вид. ЗДМУ. - 2003. - Вип. XI. С. 305-310. (Автор забезпечив морфологічне дослідження матеріалу.)
Туманский В.А., Шишкин М.А. Некоторые молекулярно-клеточные механизмы развития фиброза печени при хроническом вирусном гепатите С // Патологія. - 2006. - Т 3, № 2. - С 60-66. (Автор забезпечив морфологічне дослідження матеріалу, аналіз та обговорення результатів, формулювання висновків).
Туманский В.А., Шишкин М.А. Роль клеток Ито в развитии фиброза печени при хроническом вирусном гепатите С // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. – Запоріжжя: вид. ЗДМУ. - 2006. - Вип. XVII. - С. 207-210. (Автор забезпечив морфологічне дослідження матеріалу, аналіз та обговорення результатів).
Шишкин М.А. Определение степени инфицирования гепатоцитов при хроническом вирусном гепатите В по данным трепанобиопсий печени // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2007. Вип. 11 (2/1). - С. 668-670. (Автор забезпечив морфологічне дослідження матеріалу, клініко-морфологічне зіставлення. аналіз та узагальнення результатів, формулювання висновків).
Патент № 21679 України, МПК (2006) G01N 21/00, G01N 33/00. Спосіб прогнозування розвитку фіброзу печінки у хворих на хронічний вірусний гепатит С./В.О. Туманський, М.А. Шишкін (Україна).- № u 2006 12118; Заявл. 20.11.206; Опубл. 15.03.07 // Промислова власність. – 2007. - № 3. (Автор забезпечив обґрунтування актуальності корисної моделі і формулювання винаходу).
Шишкин М.А. Компьютерная морфометрия взаимоотношений процессов воспаления и развития фиброза при хронических вирусных гепатитах В и С // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. – Запоріжжя: вид. ЗДМУ. - 2005. -Вип. XIV. - С. 243-244. (Автор забезпечив обґрунтування завдань дослідження. морфологічне дослідження матеріалу, обробку та обговорення результатів).
Шишкин М.А. Иммуногистохимическое маркирование биоптатов печени в диагностике хронического вирусного гепатита В // Хвороби печінки в практиці клініциста: (Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. Харків 1-2 березня 2007 р.). – Харків, 2007. - С. 318-319. (Автор забезпечив морфологічне дослідження матеріалу, аналіз та узагальнення результатів, формулювання висновків).
Туманский В.А., Шишкин М.А. Молекулярно – клеточные особенности развития фиброза печени при хроническом вирусном гепатите С // Хвороби печінки в практиці клініциста: (Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. Харків 1-2 березня 2007 р.). – Харків. 2007. - С. 289-290. (Автор забезпечив морфологічне дослідження матеріалу, аналіз та узагальнення результатів, формулювання висновків).
Туманский В.А., Шишкин М.А. Современные методы патоморфологической диагностики прогрессии хронических вирусных гепатитов в биоптатах печени // Патологоанатомічна діагностика хвороб людини: здобутки, проблеми, перспективи: (Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 100-річчю з дня народження професора Н.М. Шінкермана. Чернівці, 21-22 травня 2007 р.). - Чернівці: Медуніверситет, 2007. – С. 169-176. (Автор забезпечив морфологічне дослідження матеріалу, клініко-морфологічне зіставлення. аналіз та узагальнення результатів, формулювання висновків).
Shishkin M.A. Immunohystochemical markering as a basic method of diagnostics of chronic viral hepatitis B // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених. – Донецьк, 2007. - Вип. 69. - С. 178. (Автор забезпечив обґрунтування завдань дослідження. морфологічне дослідження матеріалу, аналіз та обговорення результатів, формулювання висновків).
