У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання акушерської допомоги при надмірно сильній та дискоординованій пологовій діяльності, щодо зниження частоти несприятливих наслідків у пологах при цієї патології для матері і плода, шляхом уточнення деяких особливостей патогенезу розвитку порушень скорочувальної діяльності матки та розробки методу їх лікування з використання препаратів антагоністів кальцію і обґрунтуванням доцільності їх застосування експериментальними дослідженнями. 1. Надмірно сильна та дискоординована пологова діяльності розвиваються на тлі відсутності готовності організму жінки до пологів і є несприятливими факторами плину пологового акту. При цьому зростає кількість ускладнень для матері та плода (пологовий травматизм, кровотечі під час пологів та у післяпологовому періоді, гострий дистрес плода), підвищується перинатальна захворюваність та смертність. 2.Патогенетичними механізмами розвитку надмірно сильної та дис- координованої пологової діяльності є наявність підвищення концентрації електролітів, і в першу чергу іонізованих форм кальцію, а також порушення напередодні пологів в гормональній, імунній, гемостатичній системах і змінення концентрації цитокинів та клініко-біохімічних показників у периферійній крові вагітних. 3. Факторами ризику розвитку надмірно сильної та дискоординованої пологової діяльності є: пологи у первісток старше 30 і молодше 16 років, обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез, ускладнений плин вагітності, патологія статевої системи, соматичні захворювання, несприятлива акушерська ситуація напередодні пологів (анатомічні особливості шийки й тіла матки, відсутність біологічної готовності шийки матки до родів, плоский плодовий міхур, передчасний розрив плодових оболонок при «незрілій» шийці матки). 4.У роділь з надмірно сильною та дискоординованою пологовою діяльністю значно підвищується концентрація в плазмі крові іонів кальцію (відповідно 2,10 ±0,02 ммоль/л та 2,18±0,01 ммоль/л) у порівнянні зі здоровими жінками (1,22±0,04 ммоль/л). 5. При розвитку надмірно сильної та дискоординованої пологової діяльності у роділь має місце порушення гемодинаміки в системі мати-плацента плід у маточних, спіральних артеріях, артеріях пуповини та їх термінальних частинах, у зв’язку з чим, для визначення гемодинамічних змін, та тактики ведення пологів, треба визначати систоло-диастолічне співвідношення та індекс резистентності при цієї патології. 6. У роділь з надмірно сильною та дискоординованою пологовою діяльністю відбуваються порушення синтезу гормонів та біологічно активних речовин, які відповідають за скоротливу діяльність та енергетичний потенціал міометрія: достовірно знижується прогестерон (нг/мл ) -відповідно 62,4±7,3 і 59,3±8,4; пролактин (мЕд/мл) - відповідно 0,58±0,09 і 1,5±0,41 в порівнянні з контролем - 98,6±8,2 і 2,1±0,26, достовірно підвищується концентрація окситоцина, серотоніна, гистаміна, -эндорфіна, адреналіна, норадреналіна і простагландина F2 . 7. При надмірно сильній та дискоординованій пологовій діяльності напередодні пологів спостерігається зростання у п’ять разів антитілоутворення, зниження концентрації IgM (мг/мл) до 0,75±0,3 (НСПД) і 0,63±0,1 (ДПД) у порівнянні з контролем - 1,0±0,2 та підвищення концентрації аутоантитіл до тканинного фактору у порівнянні з нормальною вагітністю (Р<0,001), що може служити прогностичною ознакою ризику розвитку цієї патології. 8. У роділь з надмірно сильною та дискординованою пологовою діяльністю змінення у системі гемостазу більш виразні, ніж при нормальних пологах, про що свідчить різке зниження рівня антитромбіну-Ш до 84,6±4,8% (НСПД) і 71,1±5,4% (ДПД) при нормі 102,5±5,1% і збільшення концентрації продуктів деградації фібріну до 24,6±0,4 мг/л (НСПД) і 28,6±1,2мг/л (ДПД), при нормі 3,2±1,0 мг/л; підвищуютється сумарна активність факторів згортання, знижується активність протизгортанної, фібринолітичної активності крові що сприяє активізації прокоагулянтної ланки гемостазу. 9. Надмірно сильна та дискоординована пологова діяльність погіршує стан внутрішньоутробного плоду, що проявляється у розвитку змін гемостазу, поліорганних порушень, дихальної недостатності, шоку, геморрагій, факторів коагуляційного гомеостазу, що сприяє розвитку дистресу плода у пологах, розладів гемодинаміки в маточно-плацентарному та плодово-плацентарному басейнах і порушенню стану дитини при народженні, підвищує неонатальну захворюваність і смертність. 10. Експериментальними дослідженнями доведено, що зниження концентрації іонів кальцію пригноблює скорочення міометрію, антагоністи кальцію нормалізують пологову діяльність за рахунок здатності перешкоджання утеротонічним речовинам підвищувати фазну і тонічну активність міометрія. Кальцієві канали міометрія більш чутливі до верапамілу, ніж до дилтиазему і ніфедипіну. 11.Розроблені методи профілактики та допологової підготовки у вагітних з ризиком розвитку надмірно сильної та дискоординованої пологової діяльності, а також схеми корекції цієї патології у роділь в пологах, показана ефективність застосування антагоністів кальцію в порівнянні з загальноприйнятими методами терапії. 12.Використання розробленого метода профілактики та лікування надмірно сильної та дискоординованої пологової діяльності за допомогою антагоністів кальцію сприяло поліпшенню гемодинаміки у системі мати-плацента-плід, нормалізації системи гемостаза, імуних та гормональних порушень, зниженню розвитку ускладнень у ранньому неонатальному періоді, підвищенню кількості пологів через природні пологові шляхи, зменшенню ймовірністі оперативних втручань і ризику кровотечі в пологах і ранньому післяпологовому періоді. |
