Анотація до роботи:

Козій Н.В. Патогенетичне обґрунтування застосування нестероїдних протизапальних препаратів при бронхопневмонії у телят. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.01 - діагностика і терапія тварин. - Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2004.

Дисертація присвячена вивченню динаміки показників, що характеризують стан білкового обміну та системи гемостазу при бронхопневмонії в телят і опрацюванню на цій основі ефективних комплексних методів лікування.

Встановлено, що при бронхопневмонії в телят розвивається дисбаланс між прокоагулянтною та фібринолітичною системами в бік підвищення коагуляційних властивостей крові, що призводить до накопичення в просвіті альвеол, фібрину і порушення мікроциркуляції крові, а пригнічення інгібіторного потенціалу крові збільшує можливість деструктивного впливу протеїназ різного походження в легеневій тканині, передусім при гострому перебігу захворювання.

Результати проведених досліджень підтверджують необхідність використання протизапальних засобів у комплексному лікуванні телят, хворих на бронхопневмонію. Доведена висока ефективність інтраплеврального введення диметилсульфоксид-новокаїн-антибіотикового розчину та внутрішньом’язового - флуніксинмеглюміну при лікуванні телят із гострим перебігом бронхопневмонії. Протизапальна терапія сприяла відновленню вмісту білків “гострої фази”, S-фракції, Ig G і Ig A та активності плазміну, а також зниженню кількості фібриногену.

1. У дисертації запропоноване нове вирішення наукового завдання щодо вивчення патогенезу неспецифічної бронхопневмонії в телят та патогенетично обґрунтоване застосування протизапальних засобів при її лікуванні. За результатами біохімічних, гемостазіологічних та морфологічних досліджень виявлено, що розвиток запального процесу в легенях телят зумовлює значні функціональні зміни системи гемостазу, протеолізу, обміну білків та імуноглобулінів. На підставі цього обґрунтована необхідність використання засобів протизапальної терапії в комплексному лікуванні телят, хворих на бронхопневмонію. Розроблені, теоретично й експериментально обґрунтовані ефективні схеми патогенетичної терапії телят із гострим і хронічним перебігом бронхопневмонії з використанням диметилсульфоксиду і флуніксинмеглюміну.

2. Протягом 1997-2001 рр. захворюваність телят на бронхопневмонію в господарствах Київської області становила 41,5%, летальність - 6,5%. При бактеріологічному дослідженні в трахеобронхіальних змивах телят, хворих на бронхопневмонію, виявлено асоціативну мікрофлору: Str. pneumoniae, Kleb. pneumoniae, Staph. aureus, E. coli (77,8%); як монокультуру виявляли лише Str. pneumoniae (22,2%). Виділені мікроорганізми проявляли високу чутливість до енроксилу, амоксициліну, фармазину та норфлоксу.

3. Гострий перебіг бронхопневмонії супроводжується вірогідним зростанням активності АСТ (до 2,64±0,12 ммоль/л, р<0,001), збільшенням кількості сечовини (р<0,001), а хронічний, окрім того, - вірогідним збільшенням умісту креатиніну (р<0,001), що свідчить про зниження в телят знешкоджувальної функції печінки і фільтраційної - нирок. Підвищення вмісту гаптоглобіну, трансферину і церулоплазміну (р<0,001) при гострому перебігу бронхопневмонії та Ig G - при хронічному є показником мобілізації адаптивних та неспецифічних захисних факторів організму.

4. При гострому перебігу бронхопневмонії у плазмі крові телят істотно збільшується кількість фібриногену (у 2,1 рази; р<0,001), знижується сумарна фібринолітична активність (в 1,3 рази; р<0,001) і активність плазміну (у 2,6 рази; р<0,001), що свідчить про виражений дисбаланс між прокоагулянтною та фібринолітичною системами в бік підвищення коагуляційних властивостей крові, який може спричинити порушення гемоциркуляції та накопичення фібрину в легеневій тканині. Хронічний перебіг бронхопневмонії супроводжується менш вираженою дискоагулопатією.

5. Зниження вмісту інгібіторів протеїназ у плазмі крові на ранній стадії бронхопневмонії (a₁-інгібітора протеїназ - в 1,15 рази: р<0,01; a₂-макроглобуліну - в 1,4 рази: р<0,001) посилює деструктивну дію протеїназ на легеневу тканину і є важливим фактором патогенезу бронхопневмонії в телят, що обґрунтовує необхідність застосування протизапальних засобів.

6. Хронічний перебіг бронхопневмонії в телят характеризується спазмом бронхів та інфільтрацією перибронхіальної тканини лімфоїдними клітинами, скупченням у просвіті бронхів і альвеол клітинного емігранту та фібрилярних білків, лізисом їхніх стінок, вогнищами некрозу, що є наслідком негативного впливу медіаторів запального процесу та порушення гемоциркуляції в легенях.

7. При лікуванні телят із гострим перебігом бронхопневмонії на 12-й день від початку досліджень повне клінічне одужання їх спостерігали при застосуванні диметилсульфоксиду - у 93,3% тварин, флуніксинмеглюміну - у 86,7% та лише в 54,5% тварин контрольної групи. Під час лікування збільшується вміст білків S-фракції, Ig G, нормалізується рівень Ig А, що є показником активації імунної відповіді та посилення місцевого захисту слизової оболонки дихальних шляхів.

