Деревська Катерина Ігорівна. Палеогеотермальний режим літогенезу та гіпогенного рудоутворення в межах Балтійсько-Дністровської перикратонної зони прогинів в рифеї-фанерозої : Дис... д-ра наук: 04.00.21 - 2008.
Анотація до роботи:
Деревська К.І. «Палеогеотермальний режим літогенезу та гіпогенного рудоутворення в межах Балтійсько-Дністровської перикратонної зони прогинів в рифеї-фанерозої». – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора геологічних наук за спеціальністю 04.00.21 – літологія – Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2008.
Дисертація присвячена реконструкції палеогеотермального режиму літогенезу та гіпогенного рудоутворення в осадово-породних басейнах в межах пасивної континентальної окраїни на прикладі західного схилу Східно-Європейської платформи (СЄП) у рифеї-фанерозої. Комплексні дослідження проводились з використанням методів літолого-стадіального петрографічного, температурного та ізотопного аналізів. Проведені наукові дослідження дозволили встановити різні стадії постдіагенетичних змін рифей-фанерозойських порід – від середнього катагенезу до глибинного метагенезу та проаналізовати літогенетичну зональність у платформних відкладів в прогинах Балтійсько-Дністровської перикратонної зони. З’ясовані головні чинники постмагматичних змін вулканогенних порід рифею-венду та виділено декілька етапів їх перетворення. Зіставленні термобаричні умови різних стадій літогенезу та гіпогенного рудоутворення. Виділені три головні термальні події, що пов’язані з етапами тектогенезу в суміжних складчастих областях Західної та Центральньої Європи. Ці події відбились в ступенях постдіагенетичних перетворень осадових порід, їх зональності та епігенетичному мінералоутворенні в осадових товщах. Запропоновані нові методичні розробки, які дають змогу відокремлювати літогенетичні перетворення осадових порід від накладених гідротермально-метасоматичних; встановлювати мінеральні асоціації і послідовність їх розвитку; визначати джерела рудної речовини і води мінералізуючих розчинів; визначати енергію літогенетичних перетворень та рудоутворювального процесу; рекомендувати напрямки пошуків родовищ корисних копалин.
В дисертації стверджується, що, закладена як єдина геоструктура (пасивний край континенту), Балтійсько-Дністровська зона прогинів протягом геологічного розвитку зберігала свій характер і являла собою єдиний перикратонний седиментаційний басейн. Проте, під час активізації та складкоутворення в суміжних областях, ця зона була диференційована на окремі самостійні геоструктури. Геологічний розвиток різних ОПБ західної окраїни СЄП відбився у потужності та формаційному складі осадових порід, геотермальному та гідродинамічному режимах, хімічному складі мінералоутворювальних розчинів та проникності порід платформного чохла.
Вивчення глинистих та інших мінералів, виявлення структурно-текстурних особливостей порід, визначення температурних умов мінералоутворення та виділення мінеральних асоціацій в осадових товщах дало змогу отримати достовірні критерії визначення різних стадій літогенезу осадових порід та виділити типи платформного ката- і метагенезу. Це, в свою чергу, дозволило пояснити зональність постдіагенетичних змін в осадових товщах, реконструювати палеогеотермальний режим різних за походженням басейнів породоутворення та показати зв’язок ката- метагенезу і гіпогенного рудоутворення з палеотермальним режимом.
Проведені комплексні наукові дослідження дозволяють зробити наступні висновки.
1. В межах Балтійсько-Дністровської зони перикратонних прогинів визначені різні стадії перетворення рифей-фанерозойських осадових порід – від середнього катагенезу до глибинного метагенезу. Показано, що головні риси літогенетичних перетворень порід виражені у зміні їх речовинного складу, структурно-текстурних характеристик, зменшенні відкритої пористості, збільшенні щільності пісковиків, появі тріщин та кавернозності.
2. Катагенетичні перетворення осадових порід в межах Балтійсько-Дністровської перикратонної зони прогинів мають регіональний характер і обумовлені геотермічним градієнтом, який характерний для рифтових зон платформ (35оС / 1 км). Така інтенсивність змін рифей-фанерозойських відкладів в межах західної окраїни СЄП могла відбуватися на глибині від 2,2 до 4,6 км в температурному інтервалі 80-140оС відповідно.
