Анотація до роботи:

Копчак О.В. Патогенетичне обґрунтування диференційованих підходів до лікування гіперестезії дентину при захворюваннях пародонта. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності комплексного диференційованого лікування гіперестезії дентину при захворюваннях тканин пародонта. Встановлено, що гіперестезія дентину обтяжує перебіг захворювань тканин пародонта в 68,4% випадків з характерним переважанням генералізованих форм ІІ-ІІІ ступеня. Доведено, що інтенсивність та розповсюдженість гіперестезії визначається виразністю втрати зубо-ясенного епітеліального прикріплення (ВЗЕП), глибиною пародонтальної кишені й ступенем рецесії ясен. В основі розвитку ГД у пацієнтів із захворюваннями тканин пародонта лежить комплекс морфологічних змін, що включають дезорганізацію структури емалі пришийкової ділянки, втрату цементного шару верхньої третини кореня, оголення підлеглого плащового дентину з наступним розкриттям дентинних канальців, зміною їх форми та збільшенням діаметру. Втрата цементного шару й розкриття канальців дентину тісно пов’язана з втратою епітеліального прикріплення та формуванням пародонтальної кишені. Розміри й локалізація зони оголеного дентину визначаються ВЗЕП. Морфологічні зміни в структурі твердих тканин зубів пов’язані з комплексом порушень кальцій-фосфорного обміну, що полягають в системному зниженні мінеральної насиченості кісткової тканини і твердих тканин зубів, локальних порушеннях кислотно-лужного балансу в порожнині рота із розвитком метаболічного ацидозу, внаслідок чого підсилюється інтенсивність резорбції альвеолярної кістки. Запропонований діагностично-лікувальний алгоритм є основою розроблених диференційованих підходів до лікування ГД при захворюваннях тканин пародонта. Доведена їх лікувальна ефективність у найближчі та віддалені строки спостереження та надані практичні рекомендації до застосування.

У дисертаційній роботі вирішене актуальне науково-практичне завдання стоматології – удосконалення лікування ГД при захворюваннях тканин пародонта з досягненням стійкої, тривалої ремісії на підставі вивчення клінічних особливостей і патогенезу цієї форми гіперестезії і розробки нових диференційованих підходів до її комплексного лікування.

1. Гіперестезія дентину виявляється у 68,4% хворих із захворюваннями тканин пародонта. При цьому її частота при ХКГ становить 48%, при ГП – 65 -76%. Для ГД, що виникає при дистрофічно-запальних захворюваннях тканин пародонта притаманно переважання генералізованих форм з локалізацією у пришийковій ділянці, більш виразне з вестибулярної поверхні, а також тісний зв’язок її клінічного перебігу з величиною ВЗЕП, ступенем рецесії ясен і наявністю супутньої соматичної патології.

2. Розвиток ГД при захворюваннях тканин пародонта зумовлений комплексом морфологічних змін, основним компонентом якого є структурна дезорганізація пришийкової емалі, втрата цементного шару на поверхні кореня зуба з наступним оголенням підлеглого дентину, розширенням і деформацією просвіту дентинних канальців. Ці зміни безпосередньо пов’язані з руйнуванням періодонтальної зв’язки, глибиною ПК та ВЗЕП.

3. При ГД у пацієнтів із ГП ІІ-ІІІ ступеня виявлено порушення мінеральної насиченості твердих тканин зубів, що полягають у вірогідному (Р<0,05 - Р<0,001) зменшенні вмісту кальцію (на 19 -28%) та магнію (в 2,2 -3,2 рази) в поверхневих шарах емалі й дентину порівнянно з інтактними зубами. Ознаки демінералізації твердих тканин зубів пов’язані з порушеннями іонного обміну в системі слина - тверді тканини зуба й виникають внаслідок розвитку локального метаболічного ацидозу в тканинах пародонта (зниження співвідношення НАД/НАДН, що склало у контрольній групі - 0,2 ± 0,04, а у хворих з ГД - 0,07 ± 0,005).

4. У хворих на ХКГ і ГП із супутньою ГД у 56% випадків встановлено наявні структурно-функціональні порушення кісткової тканини. Розвиток ХКГ і ГП з супутньою ГД під час вагітності супроводжується підсиленням змін кальцій-фосфорного обміну, які призводять до зниження мінеральної щільності кісткової тканини скелета, в середньому на 7%, що зумовлює виникнення й прогресування ГД і захворювань тканин пародонта.

5. Розроблено диференційовані підходи до комплексного лікування ГД у пацієнтів з ХКГ і ГП. При наявності зниження щільності кісткової тканини –використання „Кальцеміну” в комплексі з місцевим застосуванням пасти “Sensodyne –F” дозволяє усунути ГД, сприяти збільшенню мінеральної щільність кісткової тканини, зменшити прояви метаболічного ацидозу (збільшення НАД/НАДН, та зниження - SH/SS, Р<0,05), нормалізувати співвідношення мікроелементів в РР (збільшення Р/Са у середньому в 1,9 рази й зниження Са/Mg в 2,2 рази). При наявності у хворих ГД з нормальними показниками мінеральної щільності кісткової тканини - застосування протягом 30 днів зубної пасти “Sensodyne –F” усуває гіперестезію та сприяє ремінералізації твердих тканин зубів шляхом нормалізації окисно-відновних властивостей РР тощо.

