Анотація до роботи:

Цимбалюк З.М. Паліноморфологія представників родини Chenopodiaceae Vent. (для цілей систематики й спорово-пилкового аналізу).

Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена паліноморфологічному вивченню представників родини Chenopodiaceae. За допомогою світлового та сканувального електронного мікроскопів досліджено пилкові зерна 180 видів (250 зразків), що належать до 75 родів усіх триб родини Chenopodiaceae. Розроблено їх детальні морфологічні характеристики. Виділено чотири підтипи ультраскульптури поверхні мезопоріуму: різношипикуватий, великошипикуватий, дрібношипикуватий, ультрадрібношипикуватий. Вперше в родині Chenopodiaceae виділено новий тип пилку – Anthochlamys-палінотип. Усі інші досліджені пилкові зерна віднесені до Chenopodium-палінотипу, в межах якого за скульптурою поверхні мезопоріуму, кількістю пор і шипиків на поверхні порових мембран виділено 28 типів; за формою і розташуванням шипиків на поверхні мезопоріуму та кількістю пор виділено 50 підтипів. Всі типи об’єднані в три паліногрупи за текстурою екзини.

Встановлено, що для пилку триби Polycnemeae характерний комплекс якісних і кількісних ознак (багатогранна форма, округло-кутастий або кутастий обрис, досить великі та заглиблені пори в кількості 8–14), що підтверджує її відокремленість. Встановлено, що окремі таксономічні групи та філогенетичні гілки Chenopodiaceae (здебільшого рангу триб, рідше родів або груп споріднених родів) характеризуються певними паліноморфологічними комплексами ознак та їх тенденціями. У деяких випадках такі морфологічні особливості пилку підтверджують висновки про спорідненість певних груп (наприклад, Suaedeae з Halopeplideae + Salicornieae, Salsoleae з Camphorosmeae + Sclerolaeneae) на підставі морфологічних або молекулярних даних. Паліноморфологічно обґрунтовано доцільність перенесення видів Chenopodium subgen. Ambrosia до розширеного роду Dysphania R.Br. emend. Mosyakin et Clemants.

Порівняльно-паліноморфологічний аналіз, проведений на рівні представників родин порядку Caryophyllales, виявив найбільшу подібність між багатопоровим пилком родин Phytolaccaceae, Chenopodiaceae, Amaranthaceae та Caryophyllaceae за формою та обрисом, діаметром зерна і пор, кількістю пор, скульптурою і текстурою екзини, а також відмінність за комплексами ознак.

За результатами досліджень створено новий визначник пилку лободових (на прикладі флори України) для цілей спорово-пилкового аналізу, в якому як базові вперше запропоновані якісні ознаки, а саме текстура та скульптура екзини.

1. Встановлено, що пилкові зерна представників родини Chenopodiaceae характеризуються значним різноманіттям скульптури і текстури екзини. Виділено чотири підтипи скульптури поверхні мезопоріуму: різношипикуватий, великошипикуватий, дрібношипикуватий та ультрадрібношипикуватий і три підтипи текстури: внутрішньовеликокрапчастий, внутрішньоневеликокрапчастий і внутрішньодрібнокрапчастий.

2. Вперше у родині Chenopodiaceae виділено два основних типи пилкових зерен: Anthochlamys- і Chenopodium-палінотипи. У межах Chenopodium-палінотипу за скульптурою поверхні мезопоріуму, кількістю пор і шипиків на поверхні порових мембран виділено 28 типів; за формою і розташуванням шипиків на поверхні мезопоріуму та кількістю пор виділено 50 підтипів. Усі типи і підтипи об’єднані в три паліногрупи за текстурою екзини.

3. Встановлено, що основними еволюційно значущими ознаками пилкових зерен представників Chenopodiaceae є текстура та скульптура екзини. За текстурою екзини виділено три основні еволюційні морфологічні групи пилку в межах родини лободових, які в свою чергу розділяються на декілька підгруп за скульптурою поверхні мезопоріуму.

4. Доведено, що використання лише кількісних ознак пилкових зерен для диференціації таксонів досить ускладнене, оскільки ці ознаки досить варіабельні, а тому слід використовувати комплекс якісних та кількісних ознак.

5. Встановлено, що представники триби Polycnemeae характеризуються комплексом паліноморфологічних ознак (багатогранна форма, округло-кутастий або кутастий обрис, досить великі та заглиблені пори в кількості 8–14), що підтверджує її філогенетичну і таксономічну відокремленість.

