Анотація до роботи:

Волік О.В. Палеогеографічні умови утворення травертинів Поділля.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.04 – геоморфологія і палеогеографія.– Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2005.

Дисертація присвячена травертинам Поділля та палеогеографічним умовам їх утворення. Висвітлено основні теоретичні засади вивчення травертинів як специфічних континентальних карбонатних відкладів, історію дослідження цих порід. Охарактеризовано закономірності їх поширення, структури та текстури, морфологію, викопні флору і малакофауну, розглянуто травертини як сучасні природно-територіальні комплекси. Проаналізовано процеси утворення травертинів і вплив на них геологічних, геоморфологічних, хімічних, фізичних чинників та живих організмів. З’ясовано особливості сучасного травертиноутворення на Поділлі. На основі вивчення механізму сучасного травертиноутворення, морфогенетичних особливостей травертинів та аналізу викопних флори та малакофауни відтворено палеогеографічні умови формування травертинів Поділля.

1. Травертин – це термін, що означує всі карбонатні біохемогенні континентальні відклади в озерах, річках та джерелах не залежно від температури їх води, а вапняковий туф - пористий різновид відкладів джерел. Проте травертини слід розглядати як системно організовані утворення, які являють собою не просто осадові породи, а природні тіла, що задіяні у безперервний колообіг речовини та енергії, що існує в природі.

2. Травертини – досить складні природні утворення, в яких кожна морфогенетична особливість зумовлена певними умовами формування. Саме тому для реконструкції палеогеографічних умов утворення цих порід необхідно застосовувати комплексну методику, яка включає дослідження закономірностей розміщення, структури та текстури, морфології травертинів, а також викопних флори та малакофауни, природних комплексів, сучасних процесів травертиноутворення.

3. За густотою місцезнаходжень травертинів та особливостями процесу травертиноутворення територію поширення травертинів поділяємо на три зони (Північну, Середню, Подністровську). Переважна більшість травертинів Поділля знаходиться в Подністровській зоні, тут спостерігається сучасне утворення травертинів. На території цієї зони вирізняються три вузли: Стрипсько-Дністровський, Заліщицько-Борщівський, Студеницько-Ушицький.

4. Для травертинів характерні зерниста, щільна, інкрустаційна структури. Текстури травертинів поділяємо на первинні та вторинні (натічні). Первинні включають біогенні (трубчасті, листкові, мохові, водоростеві, ремейдерна) та абіогенні (верствувата, масивна, брекчієва) текстури. Текстура травертинів є важливим показником палеогеографічних умов їх утворення.

5. Згідно із розробленою класифікацією, травертинові утворення Поділля поділяємо на такі форми: скелі (однорідні та неоднорідні), травертинові скупчення, травертинові панцири, загати в потоках.

6. У формуванні травертинових скель Поділля виділяємо чотири етапи, які можуть накладатися і по-різному комбінуватись між собою.

7. Травертинові скелі у будові місцевостей річкових долин виступають як рідкісні урочища. В межах травертинових скель виділяємо ряд фацій (фації горизонтальної площадки та вертикальної стінки). Аналіз сучасних фацій є ключем для реконструкції палеофацій.

8. Аналіз складу виявлених викопних молюсків та рослин свідчить про існування теплого й вологого клімату та різноманітних ландшафтів на Поділлі в час формування травертинів. На даній території панували теплолюбні вологі та мезофільні широколистяні та мішані ліси, лісостепи. Типи ландшафтів і їх зональна структура в цілому аналогічні сучасним.

9. Умови, в яких формувалися травертини Поділля були такими: а) стрімкі кам’янисті сухі схили долини Дністра, що добре прогрівалися сонцем, порослі дубом скельним, кленом польовим, дереном; б) стрімкі кам’янисті схили над Дністром, добре зволожені, часом заболочені через утруднений стік води з травертинової скелі, поширений ліс із в’яза гладенького, вільхи звичайної, явора, граба звичайного, місцями з’являється тополя чорна та біла; в) підтоплені береги невеликих озерець чи калюж, густо порослі мохом, водоростями, водною рослинністю, довкола водойм існували зарості із верби ламкої, білої, попелястої, тритичинкової, в’яза гладенького, вільхи звичайної; г) схили середньої стрімкості, достатньо зволожені та освітлені, проте не заболочені, зарослі лісами з клена гостролистого, дуба звичайного, липи звичайної, ліщини звичайної, в’яза шорсткого, граба звичайного, верби козячої та ін.; ґ) схили середньої стрімкості, добре прогріті сонцем, сухі, з багатою трав’янистою рослинністю, подекуди зарослі кленом польовим, ясеном звичайним.

10. Для травертинових скель в минулому були характерними такі палеофації. Палеофації горизонтальних поверхонь скель: 1) горизонтальна поверхня травертинової скелі із грабово-паклено-в’язовим лісом та дерново-карбонатними ґрунтами на травертиновому елювії; 2) горизонтальна поверхня травертинової скелі із різнотравною лукою та дерново-карбонатними ґрунтами на травертиновому елювії; 3) перезволожена горизонтальна поверхня травертинової скелі із вологолюбною рослинністю та дерново-карбонатними ґрунтами на травертиновому елювії; 4) заболочена горизонтальна поверхня травертинової скелі із очеретово-рогозовою рослинністю. Палеофації вертикальних стінок скель: 1) вертикальна стінка травертинової скелі із петрофітною рослинністю; 2) перезволожена вертикальна стінка травертинової скелі із моховою рослинністю; 3) перезволожене східчасте підніжжя травертинової скелі з моховою рослинністю на травертиновому гравії; 4) травертинові куполи біля підніжжі скелі, покриті водоростями; 5) перезволожене східчасте підніжжя травертинової скелі з очеретово-рогозовою рослинністю.

