Анотація до роботи:

Распутняк О.В. Патогенетичне обґрунтування клінічної ефективності постійної двокамерної електрокардіостимуляції у лікуванні обструктивної гіпертрофічної кардіоміопатії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Інститут серцево-судинної хірургії ім. акад. М.М. Амосова АМН України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена проблемі формування систолічного градієнту тиску та митральної регургітації, застосуванню постійної двокамерної електрокардіостимуляції при обструктивної гіпертрофічної кардіоміопатії.

Досліджено зміни послідовності збудження лівого шлуночка у 59 хворих на ГКМП та ефективність постійної двокамерної електрокардіостимуляції у 18 пацієнтів із обструктивною ГКМП. Встановлено, що розвиток запізнювання активації верхівки ЛШ відносно гіпертрофованої зони МШП призводить до анатомічного ремоделювання ЛШ та ЛП, розвитку обструкції ВТ ЛШ та митральної регургітації. Передзбудження верхівки ЛШ та папілярних м`язів при двокамерній електрокардіостимуляції призводить зменшення систолічного градієнта тиску на ВТ ЛШ та зменшення реґурґітації на митральному клапані.

1. На основі дослідження механізмів обструкції вихідного тракту лівого шлуночку і функціональної митральної регургітації при обструктивній гіпертрофічній кардіоміопатії патогенетично обгрунтовано терапевтичну ефективність постійної двокамерної ЕКС у хворих на ГКМП.

2. Встановлено, що механізм розвитку обструкції ВТ ЛШ при ОГКМП (систолічного градієнту тиску та митральної недостатності) обумовлено змінами послідовності збудження лівого шлуночка, які полягають у розвитку затримки збудження верхівки ЛШ та папілярних м`язів відносно зони гіпертрофії міжшлуночкової перетинки. Передзбудження верхівки ЛШ при двокамерній електростимуляції дозволяє фізіологічно модифікувати зміну послідовності ЛШ у хворих на ГКМП із обструкцією ВТ ЛШ.

3. У хворих на ОГКМП розвиток затримки збудження верхівки на відносно його вихідного тракту супроводжується характерними ознаками ремоделювання лівого шлуночка та лівого передсердя: компенсаторним збільшенням товщини задньої стінки, зменшенням ІКДР, ІКСР, КСІ, КДІ, УІ лівого шлуночка та збільшенням лівого передсердя.

4. Діастолічна дисфункція лівого шлуночка є раннім проявом патологічного гіпертрофічного процесу при ГКМП, супрводжується високим ризиком раптової смерті у хворих дитячого віку. Виразність діастолічної дисфункції при ГКМП не залежить від наявності обструкції ВТЛШ.

5. Нав’язування передзбудження верхівки ЛШ відносно гіпертрофованої частини МШП дозволяє провести диференційну діагностику функціональної обструкції ВТ ЛШ при ОГКМП та органічної обструкції ВТ ЛШ при субаортальному стенозі.

6. Застосування методу двокамерної електрокардіостимуляції при обструктивній ГКМП дозволяє досягти зменшення гемодинамічних ознак функціональної обструкції ВТ ЛШ (систолічного градієнту тиску та митральної регургітації).