Анотація до роботи:

Артемова Л.В. Оцінно-емотивна домінанта експресивності сучасних іспанських аналітичних статей (на матеріалі періодичних видань “El Paнs”, “El Mundo”, “ABC”). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05 – романські мови. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2006.

Дисертація висвітлює оцінно-емотивний аспекти експресивності сучасних іспанських аналітичних статей. Аналітична стаття визначається як прагматично-орієнтований текст оцінно-емотивного характеру, метою створення якого є здійснення мовленнєвого впливу на розум, почуття та емоції адресата задля стимулювання змін у його свідомості та соціальній позиції. До групи аналітичних жанрів включені власне стаття, коментар, колонка, критика, листи до редактора та огляд преси. Адресант виступає ключовою фігурою у створенні тексту, що знаходить відображення в акцентованому характері експресивності, відкритій оцінності та емотивній насиченості матеріалу. Оцінна програма утворює вісь аналітичної статті, при цьому негативна оцінка є частиною комунікативної стратегії адресанта. Аналітична публікація є прикладом глибокого взаємопроникнення таких лінгвопрагматичних аспектів експресивності як оцінність та емотивність, що утворюють оцінно-емотивну домінанту. Аналіз композиційно-змістової структури аналітичної статті з позицій прагматики дозволив встановити прагматично навантажені композиційні блоки тексту (інтродуктивна та заключна частини). Використання різних видів повтору (морфемного, лексичного та синтаксичного) та їх комбінування, риторичних питань та діалогізмів є способом інтенсифікації оцінно-емотивної домінанти змісту висловлювання іспанської статті аналітичного жанру.

Публіцистичний стиль розміщується на перехресті міжстильових взаємодій і, поєднуючи риси наукового, розмовного та художнього регістрів мовлення, втілює динамічні зміни, що відбуваються у мовному просторі. Він обслуговує сферу масової комунікації, де суб’єктами мовленнєвої діяльності виступають відправник інформації (автор, адресант) та її одержувач (читач, адресат).

Іспанська газетна аналітична стаття характеризується особливою активністю авторського “я”, яке виявляється у суб’єктивності та відкритій оцінності матеріалу. Така публікація є адресатно-орієнтованим текстом впливового характеру, що, спираючись на інформативний компонент змісту та використовуючи експресивно марковані мовні засоби, найкращою мірою втілює комунікативний намір адресанта вплинути на розум, почуття та емоції адресата, викликати зміни у його свідомості та соціальній позиції щодо розглянутих проблем чи тематики.

Експресивність у нашій роботі визначається як стрижнева категорія мовленнєвої діяльності, що характеризується “накладанням” суб’єктивних модальностей оцінно-емотивного типу на нейтральний тон повідомлення. Завдяки їй відбувається інтенсифікація виразності тексту. Ядро загальної експресивності публіцистичного тексту створюється поєднанням, взаємодоповненням емотивності та оцінності. Оцінка розглядається як текстова категорія, що носить суб’єктивний характер, і є важливим фактором формування прагматичного ефекту. Вона визначає зв’язок, який виникає між ставленням адресанта до певної реалії і нейтральним еталоном, відповідно до прийнятої у суспільстві системи стандартів. Коливаючись між опозиційними “+” та “–”, перевага іспанського аналітичного мовлення залишається на боці негативної оцінки як такої, що є сигналом про незадоволення і стимулом до зміни стану суб’єкта. Емоція, що постає як психологічна та лінгвістична категорія, також втілює суб’єктивне відображення дійсності людиною. Оцінка та емоція є базовими поняттями для параметрів оцінності та емотивності відповідно, вони тісно переплітаються і співіснують в аналітичній публікації. Джерелами емотивності та оцінності у нашому дослідженні вважаються зміст, інтра- та екстралінгвістична інформація, комунікативні завдання та інтенції автора.

Група аналітичних жанрів, або так звана “журналістика думок” (de opiniуn), характеризується специфічним характером переконливості та впливовості, масштабністю інтерпретацій, коментарями, оцінкою безпосередньої або відображеної дійсності, визначається широтою тематичного охоплення, глибиною та всеосяжністю панорами подій, узагальненістю, домінуючою тенденцією до аналітичності за головної умови перебування постаті автора на чільному місці. Ґрунтуючись на перерахованих вище критеріях, ми віднесли до групи аналітичних жанрів статтю, колонку, критику, листи до редакції та огляд преси (а також їх різновиди).