3. В межах Волинського басейну (західний схил УЩ) теригенні відклади рифею-венду зазнали катагенезу середнього ступеня, тобто знаходились на глибині до 3 км під покривом відкладів палеозою, які тепер еродовані. Суттєвого впливу тектонічні порушення на ступінь катагенезу не мали. В межах західного схилу УЩ температура мінералоутворення або збігається з температурою катагенезу, або дещо перевищує її, що свідчить про надходження розчинів з більш глибоких горизонтів ОПБ.
4. В межах південної частини Дністровського перикратонного прогину ступінь літогенетичних змін осадових порід поступово посилюються з північного заходу на південний схід, проте на відстані від розривних порушень утворення венду зазнали змін не більше глибинного катагенезу (ІІІ ступеня). Разом з тим встановлено, що в зонах перетину з поперечними розломами ступінь змін досягає глибинного метагенезу, що свідчить про надходження в платформний чохол додаткового тепла. Температура утворення родовищ і рудопроявів F-Ba-Zn-Pb рудної формації перевищує температуру літогенезу осадових товщ. Доведено, що мінералоутворювальні розчини вуглеводнево-розсольного складу надходили з глибоких горизонтів осадових басейнів, а також по розломах в кристалічному фундаменті.
5. Літогенез платформних відкладів на західному схилі БЩ (безпосередньо в ЗТТ) обумовлений наявністю щільного теплового потоку до моменту прояву магматизму пермського віку та характеризується зональним розташуванням метагенетично змінених порід уздовж регіональних розломів. Епігенетична мінералізації Ba-F-Pb-Zn-Mn складу пов’язана з впливом глибинних розчинів вуглеводнево-розсольного типу.
6. Літогенетичні зміни теригенних вугленосних відкладів карбону західної окраїни СЄП посилюються в напрямку ЗТТ. Ступінь постдіагенетичних змін досягає глибинного метагенезу, який зумовлений як заглибленням порід на глибину до 4 км, так і впливом тектонічного стресу в зонах розломів. Карбонат-сульфідна мінералізація утворилась за температури літогенезу вміщуючих товщ (230-240оС), вона формувалась з катагенетичних водно-вуглеводневих розчинів високої газонасиченості.
7. Одним з головних чинників різноманітності постмагматичних змін вулкано-генних порід є мінливість температурних умов ОПБ – перерва у вулканічному процесі призводить до охолодження порід, а поновлення магматичної діяльності або подальше занурення порід в межах прогину сприяє відновленню прогріву. Другим чинником перетворення вулканітів виступають розчини ОПБ різного походження.
8. Найсуттєвіших змін в межах Волино-Подільської окраїни СЄП зазнав волинський комплекс, що складається перешаруванням базальтових лав і пірокластів та заповнює Волино-Поліський прогин. Встановлено, що мінералоутворення в трапах Волині відбувалось на декількьох етапах: 1) сингенетичному (магматичному); 2) автометасоматичному; 3) парагідротермальному; 4) гідротермальному. Причому на останньому етапі впевнено виділяються досульфідний метасоматоз, хоча і слабо виражений, та сульфідне рудоутворення. Температура мінералоутворення на автометасоматичному етапі після охолодження базальтів була нижче 100оС, що зумовлює участь води у приповерхневій зміні порід (за тиску ~1 атм). Далі температура процесу мінералоутворення зростала на «пара гідротермальному» етапі від 100 до 335оС. На початку гідротермального етапу температура досягала ~ 230оС (гідротермально-метасоматичні зміни) і поступово спадала від 175оС до 100оС і нижче під час утворення баритової, сульфідної та карбонатної мінералізації.
Підсилення теплового потоку в басейну породоутворення призводить до регенерації міді і утворення її промислових концентрацій. Багата самородномідна мінералізація трапляється в цементі брекчій і в базальтах у прожилках анальцим-хлорит-кварцового складу.
9. Визначено гідротермально-метасоматичні зміни та характер зруденіння в межах Балтійсько-Дністровської перикратонної зони прогинів. Отримані дані температурного, кріометричного, газовохроматографічного та ізотопно-геохімічного аналізів дозволили представити еволюцію мінералоутворення на родовищах барит-флюорит-сульфідної рудної формації в межах західної окраїни СЄП.
