Ошлянська Олена Анатоліївна. Патогенетичне обгрунтування застосування системної ензимотерапії для корекції порушень гемостаза та ліпідного обміну у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит: дисертація канд. мед. наук: 14.01.10 / Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. - К., 2003.
Анотація до роботи:
Ошлянська О.А. Патогенетичне обгрунтування застосування системної ензимотерапії для корекції порушень гемостаза та ліпідного обміну у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10. – педіатрія. – Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2003.
Дисертація присвячена проблемі удосконалення комплексної терапії ювенільного ревматоїдного артрита (ЮРА) на підставі поглибленого вивчення стану системи гемостаза і ліпідного обміну та обгрунтуванню можливостей їх корекції засобами системної ензимотерапії (СЕТ). Доведена наявність хронічного перебігу синдрома дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові (ДВЗ) у хворих на ЮРА дітей з персистенцією фази гіперкоагуляції, яка проявлялась гіперфібриногенемією, скороченням протромбінового та тромбінового часу, сповільненням Хагеман-залежного фібриноліза, збільшенням активності антитромбіна-ІІІ. Хворим з високою активністю захворювання була притаманна зміна гіперкоагуляційної фази хронічного ДВЗ-синдрома на фазу виснаження гемокоагулянтів. Поряд з дисбалансом у системі гемостаза виявлена дисліпідемія у вигляді гіперхолестеринемії на тлі зменшення вмісту холестерину ліпопротеїдів високої щільності, спостерігались зміни кількості та співвідношення компонентів ліпідного оточення фібриногенової фракції білків плазми крові зі зростанням співвідношення холестерину до фосфоліпідів. Науково обгрунтована доцільність включення СЕТ у комплексне лікування хворих на ЮРА, що позитивно впливає на клінічний перебіг захворювання, сприяє зменшенню проліферативних змін навколосуглобових тканин та ступеню локальних аміоторфій, покращенню показників ліпідного обміну та нормалізації стану системи гемостаза.
У дисертаційній роботі на підставі поглибленого вивчення стану системи гемостаза та ліпідного обміну у хворих на ЮРА наведене теоретичне обгрунтування підвищення ефективності лікування шляхом використання засобів системної ензимотерапії.
1. Клінічний перебіг ЮРА у дітей в сучасних умовах характеризується більш раннім віком дебюту захворювання, поліморфізмом клінічних проявів та патоморфозом хвороби на тлі своєчасного початку медикаментозного лікування. Провідною ознакою клінічної картини ЮРА залишається стійкий суглобовий синдром, виникненню якого у чверті випадків попереджають артралгії. Захворювання виникає у дітей з обтяженим сімейним (наявність у родичів дитини хвороб з аутоімунним механізмом розвитку) та перинатальним анамнезом, котрі відносяться до групи дітей, які часто хворіють, мають алергологічну патологію та неадекватно реагують на вакцинальний процес. У 37,69% дітей з веріфікованим ЮРА реєструються ознаки первинної дисплазії сполучної тканини. У треті хворих на ЮРА відмічаються клінічні прояви ДВЗ-синдрома.
2. У хворих на ЮРА при середній активності запального процеса спостерігаються зміни лабораторних показників стану системи гемостаза у вигляді скорочення протромбінового та тромбінового часу, підвищення рівня фібриногена, подовження часу Хагеман-залежного фібриноліза та збільшення вмісту антитромбіна-ІІІ, виявлення фібриногена В та розчинних фібрин-мономірних комплексів, які свідчать про персистенцію гіперкоагуляційного стану на тлі зменшення фібринолітичної активності плазми крові. У хворих з високою активністю хвороби зсуви у системі гемостаза різноспрямовані і відповідають фазі виснаження гемокоагулянтів хронічного ДВЗ-синдрома.
3. При ЮРА мають місце порушення обміну ліпідів у вигляді гіперліпідемії з гіперхолестеринемією, збільшення вмісту лізофосфоліпідів і фосфатидилетаноламіна на тлі зменшення вмісту фосфатидилхоліну і холестерину ліпопротеїдів високої щільності у сироватці крові, зростання співвідношення вмісту холестерину та фосфоліпідів у ліпідному складі фібриногенової фракції білків плазми крові.
4. Застосування засобів системної ензимотерапії у комплексному лікуванні ЮРА позитивно впливає на клінічний перебіг захворювання, сприяє більш швидкій зворотній динаміці ранкової скутості, інтоксикаційного, диспептичного синдромів, проліферативних змін навколосуглобових тканин та локальних аміотрофій. Після курсу вобензиму у хворих на ЮРА спостерігається більш швидке зменшення концентрації циркулюючих імунних комплексів і зникнення диспротеїнемії.
5. Використання вобензиму у хворих на ЮРА забезпечує більш швидке поліпшення стану системи гемостаза у вигляді нормалізації тромбінового та протромбінового часу, зменшення активності антитромбіна-ІІІ у сироватці крові, прискорення Хагеман-залежного фібриноліза, зникнення показників паракоагуляції.
6. Включення поліферментних засобів до комплексної терапії ЮРА сприяє більш суттєвому зниженню вмісту холестерину в сироватці крові і ліпідному оточенні фібриногенової фракції білків плазми крові, зменшенню вмісту лізоформ фосфоліпідів, фосфатидилетаноламіна і зростанню рівня фосфатидилхоліну і холестерину ліпопротеїдів високої щільності у сироватці крові хворих.
Практичні рекомендації.
Для впровадження в практику охорони здоровя рекомендується:
1. Дітям з наявністю суглобового синдрома на тлі мінорного імунодефіцита та дисплазії сполучної тканини з метою верифікації діагноза та уточнення ступеню активності запального процесу досліджувати показники коагулограми.