6. Застосування диференційованих підходів до лікування ГД у пацієнтів із захворюваннями тканин пародонта, дозволяє знизити, чи повністю усунути прояви ГД безпосередньо після проведеного лікування у 98% хворих та одночасно сприяє стабілізації патологічного процесу в тканинах пародонта. У найближчі строки спостереження (до 1 року) прояви ГД були відсутні в 95% хворих, у віддалені (через 3 роки) – у 87% пацієнтів.

Практичні рекомендації

1. Лікування ГД при захворюваннях пародонта має бути комплексним і проводитись з урахуванням етіологічних чинників, системних і місцевих факторів ризику та патогенетичних механізмів її виникнення. Усунення гіперестезії необхідно поєднувати з лікуванням ХКГ або ГП, незалежно від того, прояви якого захворювання домінують у клінічній картині в конкретного хворого.

2. Для ефективного усунення ГД і досягнення стійкої клінічної ремісії доцільно дотримуватись діагностично-лікувального алгоритму, що базується на клінічному та інструментальному дослідженні форми та інтенсивності ГД, стані тканин пародонта, структурно-функціональному стані кісткової тканини та особливостях кальцій-фосфорного метаболізму, рівні гігієни порожнини рота та наявності шкідливих звичок і супутньої соматичної патології із наступною адекватною корекцією всіх виявлених порушень.

3. Методом вибору в лікуванні ГД у більшості пацієнтів із захворюваннями пародонта є застосування десенсизуючої зубної пасти “Sensodyne-F”. Однак, при лікуванні ГД І-ІІІ ступеня у пацієнтів із порушеннями структурно-функціонального стану кісткової тканини або у хворих групи ризику додатково слід призначати пероральний прийом „Кальцеміну” (патент України №4028).

4. Для контролю структурно-функціонального стану кісткової тканини слід використовувати метод ультразвукової денситометрії.

5. Композиційні матеріали та лаки для обтурації дентинних канальців слід призначати індивідуально, враховуючи, що їх ефективність у випадках гіперчутливості, пов’язаної з захворюваннями тканин пародонта є нижчою, ніж при інших формах ГД і безпосередньо залежить від рівня стабілізації патологічного процесу в пародонті.

6. У вагітних жінок, які становлять групу ризику, щодо виникнення та прогресування ГД і захворювань тканин пародонта, слід проводити активну профілактику цих патологічних станів, шляхом застосування десенсизуючих зубних паст і препаратів кальцію, зокрема „Sensodyne-F” та «Кальцемін», навіть за відсутності ознак ГД. Найбільше значення ці профілактичні заходи набувають на ІІ - ІІІ триместрах вагітності.

Публікації автора:

1. Белоклицкая Г.Ф., Копчак О.В. О механизмах развития цервикальной гиперестезии и возможных путях ее устранения // Современная стоматология. – 2006. - №1. – С.65-69. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, проведення досліджень, участь в аналізі та узагальненні матеріалу.

2. Білоклицька Г.Ф., Копчак О.В. Структурна характеристика твердих тканин зубів при гіперестезії дентину, що виникла на фоні захворювань пародонта // Український медичний часопис. – 2004. - № 6. – С. 67-72. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, проведення досліджень, аналіз та узагальнення матеріалу, написання статті.

3. Белоклицкая Г.Ф., Копчак О.В., Пахомова В.А., Уманская О.М. Изучение механизма действия зубной пасты “Sensodyne-F” при лечении гиперестезии дентина у пациентов с заболеваниями пародонта // Современная стоматология. – 2004. - № 1. – С.52-55. Участь дисертанта полягає в зборі клінічного матеріалу, проведенні аналізу лабораторних даних, узагальненні результатів дослідження.

4. Білоклицька Г.Ф., Копчак О.В. Клінічні особливості гіперестезії дентину в пацієнтів із захворюваннями пародонта // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2003. – вип. 14. – кн. 2. – С.453-455. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, проведення досліджень, участь в аналізі та узагальненні матеріалу, написання статті.

5. Белоклицкая Г.Ф., Лузина О.В., Толочина О.Ф., Копчак О.В. Клинический опыт применения красного спектра фотополимеризаторов серии UFL (LUX DENT) в комплексном лечении больных с синдромом гиперестезии твердых тканей зубов // Современная стоматология. – 2004. - № 4. – С.29-32. Участь дисертанта полягає в зборі клінічного матеріалу та узагальненні результатів дослідження.

6. Білоклицька Г.Ф., Уманская О.М., Копчак О.В Можливість усунення цервікальної гіперестезії при застосуванні пасти “Sensodyne-F” // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2003. – вип. 12 – кн. 1. – С.179-186. Участь дисертанта полягає в зборі клінічного матеріалу та узагальненні результатів дослідження.