10. Проведена палеореконструкція термального режиму різних за геологічними характеристиками ОПБ західної окраїни СЄП; проаналізовані термобаричні умови різних ступенів літогенезу та утворення гіпогенного зруденіння (навколорудні зміни, морфологія рудних тіл, мінеральна зональність, послідовність мінералоутворення) та виявлено зв’язок ката- і метагенезу та гіпогенного рудоутворення з палеогеотермальним режимом ОПБ.
11. На підставі викладених власних спостережень і з урахуванням аналізу опублікованих матеріалів, що стосуються стратиграфії, тектоніки, магматизму, літогенезу та металогенії (мінерагенії) західної окраїни СЄП, як пасивної континентальної окраїни, виділені три головні термальні події, що пов’язані з каледонським, варисційським та кімерійським етапами тектогенезу в суміжних складчастих областях Західної та Центральної Європи. Найбільш виражені події відбились в ступенях постдіагенетичних перетворень осадових порід, поширенні літогенетичної зональності та епігенетичному мінералоутворенні в платформному чохлі.
Отримані висновки дозволяють визначати вірогідну глибину ерозійного зрізу окремих ділянок платформного чохла , фізичні властивості осадових товщ та прогнозувати морфологію утворення рудних тіл. Представлені схематичні карти можуть слугувати основою для подальших дослідних робіт і дають можливість прогнозувати положення і характер зон нафтогазо- та рудонакопичення та дозволяють рекомендувати напрямки пошуків родовищ корисних копалин в межах Балтійсько-Дністровської перикратонної зони прогинів.
Публікації автора:
Монографії
Минералого-геохимические критерии поисков флюорита / Институт геохимии, минералогии и рудообразования НАНУ; Жовинский Э.Я., Кураева И.В., Маничев В.И., Деревская Е.И., Каторги Н.В., Кирилов Г.И., Кириченко Л.П., Колесникова Р.Н., Комарова Г.Н., Комов И.Л., Коробова А.Д., Красильщикова О.А., Ливенцова А.А., Марченко Е.Я., Новосельцев Ю.А., Островская Г.П., Савран Т.Г., Сироштан Д.Р., Таращан А.Н., Шумлянский В.А. – К.: Наукова Думка, 1993 – 173 с.: ил., табл. (Особистий внесок – мінералого-петрографічні, літогенетичні та термобаричні дослідження в межах Подільської зони розломів, інтерпретація даних, побудова схем).
Літогенез і гіпогенне рудоутворення в осадових товщах України / Наукові праці Інституту фундаментальних досліджень; Шумлянський В.О., Деревська К.І., Дудар Т.В. Івантишина О.М., Субботін А.Г., Безугла М.В., Александров О.Л. – К.: Знання, 2003. – 272 с.: іл., табл. (Особистий внесок – з’ясування термобаричних умов літогенезу та рудоутворення в межах південно-західного схилу УЩ та Східних Карпат, побудова геолого-мінералогічних моделей родовищ).
Статті у наукових виданнях
Шумлянский В.А., Демихов Ю.А., Деревська Е.И., Дудар Т.В., Ивантишина О.М., Курило М.В., Сынгаевский Е.Д., Зеленский С.А. Геолого-генетическая модель Бобриковского золото-полиметаллического месторождения // Геол. журн. – 1994. – № 3 – С.95-106. (Особистий внесок – петрографічні, літологічні та термобаричні дослідження).
Шумлянский В.А., Деревская Е.И. Золотоносность вендских образований западного склона Украинского щита //Золотоносність осадових комплексів України: Зб. наук. пр.– К., 1995. – С. 38-40. (Особистий внесок – мінералого-петрографічні, літологічні та термобаричні дослідження, інтерпретація даних).
Ковальчук М.С., Квасниця В.М., Деревська К.І., Павлюк В.Н., Довгань Р.М. Особливості морфології та хімічного складу розсипного золота з алювію р.Дністер (гирла річок Немія та Дерло) // Геол. журн. – 1997. – №3-4. – С.122-126. (Особистий внесок – мінералогічні та петрографічні дослідження, інтерпретація даних).
Шумлянський В.О., Нагальова Н..Б., Деревська К.І., Шумлянський Л..В., Москаленко О.І. Генетичні особливості самородної мінералізації в базальтових туфах волинської серії // Наукові праці Інституту фундаментальних досліджень: Зб.наук.пр. – К.: Знання, 1998. – С. 7-15. (Особистий внесок – мінералогічні та петрографічні та термобаричні дослідження, інтерпретація даних).
