Анотація до роботи:

Чала Т.А. Патогенетичне обґрунтування нового підходу до лікування та профілактики загострень хронічного періодонтиту.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія. – Луганський державний медичний університет. – Луганськ, 2008.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального завдання сучасної медицини, яка складається в розробці патогенетично обґрунтованого способу лікування та профілактики загострень хронічного періодонтиту з використанням композиції для тимчасового пломбування кореневих каналів, яка містить вітамін Е, метронідазол, барію сульфат та ультрадисперсний гідроксиапатит, легований сріблом. Доведена етіологічна роль 21 виду суворо анаеробних бактерій у розвитку хронічного періодонтиту, вивчена їх антилізоцимна, антикомплементарна та антиімуноглобулінова активність. Детально вивчений імунний та метаболічний статус пацієнтів з хронічним періодонтитом. Вперше запропонований трьохетапний спосіб лікування хворих на хронічний періодонтит з використанням композиції для тимчасового пломбування кореневих каналів зубів, що має значний антибактерійний ефект, імунокоригуючу та антиоксидантну дію, та в 2-5 раз знижує частоту розвитку загострень захворювання протягом 24 місяців.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального завдання сучасної медицини, яка складається в розробці патогенетично обґрунтованого способу лікування та профілактики загострень хронічного періодонтиту з використанням композиції для тимчасового пломбування кореневих каналів, яка містить вітамін Е, метронідазол, барію сульфат та ультрадисперсний гідроксиапатит, легований сріблом.

1. В розвитку хронічного періодонтиту приймає участь 21 вид суворо анаеробних бактерій, в тому числі A. fermentans (12,4 %), A. naeslundii (4,7 %), B. рutredinus (5,2 %), C. histolyticum (3,4 %), C. subterminale (7,7 %), D. nodosus (9 %), D. pneumosintes (2,1 %), E. lenta (11,6 %), E. tenue (3 %), F. varium (2,6 %), G. morbillorum (10,3 %), L. catenaforme (2,1 %), P. anaerobius (2,1 %), P. arridum (1,3 %), P. asaccharolyticus (5,6 %), P. magnus (4,3 %), P. melaninogenica (3 %), S. hansenii (2,6 %), T. praeacuta (3,9 %), V. alcalescens (1,3 %) и V. parvula (1,7 %). У 61,3 % випадків хронічний періодонтит є моноінфекцією, в 38,7 % - змішаною інфекцією. Етіологічні агенти хронічного періодонтиту мають імуносупресивні властивості, які мають прояв у здатності специфічно взаємодіяти з комплементом, зв’язувати лізоцим та руйнувати Ig А, Ig M та Ig G, та найбільш виражені у G. morbillorum, D. nodosus, A. fermentans і E. lenta. Етіологічні агенти хронічного періодонтиту чутливі до ампіциліну в 55,4 % випадків, до гентаміцину – в 67 %, до тетрацикліну – в 33 %, до еритроміцину – в 49,4 %, до лінкоміцину – в 64,8 %, до ріфампіцину – в 84,5 %, до метронідазолу – в 94,4 % випадків.

2. Імунний статус пацієнтів з хронічним періодонтитом характеризується розвитком Т-лімфопенії при збільшенні вмісту В-клітин та природних кілерів, формуванням відносного гіперсупресорного варіанта імунодефіциту, зниженням фагоцитарної активності нейтрофілів периферійної крові, посиленням імунокомплексних реакцій за рахунок збільшення найбільш патогенних середніх та дрібних ЦІК, дисімуноглобулінемією, а також низькими титрами специфічних антитіл відносно до етіологічних агентів захворювання.

3. Загострення хронічного періодонтиту супроводжується збільшенням в сироватці крові метаболітів ПОЛ – ДК та МДА, концентрації ПГЕ2 та активності ферментів системи АОЗ – каталази та СОД. В нейтрофілах та моноцитах периферійної крові хворих на хронічний періодонтит має місце збільшення вмісту ДК та МДА при тенденції до збільшення активності каталази та СОД. Безпосередній контакт нейтрофілів та моноцитів in vitro з ПГН E. lenta та ЛПС A. fermentans викликає активацію ПОЛ та зменшення активності каталази та СОД в даних клітинах.

