Проведене дисертаційне дослідження дало змогу зробити такі узагальнення і висновки: 1. Формування відкритої економіки України в контексті інтеграційних процесів в Європі слід розглядати як неподільний процес ринкового реформування національного господарства з наданням йому рис міжнародної спеціалізації виробництва. Трансформаційні процеси в Україні мають бути підпорядковані меті здійснення інтеграційних моделей, при цьому останні не можуть бути реалізованими без докорінної реструктуризації економіки, оптимізації внутрішньої економічної ситуації в державі. Перехід від практики імітаційних економічних реформ до реальних реформаторських заходів не тільки сприятиме поліпшенню макроекономічної ситуації, а й створюватиме базу для подальшого розвитку партнерства та співпраці з ЄС через досягнення однопорядковості економічних структур та оптимізацію експортного потенціалу країни. 2. Для України ціль розвитку партнерства з ЄС набуває дедалі більшого значення. Їх реалізація сприятиме повноцінному включенню економіки країни до відкритого ринку з наступною метою входження в структури ЄС, поступово використовуючи моделі зони вільної торгівлі, асоціативного членства в ЄС, участі в митному союзі цього угрупування. Надзвичайно важливим завданням є запровадження механізмів галузевого співробітництва з країнами ЄС, і передусім забезпечення участі України в програмах науково-технічного співробітництва, що дає змогу розвивати вітчизняні високотехнологічні виробництва, зокрема в електронно-обчислювальній, аерокосмічній, військово-технічній галузях, у сфері розроблення і впровадження нових матеріалів, у медичній промисловості, а також у сфері біотехнологій. 3. Приєднання до інтеграційних механізмів Євросоюзу не зводиться виключно до питання членства чи нечленства у цій організації. Практика свідчить про різноманітність способів співробітництва та уніфікації ринкових інститутів, об'єднання самих ринкових просторів (зона вільної торгівлі, асоціативне членство, участь у діяльності опікуваних Євросоюзом інтеграційних структур тощо). Необхідно використовувати інструменти подолання тих ускладнень, які виникли внаслідок антидемпінгових розслідувань з боку ЄС, зокрема засобами достатньо ефективного попередження демпінгу з національної території, застосування контрантидемпінгових процедур, проведення більш активного переговорного процесу, налагодження діалогу з широкого кола питань економічного співробітництва. 4. Науково-технічне співробітництво є вагомим важелем, використання якого, може стати дійовим динамізатором розвитку національної економіки України, формування її відкритої та ефективної економічної системи. Україна має чималий, але далеко не повністю реалізований потенціал в цілому ряді ключових промислових галузей, сфер НТП (робототехніка, лазерна техніка, космічні технології, технології порошкової металургії, напилення, нові матеріали та ін.), який міг би значно прислужитися при ініціації її проєвропейського інтеграційного механізму. Існують відповідні напрями налагодження галузевого співробітництва шляхом участі в спеціальних програмах коопераційного партнерства, за допомогою якого можна залучити Україну до передових технологій та реалізувати потенціал вітчизняних промислових, передусім високотехнологічних виробництв, зокрема в електронно-обчислювальній, аерокосмічній, військово-технічній галузях, у сфері розроблення і впровадження нових матеріалів тощо. 5. Однією з умов розв'язання завдання створення зони вільної торгівлі та успішного подальшого інтеграційного процесу є широке узгодження нормативно-правової системи України із відповідними європейськими нормами та стандартами. Україні слід негайно прискорити процес “проєвропейської ревізії” тих законів та підзаконних актів, які гальмують інтеграційний процес, ускладнюють розв'язання технічних завдань стимулювання економічного співробітництва з Євросоюзом. Особливо важливим є вжиття заходів щодо гармонізації екологічного законодавства, законодавства про об’єднання підприємств, антимонопольного законодавства тощо. Доведено необхідність розвитку в Україні нових засобів комунікації та зв'язку, що є умовою соціально-економічної уніфікації з країнами ЄС. Важливу роль відіграють завдання уніфікації стандартів та якомога більш прискореного переходу на європейські технологічні нормативи. Інтеграція українських та європейських сфер кадрової політики та системи навчання наукових кадрів, висококваліфікованих інженерів матиме важливий оптимізуючий вплив на процеси партнерства. 6. Реалізація тактичних і стратегічних напрямів розвитку партнерства України з ЄС, поглиблення їх економічного співробітництва сприятиме вирішенню низки комплексних проблем, що мають загальнонаціональний соціально економічний і політико-стратегічний характер: якнайскорішому виходу України із соціально-економічної кризи та забезпеченню умов для її економічного зростання; підвищенню зрілості ринкової економіки в Україні, досягненню окремими атрибутивними елементами стану, що є адекватним тому, який має місце в країнах із розвинутою ринковою системою; створенню умов для органічної інтеграції України у світогосподарські відносини, включаючи вироблення державою відповідних напрямів такої інтеграції. |