7. Белоклицкая Г.Ф., Пахомова В.А., Протункевич О.О., Копчак О.В. Влияние зубной пасты “Sensodyne-F” на содержание макро- и микроелементов в ротовой жидкости больных генерализованным пародонтитом с синдромом цервикальной гиперестезии // Современная стоматология. – 2003. - № 2. – С.53-57. Участь дисертанта полягає в зборі клінічного матеріалу, проведенні аналізу лабораторних даних, узагальненні результатів дослідження.

8. Поворознюк В.В., Фліс О.В. Порушення структурно-функціонального стану кісткової тканини скелета й тканин пародонта при вагітності // Український медичний альманах. – 2001. – Т.4, №2. – с 69-71. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, участь у його аналі, узагальненні наукових результатів та написанні статті.

9. Поворознюк В.В., Фліс О.В. Динаміка структурно-функціонального стану кісткової тканини та тканин пародонта протягом першого, другого та третього триместрів вагітності // Проблеми остеології . – 2001. – Т.4, №3. – С. 22-26. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, участь у його аналізі, узагальненні наукових результатів та написання статті.

10. Спосіб лікування гіперестезії дентину при захворюваннях пародонта: Пат.2004064323 Україна, А61К33/06 / Білоклицька Г.Ф., Копчак О.В., Лотоцький Ю.В. (Україна). - № 4028; Заявл. 04.06.2004; Опубл. 15.12.2004, Бюл. № 12. – 2 с. Дисертантом запропонована нова методика лікування, проведено клінічне дослідження, аналіз результатів та підготовка документів.

11. Фліс О.В. Структурно-функціональні порушення опорно-рухового апарату і тканин пародонта під час вагітності // Тези ювілейної підсумкової наукової конференції студентів і молодих вчених „100 років Одеському Державному медичному університету”. – Одеса, 2000. – С.94.

12. Фліс О.В. Етіопатогенетичні механізми розвитку структурно-функціональних порушень кісткової тканини скелета та тканин пародонта під час вагітності // Тези науково-медичної конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. – К., 2000. – С.108-109.

13. Флис О.В. Нарушение структурно-функционального состояния опорно-двигательного аппарата и тканей пародонта во время беременности // Материалы II Российской конференции молодых ученых России с международным участием «Фундаментальные науки и прогресс клинической медицины». – М.,2001. – С.182-183.

14. Поворознюк В.В., Фліс О.В. Динаміка структурно-функціонального стану кісткової тканини та тканин пародонта під час вагітності // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. – К., 2001. – С. 516-519. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу та його аналіз.

15. Поворознюк В.В., Фліс О.В. Структурно-функціональний стан кісткової тканини та тканин пародонта під час вагітності та лактації // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2002. – Т.6, №1. – С. 201. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу та його аналіз.

16. Фліс Ок.В. Структурно-функціональні порушення кісткової тканини скелета та тканин пародонта під час вагітності та лактації // Тези ІІІ Української конференції молодих вчених пам’яті академіка Володимира Веніаміновича Фролькіса. – К. 2002. – С.201-202.

17. Поворознюк В.В., Грохольський А.П., Фліс О.В. Вивчення структурно-функціонального стану кісткової тканини опорно-рухового апарату та тканин пародонта під час вагітності та лактації // Тези доповідей ІХ конгресу світової федерації Українських лікарських товариств, присвяченого 25-річчю СФУЛТ – Луганськ, 2002. – С.130. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу та його аналіз.

18. Копчак О.В. Остеотропна терапія в третинній профілактиці генералізованого пародонтиту в жінок під час вагітності та лактації // Тези ІV Української конференції молодих вчених пам’яті академіка Володимира Веніаміновича Фролькіса. – К. 2003. – С.248-249.

19. Белоклицкая Г.Ф., Копчак О.В., Протункевич О.О., Уманская О.М. Лікувально-профілактичні механізми дії зубної пасти “Sensodyne-F” у пацієнтів із гіперестезією дентину та захворюваннями пародонта // Матеріали науково-практичної конференції „Сучасні проблеми терапевтичної стоматології” пам’яті професора М.А. Кодоли. – К., 2003. – С. 41-43. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу та його аналіз, написання тез.

20. Білоклицька Г.Ф., Копчак О.В. Поширеність та інтенсивність гіперестезії дентину в пацієнтів із захворюваннями пародонта // Матеріали ІІ (ІХ) з’їзду стоматологів України. – К.: Книга плюс, 2004. – С. 192-193. Участь дисертанта полягає в зборі клінічного матеріалу, проведенні досліджень, аналізі та узагальненні матеріалу .

21. Копчак О.В. Особливості клінічних проявів і перебігу гіперестезії дентину в пацієнтів із захворюваннями тканин пародонта // Матеріали ІІ науково-практичної конференції „Актуальні проблеми терапевтичної стоматології” пам’яті професора М.А. Кодоли. – К., 2006. – С. 26-27.