Анотація до роботи:

Лазоренко А.Б. Патогенетичне обґрунтування сорбційної терапії при гнійних ранах у коней. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.05 – ветеринарна хірургія. – Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2005.

Дисертація присвячена визначенню стану системи гемокоагуляції і фібринолізу в процесі онтогенезу коней, ролі системи гемостазу в патогенезі ранового процесу, а також патогенетичному обгрунтуванню сорбційної терапії при гнійних ранах у коней.

Розвиток гнійно-запальних процесів у коней супроводжується зниженням рівня загальних протеїнів у крові, зростанням концентрації фібриногену, РФМК, активності ФСФ за одночасного зниження інгібіторної активності АТ-ІІІ. Поряд з істотними зрушеннями коагуляційного потенціалу плазми крові при гнійних ранах у коней, відбувається й пригнічення фібринолітичної активності за рахунок блокади процесів трансформації плазміногену у плазмін (зниження ЗФАПК та ХЗФ). Водночас у крові зростає рівень плазміногену, котрий проявляє високу чутливість до бактеріальних активаторів і, зокрема, стрептокінази (зростання СТК-ФА), та підвищується активність СІП. Встановлено, що реактивність організму коней у відповідь на травму та гнійну інфекцію має однотиповий характер і не залежить від віку тварин (зростання рівня ФГ, РФМК, активності ФСФ, СТК-ФА, СІП) і зниження активності АТ-ІІІ, ЗФАПК, ХЗФ.

Ураховуючи результати досліджень стану системи гемостазу було розроблено і патогенетично обґрунтовано метод терапії коней при гнійних ранах із використанням сорбенту „Песил” та 2,5%-ного розчину тіотриазоліну. Доведено позитивний вплив сорбційної терапії та засобів, що коригують гемостаз, на перебіг ранового процесу та показники системи гемостазу.

1. У дисертації запропоновано нове вирішення наукової задачі щодо вивчення патогенезу ранового процесу у коней. Встановлено, що при ранах, ускладнених гнійною інфекцією, розвивається стан гіперкоагуляції та пригнічення фібринолітичної активності крові, чим значною мірою визначається глибина патогенетичних змін і характер перебігу ранового процесу. На підставі цього обгрунтована необхідність застосування при гнійних ранах у коней сорбційної терапії та засобів, що коригують гемостаз. Розроблено, теоретично і клініко-експериментально обгрунтовано метод патогенетичної терапії коней при гнійних ранах із використанням сорбційно-антибактеріального препарату „Песил” та тіотриазоліну.

2. В обстежених господарствах хірургічна патологія реєструється у 20,4% поголів'я коней, із них відкриті механічні ушкодження становлять 55,3% від загальної кількості хірургічних хвороб, при цьому частота виникнення ран у лошат становить 41,3%, молодняку – 31,7% та 26,9% – у тварин старшого віку.

3. Зміни системи гемокоагуляції характеризуються зростанням вмісту загального білка та фібриногену в плазмі крові у 1,5 і 2,14 рази (р<0,001), зниженням рівня РФМК та активності фактора XIII відповідно у 1,9 і 1,7 рази (р<0,001) у коней 10–16-річного віку, порівняно з новонародженими.

4. Фібринолітично-інгібіторний потенціал плазми крові з віком тварин має різну спрямованість. Так, якщо активність ХЗФ, показники ЗФАПК та СТК-ФА менші у коней 10–16-річного віку, відповідно, в 1,66; 1,6 та 2,86 рази (р<0,001), порівняно з новонародженими лошатами, то активність їх інгібіторного потенціалу (АТ-ІІІ і СІП) зростає у 1,26 і 1,66 рази (р<0,001).

5. Встановлено, що у коней з 1–2-місячного віку домінує ендогенний (фактор ХІІа-залежний фібриноліз) механізм активації плазміногену у плазмін, тоді як у новонароджених та лошат перших тижнів життя плазміноген є більш чутливим до екзогенних (стрептокіназа) активаторів.

6. Розвиток інфекційно-запального процесу в рані супроводжується лейкоцитозом (р<0,001), олігоцитемією і олігохромемією (р<0,001) та розвитком гіпопротеїнемії (р<0,001), зростанням умісту в плазмі крові фібриногену, РФМК і активності фактора XIII у 1,36–2,33 рази, 3,3–4,19 та 2,06–2,17 рази (р<0,001) відповідно, при зниженні активності АТ-ІІІ у 1,32–1,82 та підвищенні СІП у 1,7–2,05 рази (р<0,001).

7. Перебіг ранового процесу у коней характеризується зниженням ХЗФ у 2,96–3,49 рази, зменшенням рівня ЗФАПК у 1,24–1,8 рази та зростанням СТК- ФА у 1,41–1,75 рази (р<0,001).

8. Використання сорбційної терапії та засобів, що коригують гемостаз, сприяє прискоренню очищення гнійних ран у 1,6 рази, росту грануляцій – у 2 та епітелізації – 1,6 рази, порівняно із застосуванням порошку Житнюка, що скорочує терміни загоєння ран на 6–8 діб.