4. Трьохетапний спосіб лікування хворих на хронічний періодонтит з використанням композиції для тимчасового пломбування кореневих каналів зубів, яка містить метронідазол, вітамін Е, барію сульфат та ультрадисперсний гідрокисапатит, легований сріблом, має суттєвий антибактерійний ефект, імунокоригуючу та антиокислювальну дію, та в 2-5 раз знижує частоту розвитку загострень захворювання протягом 2 років.

Публікації автора:

1. Ларионова Л.В., Чалая Т.А. Стоматологический статус студентов Луганского государственного медицинского университета // Український медичний альманах. – 2004. - № 2 (додаток). – С. 179-181. (Здобувачкою встановлена частота періодонтитів, проведено лікування).

2. Чалая Т.А. Клинико-патогенетическое обоснование отсроченного этапного метода эндодонтического лечения пульпитов и периодонтитов // Український медичний альманах. – 2005. – № 3. – С. 179-181.

3. Ларионова Л.В., Чалая Т.А., Инкелевич М.Ю. Морфолого-микробиологические особенности воспалительной стоматологической патологии (периодонтитов, пародонтитов, альвеолитов, ятрогении) // Український морфологічний альманах. – 2005. – № 1. – С. 40-43. (Здобувачкою обстежені пацієнти з періодонтитами та ятрогеніями, проведена санація кореневих каналів зубів).

4. Чалая Т.А. Иммунный и метаболический статус пациентов с хроническим периодонтитом // Загальна патологія та патологічна фізіологія. – 2007. – № 4. – С. 58-61.

5. Чалая Т.А. Биологические свойства этиологических агентов хронического периодонтита // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. – 2008. – № 3. – С. 22-24.

6. Казімірко Н.К., Чала Т.А. Ефективність етапного методу лікування зубів з періапікальною деструкцією // Світ медицини та біології. – 2008. – № 3. – С. 29-31. (Здобувачкою проведене клінічне впровадження етапного методу лікування, написаний текст статті).

7. Чалая Т.А., Кожухарь Ю.Ю., Сенченко Н.Г., Дорофеева Н.Г., Загайнова Н.Н., Онищенко С.И., Горбанёва Ю.В. Возможность восстановления бактериальной флоры после лечения инфицированных зубов // Збірник наукових праць «Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики». Випуск 15. – К.-Луганськ. – 2008. – С. 286-289. (Здобувачка виділила з кореневих каналів зубів пацієнтів з хронічним періодонтитом суворо анаеробні бактерії).

8. Казимірко Н.К., Гайдаш І.С., Флегонтова В.В., Інкелевич М.Ю., Чала Т.А. Композиція для тимчасового пломбування зубних кореневих каналів // Деклараційний патент на корисну модель 9201 А Україна, A61K6/02. - № 200501546. Заявлений 21.02.2005 р.; надрукований 15.09. 2005 р. Промислова власність. Офіційний бюлетень № 9.

9. Ларионова Л.В., Чалая Т.А. Сравнительная характеристика стоматологического статуса студентов стоматологического факультета Луганского государственного медицинского университета // Тези доповідей Всеукраїнської студентської наукової конференції «Актуальні проблеми стоматології». – Полтава, 2004. – С. 15-16.

10. Ларионова Л.В., Чалая Т.А. Распространённость кариеса и его осложнений среди студентов стоматологического факультета Луганского государственного медицинского университета // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених «Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології (66-а підсумкова конференція СНТ ім. М.Д. Довгяло)». – Донецьк: ТОВ «Норд комп’ютер», 2004. – С. 90-91.

11. Ларионова Л.В., Чалая Т.А. Гигиена полости рта студентов стоматологического факультета Луганского государственного медицинского университета // Матеріали наукової конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю. – Вінниця: Нова книга, 2004. – С. 288-289.

12. Сенченко Н.Г., Чалая Т.А., Кожухарь Ю.Ю., Дорофеева Н.Г., Загайнова Н.Н., Онищенко С.И., Горбанёва Ю.В., Казимирко Н.К. Возможность восстановления микрофлоры после лечения периодонтита // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю студентів, інтернів, магістрів, аспірантів та молодих вчених медичного факультету Ужгородського національного університету. – Ужгород. – 2008. – С. 25.