Шумлянський В.О, Деревська К.І. Ізотопна геохімія Бахтинського флюоритового родовища на Україні // Наукові праці Інституту фундаментальних досліджень: Зб. наук. пр. – К.: Знання, 1998. – С. 71-77. (Особистий внесок – мінералогічні та петрографічні та термобаричні дослідження, інтерпретація даних).
Деревська К.І., Шумлянський Л.В., Август Ч. Хлоритизація у проявах самородномідної мінералізації у породах трапової формації венду на Волині // Наукові праці Інституту фундаментальних досліджень: Зб. наук. пр. – К.: Знання, 1999. – С. 123–130. (Особистий внесок – петрографічні та термометричні дослідження, інтерпретація даних).
Шумлянський В.О., Деревская Е.И., Ивантишина О.М. Твердые битумы в докембрийском осадочном чехле и фундаменте в Среднем Приднестровье. Статья 1. Зональность постдиагенетических изменений осадочных пород и проявлений твердых битумов // Геол. журн. – 2000. – № 3 – С. 35-45. (Особистий внесок – мінералогічні, петрографічні та літогенетичні дослідження).
Шумлянський В.О., Александров О.Л., Загнітко В.М., Жикаляк М.В., Гордієнко В.В., Івантишина О.М., Деревська К.І., Шумлянський Л.В. Золотоносність Ольховатської антикліналі (Центральний Донбас) // Мін. ресурси України.– 2000. - №2. – С. 25-27. (Особистий внесок – мінералого-петрографічні, літолого-стадіальні та термобаричні дослідження, інтерпретація даних).
Шумлянский В.А., Ивантишина О.М., Деревская Е.И. Твердые битумы в докембрийском осадочном чехле и фундаменте в Среднем Приднестровье. Статья 2. Условия формирования проявлений твердых битумов // Геол. журн. – 2001. - № 3. – С. 41-47. (Особистий внесок – температурні дослідження, інтерпретація результатів досліджень).
Ковальчук М.С. Квасниця В.М., Довгань Р.М., Павлюк В.М., Деревська К.І.. Морфогенна класифікація розсипного золота з алювіальних відкладів р. Дністер // Геол.. журн. – 2001. – №3. – С. 30-41. (Особистий внесок – мінералогічні та петрографічні дослідження, інтерпретація даних).
Деревська К.І., Безугла М.В., Радзивіл В.А., Александров О.Л. Температурний режим формування мідної мінераліцації в трапах Волині // Наукові праці Інституту фундаментальних досліджень: Зб. наук. пр. – К.: Знання, 2001. – С. 58-67. (Особистий внесок – мінералого-петрографічні, температурні та кріометрічні дослідження, інтерпретація результатів досліджень, побудова схем).
Деревська К.І., Безугла М.В., Август Ч., Приходько В.Л. Александров О.Л. Закономірності розміщення самородномідної та супутньої мінералізації в межах Рафалівської рудоносної площі // Доповіді НАНУ. – 2001. – № 12. – С. 101-105. (Особистий внесок – мінералого-петрографічні, температурні та кріометрічні дослідження, інтерпретація результатів).
Слівінскі В., Солєцькі А.Т., Деревська К.І., Александров О.Л. Вплив літологічного складу червоноколірних відкладів на міграцію Cu та U. // Мин. журнал. – 2002.–Т. 24.-№ 5/6.-С. 23-28. (Особистий внесок –проведення виміру хімічних елементів в осадових товщах, визначення літогенетичного складу порід).
Шумлянський В.А., Деревська К.І., Сингаєвський Є.Д., Черникова Н.С. Мідно – цеолітова мінералізація в базальтових туфах венду на західному схилі Українського щита і природа мінерализуючих розчинів // Мідь Волині: Зб.наук.пр. ІФД УНА – К.: Знання, 2002. – С. 9-13. (Особистий внесок – проведення петрографічних досліджень, визначення термобаричних умов зруденіння).
Деревська К.І., Шумлянський В.О., Галецький Л.С., Загнітко В.М., Приходько В.Л., Безугла М.В., Шумлянський Л.В. Геолого-генетична модель рудоутворюючої системи і пошукові ознаки самородномідного зруденіння в трапах Волині // Мідь Волині: Зб. наук. пр. ІФД УНА. – К.: Знання, 2002. – С. 74-85. (Особистий внесок – петрографічні та термобаричні дослідження, побудова моделі).