Композиційно-змістова структура іспанської аналітичної статті, яка звичайно складається із заголовка, інтродуктивної частини, корпусу та кінцівки, визначається нами як система взаємозумовлених та співвіднесених формотворчих експресивно орієнтованих елементів, де максимально прагматично навантаженими є вступна та заключна частини, які визначаються потужним оцінно-емотивним потенціалом.

Оцінно-емотивна домінанта експресивності може різнитися за мірою прояву, тобто підпадає під інтенсифікацію. Тому ми звернулися до поняття надмірності, яка використовується як засіб інтенсифікації оцінно-емотивного компонента змісту висловлювання. Вважаючи надмірність прагматично маркованою властивістю мовленнєвого повідомлення, ми розглядаємо повтор як її експліцитний прояв.

У роботі проаналізовані лексичний, морфемний та синтаксичний повтори як засоби інтенсифікації оцінно-емотивної домінанти експресивності іспанських аналітичних статей, що розкривають особливості емоційного стану адресанта та акцентують увагу на оцінному компоненті значення. Усі види повторів спрямовані для акцентуацію, виокремлення суб’єктивної оцінно-емоційної авторської позиції. Риторичні питання та діалогізми виступають прагматичними маркерами оцінно-емотивно забарвленого аналітичного мовлення.

Отримані результати не вичерпують проблематику дослідження. Результати роботи окреслюють шляхи подальшого лінгвістичного дослідження експресивності аналітичних статей у галузі лінгвопрагматики та лінгвостилістики.

Публікації автора:

1. Артемова Л.В. Особливості жанру аналітичної статті // Проблеми семантики слова, речення та тексту. – К.: Видавничий центр КДЛУ, 2001. – № 7. – С. 15-17.

2. Артемова Л.В. Функціонування стилістичних фігур повтору в аналітичних публіцистичних текстах // Проблеми семантики слова, речення та тексту.– К.: Видавничий центр КДЛУ, 2001. – № 6. – С. 3-6.

3. Артемова Л.В. Функціонування категорії оцінності в сучасному аналітичному публіцистичному тексті // Проблеми семантики слова, речення та тексту. – К.: Видавничий центр КДЛУ, 2002. – № 8. – С. 11-15.

4. Артемова Л.В. Емотивність як провідна риса сучасного публіцистичного аналітичного тексту (на матеріалі іспанської мови) // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. – К.: КНУ ім. Т. Шевченка, 2003.– №3. – С.9-13.

5. Артемова Л.В. Публіцистичний стиль: загальні характеристики, функції, жанрові диференціації // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. – К.: Вид-во КНЛУ, 2003. – №2. – С. 5-19.

6. Артемова Л.В. Архітектоніка публіцистичної аналітичної статті (на матеріалі іспаномовних видань “El Paнs”, “El Mundo”, “ABC”) // Мовні і концептуальні картини світу. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. – Вип.11. Кн.1. – С. 26-30.

7. Артемова Л.В. Повтор як засіб інтенсифікації оцінного та емотивного компонентів змісту висловлювання (на матеріалі іспаномовних статей аналітичного жанру) // Система і структура східнослов’янських мов. – К.: Знання України, 2004.– С. 160-165.

8. Артемова Л.В. Оцінно-емотивна забарвленість сучасної іспанської аналітичної статті // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. – К.: КНУ ім. Т. Шевченка, 2005.– №8. – С.10-14.

9. Артемова Л.В. Питальне речення як маркер експресивності іспанської аналітичної статті // Проблеми семантики слова, речення та тексту. – К.: Видавничий центр КДЛУ, 2005. – № 15. – С. 11-15.

10. Артемова Л.В. Експресивна детермінованість іспаномовного публіцистичного аналітичного тексту // Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції “Треті Каразінські читання: методика і лінгвістика – на шляху до інтеграції”. – Харків: Харків. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2003. – С. 8-10.