6. Встановлено, що окремі таксономічні групи та філогенетичні гілки Chenopodiaceae (рангу триб, рідше родів або груп споріднених родів) характеризуються певними паліноморфологічними комплексами ознак та їх тенденціями. У деяких випадках такі морфологічні особливості пилку підтверджують висновки про спорідненість певних груп (наприклад, Suaedeae з Halopeplideae + Salicornieae, Salsoleae з Camphorosmeae + Sclerolaeneae) на підставі морфологічних або молекулярних даних.

7. Паліноморфологічно обґрунтовано доцільність перенесення видів Chenopodium subgen. Ambrosia до розширеного роду Dysphania R.Br. emend. Mosyakin et Clemants.

8. На підставі порівняльно-морфологічного аналізу отриманих даних, а також літературних відомостей щодо пилку представників порядку Caryophyllales, виявлено найбільшу подібність багатопорового пилку представників Phytolaccaceae, Chenopodiaceae, Amaranthaceae та Caryophyllaceae за формою та обрисом, діаметром зерна і пор, кількістю пор та скульптурою поверхні мезопоріуму і відмінність за окремими ознаками та комплексами якісних та кількісних ознак.

9. Встановлено, що для пилкових зерен роду Sarcobatus, який раніше відносили до родини Chenopodiaceae, характерна діагностична ознака, а саме обідок, що підтверджує доцільність виділення родини Sarcobataceae. Монотипна родина Halophytaceae за комплексом паліноморфологічних ознак (кубоподібна форма, 6 пор та ін.) також чітко відрізняється від Chenopodiaceae та інших представників Caryophyllales.

10. Виявлено діагностичні ознаки пилкових зерен та виділено групи пилку лободових для його ідентифікації у складі спорово-пилкових спектрів відкладів квартеру України та прилеглих територій.

11. Створено визначник пилкових зерен Chenopodiaceae для цілей спорово-пилкового аналізу (на прикладі флори України), в якому як базові вперше запропоновані якісні ознаки, а саме текстура та скульптура екзини.

Публікації автора:

1. Мосякін С.Л., Цимбалюк З.М. Новий тип пилку у родині Chenopodiaceae Vent. // Укр. ботан. журн. – 2002. – Т. 59, № 2. – С. 159–163.

2. Мосякін С.Л., Цимбалюк З.М. Паліноморфологічні особливості роду Dysphania R. Br. emend. Mosyakin & Clemants (Chenopodiaceae Vent.) // Укр. ботан. журн. – 2004. – Т. 61, № 6. – С. 3–13.

3. Цимбалюк З.М. Морфологічні особливості пилкових зерен роду Polycnemum L. (Chenopodiaceae Vent.) // Укр. ботан. журн. – 2005. – Т. 62, № 2. – С. 235–242.

4. Цимбалюк З.М., Безусько Л.Г., Мосякін С.Л. Паліноморфологія деяких бур’янових видів роду Chenopodium L. (Chenopodiaceae) флори України // Наук. зап. Нац. ун-ту Києво-Могилянська Академія. Спец. Вип. – 2002. – С. 431–434.

5. Безусько Л.Г., Мосякін С.Л., Цимбалюк З.М. Пилок родини Chenopodiaceae Vent. – індикатор природних та антропогенних змін рослинного покриву України в голоцені // Наук. зап. Нац. ун-ту Києво-Могилянська Академія. Природничі науки. – 2003. – Т. 22, ч. 3. – С. 392–395.

6. Цымбалюк З.Н., Мосякин С.Л. Морфология пыльцевых зерен рода Anthochlamys Fenzl (Chenopodiaceae Vent). // Методические аспекты палинологии. Материалы X Всероссийской палинологической конференции (14–18 октября 2002 г., Москва). – М., 2002. – С. 274.

7. Цымбалюк З.Н., Мосякин С.Л. Морфологические особенности пыльцы рода Dysphania R. Br. emend. Mosyakin & Clemants (Chenopodiaceae Vent.) в связи с новой системой рода // Фундаментальные проблемы ботаники и ботанического образования: традиции и перспективы. Тезисы докладов конференции, посвященной 200-летию кафедры высших растений МГУ. – М.: Т-во научн. изданий КМК, 2004. – С. 80–81.

8. Цимбалюк З.М. Паліноморфологічні особливості представників роду Beta L. (Chenopodiaceae Vent.) // Актуальні проблеми ботаніки та екології: Мат-ли конф. молод. вчених-ботаніків (Канів, 7–10 вересня 2004 р.). – Канів, 2004. – Вип. 9. – С. 80–81.