Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Ревматологія


454. Луковська Олена Володимирівна. Патогенетичні механізми та тактика вибору диференційованого лікування склеродермії: дис... канд. мед. наук: 14.01.12 / АМН України; Інститут кардіології ім. М.Д.Стражеска. - К., 2004. , табл.



Анотація до роботи:

Луковська Олена Володимирівна. Патогенетичні механізми та тактика вибору диференційованого лікування склеродермії. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.12 "Ревматологія". Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, Київ, 2004.

В роботі представлені результати вивчення стану периферичної гемодинаміки, перекисного окислення ліпідів та стану ренін – ангіотензін – альдостеронової системи у хворих на ССД. Наведено дані щодо відхилення цих показників від їх контрольних значень.

Простежено зв’язок досліджуваних показників з вираженістю захворювання (ступенем активності та характером його перебігу).

Обгрунтовано вибір препаратів та схем лікування хворих в залежності від вираженості захворювання та його клінічних проявів.

Наведено порівняльні результати терапії запропонованими схемами, за якими обгрунтовано тактику вибору диференційованого лікування хворих на ССД в залежності від особливостей перебігу захворювання.

1. В дисертаційній роботі викладено узагальнення результатів досліджень показників ПОЛ, АРП і електролітів та периферичної гемодинаміки у хворих на системну склеродермію, що надало подальшого розширення уявлень стосовно патогенетичних механізмів системної склеродермії та дозволило обгрунтувати тактику вибору схем диференційованого лікування хворих, що підвищило ефективність терапії.

2. У патогенезі системної склеродермії важлива роль належить високій активності процесів ПОЛ, про що свідчать підвищені рівні МДА і ДК (в 3,5 та в 2,2 рази відповідно) у порівнянні зі здоровими особами. При хронічному перебігу інтенсивність процесів ПОЛ є нижчою, ніж при підгострому перебігу.

3. У хворих на ССД на фоні нормального або зниженого АТ виявлено вірогідне підвищення активності реніну плазми при зниженому або нормальному вмісті альдостерону та йонів натрію в плазмі крові, що свідчить про глибокі порушення та розбалансування в ренін-ангіотензиновій системі.

4. У хворих на ССД спостерігається значне порушення периферичної гемодинаміки, що характеризується суттєвим підвищенням тонусу регіонарних судин середнього і дрібного калібрів і зменшенням реографічного систолічного індексу та хвилинного артеріального кровонаповнення. Системний кровообіг у більшості хворих на ССД має гіпотензивний характер (58,7%), нормотензивні хворі складають 20,2%, гіпертензивні - 21,1%.

5. Порушення периферичної гемодинаміки, ПОЛ та РАС у хворих на ССД є основою для включення до схем лікування ніфедипіна, антиоксиданта -токоферолу ацетата та каптоприлу або їх комбінації в залежності від вираженості захворювання та його клінічних проявів.

6. У хворих на ССД з І ступенем активності і значними порушеннями периферичної гемодинаміки, високою інтенсивністю процесів ПОЛ та підвищеною активністю реніну в плазмі крові найбільший ефект дає лікування, що включає базові протизапальні препарати (у тому числі і унітіол) у поєднанні з ніфедипіном та -токоферолу ацетатом.

7. У хворих на ССД з II ступенем активності захворювання, зі значними порушеннями периферичної гемодинаміки і підвищеним або нормальним артеріальним тиском, з високою активністю процесів ПОЛ та значно підвищеним рівнем АРП найбільш ефективним є лікування базовими препаратами з додаванням каптоприлу.

8. У хворих з підгострим перебігом ССД всі застосовані схеми лікування дають кращі результати, ніж при хронічному перебігу. Проте, найбільш значне покращання показників спостерігається у хворих з підгострим перебігом при лікуванні базовими препаратами у поєднанні з каптоприлом.

9. У хворих з хронічним перебігом захворювання комбінації - базова терапія з ніфедипіном та -токоферолу ацетатом і базова терапія з каптоприлом є ефективнішими за інші і близькими за результатами.

Публікації автора:

1.Луковская Е.В. Состояние ренин-ангиотензиновой системы у больных склеродермией. // Медицина сегодня и завтра.- 2000. -№3-С. 55-57

2.Луковская Е. В. Влияние унитиола и нифедипина на перекисное окисление липидов у больных системной склеродермией // Медицина сегодня и завтра. -2001-№1-С. 63-64.

3.Луковская Е. В. Содержание альдостерона и электролитов в плазме крови больных системной склеродермией //Експериментальна та клінічна медицина. -2001-№3- С. 51-53.

4. Луковська О.В. Динаміка перекисного окислення ліпідів та активності ренін - ангіотензинової системи у хворих на системну склеродермію під впливом лікування -токоферолом, каптоприлом та ніфедипіном.// Український медичний альманах.-2001.- Т.4.-№6.-С. 98-101.

5.Луковська О.В. Вплив токоферолу та каптоприлу на перекисне окислення ліпідів і ренін-ангіотензинову систему хворих на системну склеродермію // Український ревматологічний журнал.-2002.-1(7).-С.61-64.

6. Латогуз И.К., Гуйда П.К., Луковская Е.В. Некоторые аспекты патогенеза системной склеродермии // Врачебная практика. -2001.-№4.-С.13-17. (Автором особисто проведено обстеження хворих на ССД, визначено показники ПОЛ, активності реніну плазми крові , вмісту іонів натрію і калію у плазмі крові хворих. Статистична обробка матеріалів та підготовка їх до друку

7. Луковська О.В. Стан гемодинаміки у хворих на системну склеродермію // Всеукраїнська з міжнародною участю науково-практична конференція "Актуальні проблеми пульмонології з супутньою патологією серцево-судинної, нефрологічної систем, шлунково-кишкового тракту та ЛОР-органів". – Полтава.-Проблеми екології та медицини. - 2000.-Т.4.- №4-6.- С. 18.

8.Луковская Е.В. Влияние унитиола и нифедипина на гемодинамику больных системной склеродермией. // Научно-практическая конференция "Лекарства — человеку", Харьков.- 2001. — Т.14.- №1.- С.46–48.

9.Луковська О.В. Вплив унітіолу та каптоприлу на перекисне окислення ліпідів у хворих на системну склеродермію. // Тези доповідей Національного з’їзду фармакологів України. Фармакологія 2001 – крок у майбутнє. Дніпропетровськ, 2001.- С.153.