У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі поліпшення результатів діагностики і лікування хворих із лівостороннім варикоцеле, яке виявляється в тому, що : Вірогідність ультразвукової доплерографії дозволяє їй стати методом вибору в діагностиці причин виникнення лівостороннього варикоцеле. Застосування флеборено-тестикулографії і флеботонометрії обмежене в зв'язку з інвазивністю маніпуляцій. Причинами розвитку лівостороннього варикоцеле є судинні аномалії: артеріальний аорто-мезентеріальний “пінцет” – 33,6%; артеріофіброзне “кільце” артеріального аорто-мезентеріального “пінцета” – 41,6 %; ретро-аортальна ліва ниркова вена – 8,2 %; кільцеподібна ниркова вена – 2,6 %; подвоєна нижня порожниста вена –1,6 %; патологія лівої яєчкової вени –12,4%.
3. При лівосторонньому варикоцеле наявність принирково-заочеревиного колектора колатерального венозного кровотоку складає 56,1 %, а тазово-клубового колектора - 43,9 %. 4. Збільшення діаметра лівої ниркової вени більш 9 мм і зниження лінійної швидкості кровотоку менш 13 см/сек при ультразвуковій доплерографії у 100% свідчить про лівосторонню ниркову гіпертензію, що є причиною лівосторон-нього варикоцеле. 5. Залежно від причини лівостороннього варикоцеле характерні два типи порушень венозного відтоку: рено-тестикулярний рефлюкс ( постійний органічний стеноз ниркової вени чи ортостатично-функціональний стеноз ниркової вени ) у 87,6 % та іліо-тестикулярний рефлюкс ( патологічний стан з боку внутрішньої чи зовнішньої яєчкових вен ) у 12,4 % хворих. 6. При лівосторонньому варикоцеле, обумовленому лівосторонньою нирковою гіпертензією, показано виконання дистальних анастомозів між лівою внутрішньою яєчковою веною і глибокою веною, що обгинає клубову кістку. При аномалії яєчкових вен показано виконання проксимальних анастомозів між лівою внутрішньою яєчковою веною і глибокою веною, що обгинає клубову кістку. 7. Розроблений алгоритм діагностики і лікування лівостороннього варикоцеле враховує патогенетичні механізми розвитку захворювання і дозволяє знизити відсоток рецидивів захворювання на 15,7 % і виключити випадки післяопераційних ускладнень. Практичні рекомендації: 1. Усі хворі з лівостороннім варикоцеле підлягають обов'язковому ультразвуковому доплерографічному обстеженню з метою визначення причин виникнення лівостороннього варикоцеле. 2. У хворих із лівостороннім варикоцеле збільшення діаметру лівої ниркової вени більш 9 мм і зниження лінійної швидкості кровотоку менш 13 см/сек, при ультразвуковій доплерографії, свідчать про лівосторонню ниркову гіпертензію та рено-тестикулярний рефлюкс, що є причиною лівостороннього варикоцеле. 3. У хворих із лівостороннім варикоцеле нормальний діаметр ( 8-9 мм ) лівої ниркової вени та лінійна швидкість кровотоку 13-14 см/сек в ній, при ультразвуковій доплерографії, свідчать про патологічний стан з боку внутрішньої чи зовнішньої яєчкових вен та іліо-тестикулярний рефлюкс, що є причиною лівостороннього варикоцеле. 4. У випадках рено-тестикулярного рефлюкса, як наслідку лівосторонньої ниркової гіпертензії, показано виконання дистальних анастомозів між лівою внутрішньою яєчковою веною і глибокою веною, що обгинає клубову кістку. 5. У випадках іліо-тестикулярного рефлюкса, як наслідку патологічного стану з боку внутрішньої чи зовнішньої яєчкових вен, показано виконання проксимальних анастомозів між лівою внутрішньою яєчковою веною і глибокою веною, що обгинає клубову кістку. |