У дисертації наведене теоретичне обґрунтування та експериментальне дослідження патогенетичних механізмів розвитку і особливостей гострого та хронічного епілептичного синдрому за умов впливу низькоінтенсивним лазерним випромінюванням. 1. Дія низькоінтенсивного лазерного випромінювання на осередкову форму ЕпА, індуковану у фронтальних відділах кори головного мозку інтактних щурів аплікацією розчину натрієвої солі бензилпеніциліну, характеризується залежною від тривалості лазерного опромінювання протиепілептичною дією. При цьому скорочення часу існування осередкової ЕпА на 44,3 % спостерігається при безпосередньо (10 хв) «середніх» значеннях експозиції НІЛВІД. Зменшення тривалості експозиції не супроводжується розвитком протиепілептичної дії, тоді як збільшення експозиції НІЛВІД забезпечує тимчасову протиепілептичну дію. 2. Під впливом лазерного випромінювання низької інтенсивності (10,0 хв) запобігається виникнення іктальних пеніцилін-спричинених розрядів у інтактних щурів, провокованих в умовах вільної поведінки системним введенням розчину натрієвої солі бензилпеніциліну (300000 МО/кг, в/очер). При цьому, тяжкість судом зменшується на 32,0 %. В той же час тривала дія НІЛВІД (30,0 хв) посилювала тяжкість генералізованих судомних проявів на 22,8 %. 3. Осередкова ЕпА, індукована мікроін'єкцією каїнової кислоти в утворення вентрального гіпокампу, пригнічується під впливом низькоінтенсивного лазерного випромінювання, що виражається в зниженні амплітуди і частоти спайкових потенціалів, запобіганні генералізації ЕпА на інші структури мозку, а також в скороченні загального часу реєстрації ЕпА до 45,0-105,0 хв. Застосування НІЛВІД на моделі генералізованої каїнат-провокованої ЕпА, викликаної внутрішньошлуночковим введенням каїнової кислоти, збільшує латентний період формування судомних реакцій, а також скорочує тривалість іктальних потенціалів в 2,15 разу. 4. Застосування НІЛВІД пригнічує генералізовані тоніко-клонічні кіндлінгові судоми, провоковані ЕП вентро-базальної мигдалини у кіндлінгових щурів. При цьому даний ефект розвивається як шляхом збільшення порогу в зоні стимульованої тканини мигдалини (в 1,68 разу), так і за допомогою обмеження генералізації ЕпА в структурах головного мозку. 5. Структура післясудомного депресивного синдрому свідчить про наявність симптомів, обумовлених ендогенною опіатною системою та дефіцитом дофамінергічної активності. Активація дофамінергічної системи під впливом НІЛВІД проявлялася в редукції кількості опіат-обумовлених позно-тонічних симптомів, та в зростанні кількості пасивно-адаптивних плавальних реакцій, а також в полегшенні уникнення щурів з басейну. 6. Спектральний аналіз ЕКоГ у кіндлінгових тварин характеризується переважанням синхронізованих ритмів дельта і альфа-діапазону. Під впливом НІЛВІД відбувається виражене зниження потужності альфа-активності в 1,5-2,0 рази; зниження рівня тета-активності також відмічалося у всіх структурах мозку, за винятком гіпокампа, в якому навпаки реєструвалося зростання дельта активності на 27,7 %. Низькочастотне ЕП вентрально-передніх таламічних ядер супроводжується провокацією іктальних розрядів у вогнищах стійкої ЕпА- даний ефект електроподразнення пригнічувався під впливом дії НІЛВІД. 7. Застосування НІЛВІД викликало зниження тривалості активного неспання, збільшення тривалості фази парадоксального сну на 60,2 %. Крім того, скорочувався період засинання на 42,1 % та виникнення фази парадоксального сну на 39,3 %. Резерпін (5,0 мг/кг) викликав збільшення тривалості фази активного неспання, зменшення тривалості парадоксального сну і збільшення періоду засинання, а також латентного періоду парадоксального сну. На тлі застосування резерпіну НІЛВІД не впливав на фази циклу «спання-неспання», що вказує на роль катехоламінергічних утворень головного мозку у формуванні центральних ефектів НІЛВІД. 8. Застосування діазепаму в дозі, яка самостійно не викликає протиепілептичної дії на моделі бензилпеніцилін-індукованих вогнищ, на тлі попереднього лазерного опромінювання мозку тварин НІЛВІД (10,0 та 30,0 хв), супроводжується розвитком ефекту скорочення тривалості існування осередків ЕпА на 34,2 % та 38,2 % відповідно. В умовах каїнат- та бензилпеніцилін-провокованих генералізованих судом НІЛВІД зменшує величину середньоефективної дози діазепаму більш, ніж в 2 рази. 9. Під впливом НІЛВІД тривалістю експозиції 10,0 хв відбувається зростання рівня тіолових груп, більш виражене в небілковій фракції крові на 27,5 %, збільшення рівня відновленої аскорбінової кислоти на 23,5 %, тоді як більша експозиція (30,0 хв) викликає протилежний ефект. Під впливом НІЛВІД і діазепаму знижується інтенсивності процесів перекисного окиснення ліпідів, посилених у зв'язку з формуванням хронічної епілептизації головного мозку. |