11. Утворення найбільших травертинових скель Поділля, на нашу думку, почалось в аллереді (близько 11,8-11 тис. років тому); у ранньому голоцені (10,3 – 8,4 тис. років тому) відбулось похолодання, тому процес травертиноутворення міг сповільнитися або й частково припинитися. В середньому голоцені (8,0 – 2,6 тис. років тому) у зв’язку із потеплінням, особливо в атлантичний період (8,0 – 4,6 тис. років тому) утворення травертинів знов посилилося. В пізньому голоцені утворення травертинів продовжувалося, хоча відбувалося поступове похолодання і встановлення сучасних кліматичних умов.

12. Сучасне утворення травертинів на Поділлі спостерігається в південній частині Поділля приблизно до лінії с.Трибухівці (долина Стрипи) – с.Отроків (долина Ушиці). На всій території відбувається відкладання травертинів в межах травертинових скель та безпосередньо на схилах (в обох випадках кальцит відкладається на мохах, рідше на водоростях), осадження ж кальциту в невеликих потоках має обмежене поширення (в каньйоні Дністра нижче по течії від Іване-Золотого), а в ріках - не виявлено. Утворення травертинів відбувається в межах крутих схилів – стінок. Це пов’язано з тим, що тут відбувається розвантаження міоценового водоносного горизонту, створюються оптимальні умови для руху води.

13. Зважаючи на значну наукову та естетичну цінність, більшість травертинових скель необхідно взяти під охорону держави як комплексні пам’ятки природи. В першу чергу до них слід віднести травертинові скелі біля Переволоки, Стінки, Космирина Бучацького району, Устечка Заліщицького району Тернопільської області та Ісакова Городенківського району Івано-Франківської області. Мальовничі скелі можуть використовуватися як екскурсійні об’єкти, їх варто включити до екскурсійних маршрутів на лише обласного, а й загальнодержавного значення. Розробку травертинів для господарських потреб (випалювання вапна, виготовлення облицювальних плиток та інших цілей) можна дозволяти лише в окремих випадках за рішенням спеціально створеної комісії.

Публікації автора:

1. Свинко Й., Волік О. Четвертинні вапнякові туфи Середнього Придністров’я та закономірності їх поширення// Наукові записки ТДПУ. Серія: Географія. 2001.- №2.- С.14 – 18.

2. Свинко Й., Волік О. Структури і текстури четвертинних травертинів Середнього Придністров’я// Наукові записки ТДПУ. Серія: Географія. 2002.- №1.-С.18-23.

3. Свинко Й., Волік О. Травертинові скелі Середнього Придністров’я як привабливі краєзнавчі екскурсійні об’єкти// Регіональне географічне краєзнавство: теорія і практика. Матеріали другого Всеукраїнського наукового семінару.-Тернопіль.- 2002.-С.149-154.

4. Свинко Й., Волік О. Нові знахідки рослинних решток в четвертинних травертинах Середнього Придністров’я// Наукові записки ТДПУ. Серія: Географія. - 2003.- №1.-С. 32-37.

5. Волік О. Викопні молюски з четвертинних травертинів Середнього Придністров’я та їх палеогеографічне значення// Наукові записки ТДПУ. Серія: Географія. - 2003.- №2.-С.40-44.

6. Свинко Й., Волік О. Культові споруди у травертинових скелях Середнього Придністров’я та їх історичне значення// Наукові записки ТДПУ. Серія: Історія. - 2003.-№2.-С. 162 – 167.

7. Свинко Й., Волік О.Про генезис травертинових скель Середнього Придністров’я// Наукові записки Вінницького держ. пед. унів. ім. М. Коцюбинського. Серія: Географія. 2003.- №6.-С.174 –178.

8. Волік О. Викопна флора з травертинів Поділля як індикатор палеогеографічних умов їх утворення// Наукові записки ТДПУ. Серія: Географія. –2004.- №1.- С.41-45.

9. Свинко Й., Волік О. Травертинові скелі – невід’ємна складова регіонального ландшафтного парку “Дністровський каньйон”// Наукові записки ТДПУ. Серія: Географія. Періодичне видання. № 2. Спеціальний випуск: Екологічна географія. - Тернопіль. - 2004.-С.73 – 77.

10. Свинко Й., Волік О. Мінералого-петрографічні особливості травертинів Поділля// Мінералогічний збірник.-Львів: Вид-во Львів. нац. ун-ту.- 2004. -№54.-С.143 – 148.

11. Свинко Й., Волік О. Морфологія травертинових утворень Поділля// Україна: географічні проблеми сталого розвитку: Зб. наук. праць. В 4-х томах. - К.: ВГЛ Обрії. - 2004.-Т.2.- 2004.- С.274 - 276 .

12. Свинко Й., Волік О. Травертинові скелі – унікальні природно - територіальні комплекси Поділля// Фізична географія та геоморфологія.-К.: ВГЛ Обрії. - 2004.- Вип.-46, Т.1.-С.131 – 137.

13. Волік О. Викопні флора та малакофауна з травертинової скелі біля села Трибухівка та їх палеогеографічне значення// Наукові записки ТДПУ. Серія: Географія. - 2004.- №3.-С.48-50.

14. Волік О. Сучасні процеси травертиноутворення на Поділлі// Наукові записки Вінницького держ. пед. унів. ім. М. Коцюбинського. Серія: Географія. –2005.- № 8.-С.15 – 22.