Шумлянский В.А., Сущук Е.Г., Ивантишина О.М., Деревская Е.И., Дудар Т.В., Безуглая М.В. Гидрогенное рудообразование в фанерозое Украины // Інститут геохімії навколишнього середовища: Зб. наук. пр. – К., 2003.-С. 82-105. (Особистий внесок – з’ясування літогенетичних та термобаричних умов рудоутворення).
Деревская Е.И., Безугла М.В., Шумлянский В.А., Жикаляк Н.В., Загнитко В.Н., Александров А.Л., Бондаренко И.Н. Литолого-минералогическая зональность в породах карбона Ольховатской площади (Центральний Донбасс). // Геохімія та рудоутворення. – 2004. – № 22. – С. 41-49. (Особистий внесок – мінералого-петрографічні, літолого-стадіальні та термобаричні дослідження, інтерпретація даних).
Деревська К.І., Шумлянська Л.О. Температура, солоність і еволюція розчинів, якими утворена барит-флюорит-марганцева мінералізація басейну Веттерн (Швеція) // Науковий вісник Волинського державного університету – 2004. – № 1. – С. 36-38. (Особистий внесок – проведення петрографічних, термобаро- та кріометричних досліджень, інтерпретація даних).
Деревська К.І. Літогенез платформених осадочних порід на південно-західному схилі Балтійського щита // Наукові праці Інституту фундаментальних досліджень: Зб. наук. пр. – К.: Знання, 2004. – С. 63-73.
Деревська К.І. Самородномідне рудоутворення на етапах рифей-вендського рифтогенезу // Вісник КНУ. – 2004. – Геологія 31-32. – С. 92-93.
Гожик П.Ф., Лукін О.Ю., Шумлянський В.О., Загнітко В.М., Деревська К.І., Івантишина О.М., Александров О.Л. Літогеодинамічні закономірності утворення корисних копалин осадочно-породних басейнів України // Фундаментальні орієнтири наук: біологія та науки про Землю і навколишнє середовище: Зб. наук. пр. – К.: Академперіодика, 2005. – С. 200-221. (Особистий внесок – проведення петрографічних, літологічних та термобаричних досліджень, інтерпретація результатів, з’ясування літогенетичних закономірностей).
Деревська К.І., Курило М.М. Геолого-економічна оцінка Бахтинського рудного поля (південно-західна частина СЄП) // Сучасні економічні можливості розвитку та реалізації мінералого-сировинної бази України і Росії в умовах глобалізації ринку мінеральної сировини: Зб. наук. пр. ІГН НАНУ – К., 2005.- С.74-78. (Особистий внесок – збір даних, інтерпретація результатів).
Деревська К.І. Реконструкція температурних умов постмагматичних змін вулканогенних порід рифею-венду Волино-Подільської плити // Наукові праці Інституту фундаментальних досліджень: Зб. наук. пр. – К.: Знання, 2005. – С. 46-58.
Деревська К.І., Шумлянський В.О., Курило М.М. Перспективи комплексного освоєння мінеральних ресурсів Середньо-Придністровського регіону України // Науковий вісник НГУ. – 2005. – № 9. – С. 5-10. (Особистий внесок – збір літературних даних, інтерпретація результатів).
Деревська К.І. Вплив ендогенного тепла на осадові породи земної кори // Енергетика Землі, її геолого-екологічні прояви, науково-практичне використання: Зб. наук. пр. – К., 2006. – С. 108-112.
Шумлянський В.О., Деревська К.І., Безугла М.В., Дьяченко Г.І. Самородномідна рудна формація // Наукові праці Інституту фундаментальних досліджень: Зб. наук. пр. – К.: Логос, 2006. – С. 179-197. (Особистий внесок – мінералого-петрографічні дослідження, інтерпретація результатів, визначення послідовності мінералоутворення та умов локалізації самородномідної мінералізації).
Деревська К.І., Бартошинська Є.С., Шевчук О.М., Зінчук І.М., Бучинська І.М., Явний П.М. Літогенез осадових формацій карбону Південно-Західного вугільного району Львівсько-Волинського басейну // Наукові праці Донецького національного технічного університету: Зб. наук. пр. – Донецьк, 2006. – Сер. Гірничо-геологічна. – Вип. 111. – Т.1. – С. 220-228. (Особистий внесок – мінералого-петрографічні та літологічні дослідження, виявлення постдіагенетичної зональності та послідовності мінералоутворення, інтерпретацію результатів, побудова схем).