2. Хворим з вперше діагностованим артритом на час обстеження призначати поряд з охоронним режимом, санацією вогнищ хронічної інфекції та застосуванням нестероїдних протизапальних препаратів поліферментні засоби на термін до 6 тижнів або збагачувати раціон харчування продуктами, що містять природні ензими (ананаси, соя).
3. Найбільш показане використання системної ензимотерапії хворим на ЮРА зі значними проліферативними змінами у суглобах, вираженими аміотрофіями, первинно-хронічним перебігом хвороби.
4. Хворим на ЮРА під час активного періода захворювання слід призначати препарат «Вобензим» за наступною методикою: малюкам до 3 років з мінімальною активністю захворювання рекомендувати 6 драже на добу, з середньою та високою активністю – 7-8 драже на добу, пацієнтам дошкільного віку при І ступеню активності призначати початкову дозу 9 драже на добу, при ІІ та ІІІ ступеню активності від 10 до 12 драже на добу, дітям молодшого шкільного віку з мінімальною активністю запального процесу призначати 12 драже на добу, при середній та великій активності хвороби добова доза може скласти від 13 до 16 драже, у хворих середнього шкільного віку незначна активність захворювання потребує призначення 15 драже вобензиму на добу, при ІІ та ІІІ ступеню активності добова доза може досягати 18-24 драже. Наявність небажаних ефектів потребує термінового зменшення дози чи відміни препарату. При позитивних змінах клінічного перебігу захворювання через 2 тижні добова доза вобензиму зменшується вдвічі, при відсутності ефекту максимальна терапевтична доза може утримуватися протягом 3-4 тижнів. Загальний курс лікування повинен становити не менше, ніж 6 тижнів, та при добрій стерпності препарату складати 6-8 місячний термін. Добова доза призначається дітям у три прийоми за півгодини до їжі з склянкою рідини.
Публікації автора:
1. Современные аспекты функционирования системы гемостаза у детей с диффузными болезнями соединительной ткани // Перинатологія та педіатрія. – 2000. – №2. – С. 43-49 (співавт. Омельченко Л.І.) Проведення патентного пошуку та систематизація знайдених матеріалів, написання та підготовка статті до друку.
2. Патогенетическая роль нарушений в системе гемостаза при ювенильном ревматоидном артрите // Перинатологія та педіатрія. – 2001. – № 3. – С. 33-35. (співавт. Омельченко Л.І., Осинська Л.Ф.) Статистична обробка та трактовка отриманих результатів, написання статті.
3. Клініко-лабораторна оцінка ефективності використання засобів системної ензимотерапії в комплексному лікуванні ювенільного ревматоїдного артриту // Перинатологія та педіатрія. – 2002. – № 1. – С. 36-40. (співавт. Омельченко Л.І., Апуховська Л.І., Антоненко Л.В., Нікіфорова Т.М., Дудка І.В., Ніколаєнко В.Б.) Збір матеріалів, статистична обробка, формуліровка висновків, написання та підготовка статті до друку.
4. Показники ліпідного обміну та функціонального стану системи гемостазу у хворих на ЮРА дітей // ПАГ. – 2003. – № 1. – С. 23-27 (співавт. Омельченко Л.І., Апуховська Л.І., Антоненко Л.В., Нікіфорова Т.М.) Статистична обробка та трактовка отриманих результатів, написання статті.
5. Клінічні особливості сучасного перебігу, імунологічні, метаболічні та функціональні порушення при ревматоїдному артриті у дітей // Матер. наук.-практ. конфер. "Сучасні проблеми дитячої кардіоревматології", ПАГ. – 2000. – № 2. – С. 43. (співавт. Омельченко Л.І., Дудка І.В., Квашніна Л.В., Людвік Т.А., Водяник М.О., Вихованець Є.В., Антоненко Л.В., Нікіфорова Т.М., Ніколаєнко В.Б.) Збір матеріалів дослідження.
6. К вопросу о роли нарушений липидного обмена в патогенезе ревматоидного артрита у детей // Матер. наук.-практ. конфер. «Актуальные вопросы детской кардиоревматологии», Вестник физиотерапии и курортологии. – 2002. – № 1. – С. 23 (співавт. Омельченко Л.І., Апуховська Л.І., Антоненко Л.В., Нікіфорова Т.М., Дудка І.В., Ніколаєнко В.Б.) Збір та аналіз матеріалів дослідження.
7. Клинико-иммунологические особенности и прогнозирование тяжелого течения ревматоидного артрита у детей // Медицинская реабилитация в педиатрии. Материалы научно-практической конференции. – Євпаторія, 2002. – С. 83-85. (співавт. Омельченко Л.И., Дудка. И.В., Николаенко В.Б., Даценко Л.А.) Збір матеріалів та статистична обробка результатів дослідження.
8. Использование неспецифического иммуномодулирующего действия системной энзимотерапии и омега-3 полиненасыщенных жирных кислот в комплексном лечении ЮРА у детей // Іммунологія та алергологія. – 2003. – № 1. – С. 43. (співавт. Омельченко Л.І., Чернишов В.П., Дудка І.В., Ніколаєнко В.Б.) Проведення порівнювального аналізу, написання тезів.
9. Про патогенетичну роль порушень гемокоагуляції при ЮРА // Матер. наук.-практ. конфер. «Актуальные вопросы детской кардиоревматологии, Вестник физиотерапии и курортологии – 2003. – № 1 – С. 25 (співавт. Омельченко Л.І., Дудка І.В., Тищенко В.К.) Аналіз даних дослідження та написання тезів.