8. На 5-й день лікування в телят із гострим перебігом бронхопневмонії при застосуванні диметилсульфоксиду і флуніксинмеглюміну відновлюється абсолютний уміст білків “гострої фази” - гаптоглобіну, трансферину, церулоплазміну та a₂-макроглобуліну, що свідчить про виражений протизапальний потенціал цих препаратів та меншу ймовірність розвитку деструктивних процесів у легеневій тканині телят. Альбуміносинтезувальна функція печінки не відновлювалася повною мірою навіть на 12-й день досліджень.

9. Застосування диметилсульфоксиду в комплексній терапії телят із гострим перебігом бронхопневмонії сприяло зниженню кількості фібриногену на 5-й день лікування, а після флуніксинмеглюміну - на 12-й день (р<0,01). Сумарна фібринолітична активність не відновлювалася і залишалася вірогідно (р<0,001) нижчою, порівняно з показниками клінічно здорових телят. Тканинний активатор плазміногену залишався низьким у всіх групах, а активність плазміну, необхідна для лізису фібрину, відновлювалася на 12-й день лише після застосування диметилсульфоксиду - очевидно, за рахунок альтернативних активаторів плазміногену. Застосування етіотропної терапії без диметилсульфоксиду і флуніксинмеглюміну не забезпечує нормалізації показників прокоагулянтної та фібринолітичної систем, що може зумовити хронізацію запального процесу.

10. Застосування димексиду і, особливо, флуніксинмеглюміну при хронічному перебігу бронхопневмонії протягом 12 днів спостережень не відновлює повною мірою білоксинтезувальної і знешкоджувальної функцій печінки та фільтраційної - нирок. Підвищений уміст Ig G у телят усіх груп незалежно, від обраної схеми лікування свідчить про активацію синтезу антитіл, а низький рівень Ig А у телят другої групи - про недостатній місцевий захист слизових оболонок дихальних шляхів.

11. При застосуванні телятам із хронічним перебігом бронхопневмонії диметилсульфоксид-новокаїн-антибіотикового розчину (інтраплеврально) виявлена позитивна динаміка між показниками прокоагулянтної і фібринолітичної систем крові: кількість фібриногену на 12-й день зменшувалася, а сумарна фібринолітична активність залишалася високою внаслідок підвищеної активності тканинного активатора плазміногену. У другій групі активність фібринолітичної системи відновлюється, а рівень фібриногену залишається високим, що свідчить про порушення динамічної рівноваги між цими системами. Активність a₁-інгібітора протеїназ у контрольній і другій дослідній групах не відновлюється, а в першій - вірогідно збільшується, хоча й не досягає показника клінічно здорових телят. Підвищений рівень a₂-макроглобуліну в телят усіх груп, очевидно, компенсує дефіцит a₁-інгібітора протеїназ, що послаблює руйнівний вплив протеолітичних ферментів на білкові і сполучнотканинні структури легень хворих телят.

Публікації автора:

1. Козій Н.В. Клінічне і морфологічне обґрунтування використання протизапальних препаратів при бронхопневмонії у телят // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 9. - Біла Церква, 1999. - С. 82-86.

2. Козій Н.В. Стан деяких показників білкового обміну у телят, хворих на бронхопневмонію // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 13, ч.2. - Біла Церква, 2000. - С. 67-70.

3. Козій Н.В., Ільніцький М.Г. Динаміка показників білкового обміну при лікуванні телят, хворих на бронхопневмонію // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 23. - Біла Церква, 2002. - С. 79-84.

Дисертантка організувала і провела клінічні та лабораторні дослідження, обробила та узагальнила одержані результати, підготувала матеріали до друку.

4. Козій Н.В., Рубленко М.В. Показники гемостазу в телят, хворих на неспецифічну бронхопневмонію, та їх зміни при лікуванні // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип.25, ч.1. - Біла Церква, 2003. - С. 96-103.

Дисертантка організувала і провела клінічні дослідження, виконала гемостазіологічні аналізи, обробила та узагальнила одержані результати, підготувала статтю до друку.

5. Козій Н.В., Утеченко М.В. Патоморфологічні зміни в легеневій тканині при хронічній рецидивній бронхопневмонії у телят // Вісник Полтав. держ. аграр. академії. - №1-2.- Полтава, 2003. - С. 35-37.

Дисертантка організувала проведення досліджень, брала участь у проведенні гістологічних досліджень, узагальнила одержані результати та підготувала роботу до друку.

6. Козій Н.В., Левченко В.І. Використання флуніксинмеглюміну при лікуванні телят з різним перебігом бронхопневмонії // Наук. вісник Львів. держ. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. - Т. 5(№2), ч.3. - Львів, 2003. - С. 103-107.

Дисертантка організувала і провела клінічні та лабораторні дослідження, підготувала статтю до друку.

7. Козій Н.В. Інтраплевральне введення лікарських речовин телятам, хворим на бронхопневмонію // Здоров’я тварин і ліки. - К.: Уркзооветпромпостач, 2003. - №5. - С. 7.