Анотація до роботи:

Жигадло О.Ю. Парадоксальні висловлення в англомовному художньому дискурсі: лінгвокогнітивний та прагматичний аспекти. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено дослідженню парадоксальних висловлень як елементів художнього дискурсу, які мають специфічні лінгвокогнітивні й прагматичні особливості. З позицій теорії концептуальної інтеграції та конверсаційного аналізу виявлено дистинктивні ознаки парадоксальних висловлень, розкрито лінгвокогнітивний механізм їхнього формування й
з’ясовано особливості функціонування таких висловлень в англомовному художньому дискурсі.

Установлено, що парадоксальне висловлення є семантичною й прагматичною аномалією, яка ґрунтуються на прийомі антиномії, що полягає в навмисному поєднанні двох протилежних тверджень про об’єкт. У роботі запропоновано класифікацію парадоксальних висловлень в англомовному художньому дискурсі за типом антиномії – внутрішньої або зовнішньої.

Шляхом реконструкції ментальних просторів у дисертаційному дослідженні розроблено типологію когнітивних моделей, що лежать в основі утворення парадоксальних висловлень в англомовному художньому дискурсі. Виявлено два базових типи моделей формування парадоксальних висловлень в аналізованому типі дискурсу.

Художній дискурс створює особливий світ, в якому перетинаються об’єкти реального світу й авторська фантазія. Характеризуючись багатозначністю семантики, мова художнього дискурсу спричинює множинність
інтерпретацій останнього.

Неоднозначність та суперечливість семантики ПВ слугують підставою для трактування їх як семантичної аномалії, яка виникає на основі логіко-семантичного прийому антиномії, що полягає в поєднанні двох протилежних суджень стосовно одного об’єкта й проявляється через суперечливість значень номінативних одиниць висловлення.

Дослідження ПВ в англомовному художньому дискурсі вможливило виділення двох типів ПВ: ПВ, що ґрунтуються на внутрішній антиномії, тобто відношеннях суперечливості між значеннями компонентів у межах одного висловлення, й ПВ, в основу яких покладено відношення зовнішньої суперечливості, які виникають між значеннями кількох висловлень у межах однієї комунікативної ситуації.

Водночас ПВ є прагматичною аномалією, яка проявляється в порушенні автором-оповідачем і персонажами постулатів мовленнєвого спілкування.

Для встановлення особливостей формування ПВ в англомовному художньому дискурсі в дисертації використовується методика реконструкції ментальних просторів, що стоять за компонентами значення ПВ. Найбільш поширеною моделлю концептуальної інтеграції є мінімальна модель, яка містить два вхідних простори. Поряд із мінімальною моделлю концептуальної інтеграції ПВ утворюються за допомогою складнішої, так званої “множинної” моделі, яка оперує більшою кількістю ментальних просторів, ніж мінімальна модель.

Прагматичним механізмом утворення ПВ в англомовному художньому дискурсі є порушення мовцем трьох комунікативних постулатів – постулату кількості, постулату якості й постулату способу вираження – при дотриманні принципу ввічливості. Основними функціональними характеристиками ПВ в аналізованому типі дискурсу є використання ПВ для самореалізації автора художнього дискурсу і як засобу його впливу на читача.

Застосована в дослідженні методика реконструкції ментальних просторів відкриває перспективи подальших досліджень типів відношень між мовними одиницями, які використовуються для утворення різних класів ПВ у художньому дискурсі. Розгляд прагмалінгвістичних та лінгвокогнітивних особливостей ПВ у художньому дискурсі сприятиме розв’язанню питань формування й функціонування парадоксів в інших типах дискурсу, наприклад, медійному
та політичному.

Публікації автора:

1. Комунікативно-функціональні особливості парадоксальних висловлювань в англомовному художньому дискурсі // Мова і культура. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2002. – Вип. 5. – Т. 3. Ч. 1. Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії. – С. 140-143.

2. Ознаки парадоксальних висловлювань у англомовному художньому дискурсі // Мова і культура. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2003. – Вип. 6. –
   Т. 4. Ч. 1. Художня література в контексті культури. – С. 13-19.

3. Реалізація основних принципів спілкування у парадоксальних висловлюваннях у художньому дискурсі // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія “Філологія”. – К.: Видавничий центр КНЛУ, 2004. –
   Т. 7, №1. – С. 143-149.

4. Застосування методу побудови мереж концептуальної інтеграції для аналізу та інтерпретації парадоксальних висловлювань у англомовному художньому дискурсі // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. –
   К.: Видавничий центр КНЛУ, 2004. – Вип. 12. – С. 77-83.