9. Застосування вульнеросорбційної терапії препаратом „Песил” та внутрішньовенних ін'єкцій 2,5%-ного розчину тіотриазоліну сприяє нормалізації еритро- і лейкоцитопоезу, зниженню концентрації фібриногену, РФМК та активності фактора XIII у 1,54, 4,12 та 1,87 рази (р<0,001).

10. Комплексна терапія гнійних ран у коней призводить до зростання АТ-ІІІ у 1,76 рази (р<0,001), рівня ХЗФ та ЗФАПК – у 3,42 і 2,19 рази (р<0,001), а також до зниження активності СІП та СТК-ФА у 1,3 і 1,33 рази (р<0,001).

Публікації автора:

1. Лазоренко А.Б., Іздепський В.Й., Стоцький О.Г. Потенційна активність плазміногену, інгібіторів плазміну та антитромбіну-ІІІ плазми крові коней у віковому аспекті // Вісник Сумського націон. аграр. ун-ту.– Вип. 8. – Суми, 2002.– С. 44 – 46. (Дисертантом самостійно проведено експериментальні дослідження, статистичну обробку даних та підготовку статті до публікації).

2. Стоцький О.Г., Іздепський В.Й., Лазоренко А.Б. Стан сумарної фібринолітичної активності плазміну і плазміногену в плазмі крові в коней у віковому аспекті // Вісник Сумського націон. аграр. ун-ту.– Вип. 8. – Суми, 2002.– С. 89 – 91. (Дисертантом проведено визначення рівня плазміногену в плазмі крові коней та проведено статистичну обробку даних).

3. Іздепський В.Й., Лазоренко А.Б. Вікова динаміка фібриногену, розчинних фібрин-мономерних комплексів, фібринолітичної та фібриназної активності у плазмі крові коней // Вісник Львів. націон. акад. вет. медицини ім. С.З.Гжицького.– Т.5 (№2). – Ч.3. – Львів, 2003. – С. 79 – 83. (Дисертант самостійно провів весь комплекс лабораторних досліджень, статистичну обробку даних та підготував статтю до друку).

4. Іздепський В.Й., Лазоренко А.Б. Чутливість плазміногену коней до різних активаторів у віковому аспекті // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. – № 83. – Харків, 2004. – С. 101 – 104. (Дисертант самостійно визначив чутливість плазміногену коней до різних активаторів, провів статистичну обробку даних та підготував статтю до друку).

5. Лазоренко А.Б. Метаболізм фібриногену в динаміці гнійних ран у коней // Вісник Сумського націон. аграр. ун-ту .– Вип. 9. – Суми, 2002. – С. 60 – 65.

6. Лазоренко А.Б. Реакції системного фібринолізу та антиплазміновий потенціал плазми крові коней при гнійних ранах // Вісник Сумського націон. аграр. ун-ту .– Вип. 10. – Суми, 2002.– С. 51 – 60.

7. Стоцький О.Г., Лазоренко А.Б. Розповсюдження та структура хірургічної патології у коней // Вісник Полтав. держ. аграр. академії. – №1. – Полтава, 2004. – С. 17 – 19. (Дисертантом самостійно проведено диспансерне обстеження поголів’я коней у господарствах Сумської області, визначено річну, сезонну та вікову динаміку ран у коней, підготовлено статтю до друку)

8. Стоцький О.Г., Лазоренко А.Б. Стан білково-ліпідного обміну при гнійних ранах у коней // Вісник Сумського націон. аграр. ун-ту. – № 2. – Вип. 11.– Суми, 2004. – С.132–135. (Дисертант самостійно провів визначення рівня загального білка в плазмі крові коней та статистичну обробку даних).

9. Издепский В.И., Лазоренко А.Б. Некоторые показатели фибринолиза у лошадей в возрастном аспекте // Учёные записки Витебской ордена “Знак Почёта” гос. акад. вет. медицины. – Т. 40, ч. 1. – Витебск, 2004.– С. 64 – 66. (Дисертантом самостійно проведено визначення показників фібринолітичної системи коней у віковому аспекті та проведено статистичну обробку даних).

10. Лазоренко А.Б. Корекція системи гемостазу у коней при гнійних ранах із використанням аплікаційних сорбентів та похідних тіотриазолу // Вісник Сумського націон аграр. ун-ту. – № 7 (12). – Суми, 2004. – С. 80 – 87.

11. Клітинний склад ранових поверхонь у коней в динаміці загоєння ран за вторинним натягом / В.Й. Іздепський, А.Б. Лазоренко, О.Г. Стоцький, О.М. Чекан, С.М. Чекан // Вісник Сумського націон. аграр. ун-ту .– № 7 (12) – Суми, 2004.– С. 87–91. (Дисертантом проведено цитологічні дослідження ранових поверхонь у коней, аналіз та узагальнення отриманих результатів досліджень).