Деревська К.І. Температурні умови рудоутворення на південно-західному схилі Балтійського щита // Записки Українського мінералогічного товариства. – 2006. – Т. 3. – С. 45-49.
Шумлянський Л.В., Андреассон П.-Г., Мельничук В.Г., Деревська К.І. Вік формування базальтів Волинської трапової формації за попередніми результатами дослідження цирконів іон-іонним мікрозондовим методом // Геохімія та рудоутворення. – 2006. – № 24. – С. 21-29. (Особистий внесок – мінералого-петрографічні дослідження, інтерпретація даних).
Деревська К.І. Палеогеотермальний режим літогенезу осадово-породних басейнів пасивної окраїни континенту // Наукові праці Інституту фундаментальних досліджень: Зб. наук. пр. – К.: Логос, 2007. – С. 68-83.
Шехунова С.Б., Деревська К.І. Термобаричні умови утворення кварцу верхньофранської соленосної формації ДДз // Геолог України. – 2007. – № 2. – С. 61-71. (Особистий внесок – проведення мінералого-петрографічних та термобаричних досліджень, інтерпретація результатів).
Деревська К.І. Палеогеотермальна історія геологічного розвитку Балтійсько-Дністровської перикратонної зони прогинів // Геол. журн. – 2007. – № 3 – С. 59-65.
Тези доповідей
Деревская Е.И. Геолого-генетическая модель месторождений барит-флюорит-полиметаллической формации в пределах Подольской структурно--минерагенической зоны // Proceedings of the Symposium ore Deposits Exploration. Jugoslavia, Вelgrad, 2-4 april 1997. – Вelgrad 1997. – С. 403-409
Деревська К.І., Безугла М.В., Шумлянський В.О., Москаленко О.І. Благородні метали у вендських трапах Волині // Матеріали міжнарод. наукової конференції. Львів, 27-30 вересня 1999 р. – Львів, 1999. – С. 17-18. (Особистий внесок – мінералогічні та петрографічні дослідження, інтерпретація даних).
Деревська К.І., Шумлянський В.О., Приходько В.Л., Загнітко В.М. Парагідротермальна модель самородномідного рудоутворення Волині // Матеріали наукової конференції в КГУ «Актуальні проблеми геології Україні». Київ, 23-24 травня 2001 р.– К., 2001. – С. 44-45. (Особистий внесок – пітрографічні, температурні, та кріометрічні дослідження, інтерпретіція результатів, побудова моделі).
Деревська К.І., Галецький Л.С., Шумлянський В.О., Безугла М.В., Приходько В.Л. Рідкісні метали в самородномідних проявах у вендській траповій формації Волині // Матеріали конференції «Рідкісні метали України – погляд у майбутнє». Київ, 20-22 июня 2001 р. – К., 2001. – С. 43-44. (Особистий внесок – мінералого-пітрографічні дослідження, інтерпретіція результатів аналізів).
Шумлянський В.О., Деревська К.І., Івантишина О.М., Безугла М.В., Александров О.Л. Прогнозно-пошукові комплекси проведення геологорозвідувальних робіт на кольорові метали в складчастому і платформному облямуванні УЩ // Материали конференції «Черные и цветные металлы». Киев 11-13 июня. 2002 р. – К., 2002. – С. 118-122. (Особистий внесок – аналіз опублікованої літератури та методів досліджень).
Деревська К.І. Літолого-геохімічні особливості формування флюорит-сульфідних руд на південно-західному схилі Балтійського щита (південна Швеція) // Матеріали наукової конференції: «Мінералогія: історія, теорія та практика (до 140-річча утворення Львівського університету)». Львів 9-13 верес. 2004 р. – Львів, 2004. – С. 17-18.
Деревська К.І., Шумлянський Л.В. Петрографічні особливості порід трапової формації венду Волині. // Матеріали міжнародної конференції «Петрография – ХХI век». Апатити, 22-26 червня 2005 р. – Апатити, 2005. – Т. 2. – С. 70-72. (Особистий внесок – мінералого-петрографічні, термобаричні та кріометричні дослідження, інтерпретацію результатів).
