1. Експериментально обґрунтовано, що в результаті використання австрійських бугаїв-плідників симентальської породи в процесі удосконалення тварин української селекції є можливість отримати тварин, які поєднують в собі високу енергію росту, молочну продуктивність, придатних до використання в сучасних умовах утримання та експлуатації. Встановлено позитивний, статистично вірогідний зв’язок оцінки типу будови тіла тварин симентальської породи вітчизняної та зарубіжної селекції з їх продуктивними ознаками. 2. За результатами досліджень росту телиць, які отримані від корів української селекції та бугаїв-плідників австрійської селекції, встановлено збільшення їх живої маси, у порівнянні з чистопородними вітчизняними ровесницями на 13,5 кг у віці 6 місяців, на 16,3 кг – у 12 місяців та на 17,3 кг у 18-місячному віці (Р>0,999). Від народження до 18 місячного віку середньодобові прирости живої маси у телиць були у межах 664…693 г, відносний приріст за цей період склав 163,5…164,0 відсотків. 3. Використання бугаїв-плідників симентальської породи австрійської селекції сприяє підвищенню молочної продуктивності корів вітчизняних сименталів. Так, різниця між помісями і українськими ровесницями статистично вірогідна і становить 116 кг (Р>0,999) за першу лактацію, 326 кг (Р>0,999) за другу лактацію та 346 кг (Р>0,999) – за третю. 4. Поєднуваність будови тіла симентальської худоби з рівнем надою не однакова в різних піддослідних групах тварин, хоч молочна продуктивність була найвищою при лінійній оцінці будови тіла у 7-9 балів. Сума балів за тип будови тіла в усіх групах первісток позитивно корелює з показниками надою молока (r = +0,506…+0,635) та кількістю молочного жиру в молоці (r = +0,400…+0,538). 5. Подовжений сервіс-період призвів до суттєвих втрат молока, пов’язаних з кількістю днів безпліддя (за перші три лактації): австрійські симентали – 859,2 кг молока, 610,9 кг – від корів власної репродукції, 335,2 та 253,9 кг молока – від помісей і вітчизняних сименталів відповідно. 6. Статистично вірогідний зв’язок між разовим надоєм та промірами вимені (r=+0,211…+0,511, Р>0,95…0,999), швидкістю молоковіддачі (r=+0,540…+0,622 при Р>0,999), тривалістю доїння (r=+0,435…+0,663 при Р>0,999), між швидкістю молоковіддачі та тривалістю доїння (r=-0,682…-0,815 при Р>0,999) свідчать про можливість більш широкого використання морфофункціональних ознак вимені при доборі тварин. Таблиця 5. Молочна продуктивність корів симентальської породи австрійської селекції в залежності від регіону походження, M±m 7. Запропонована лінійна оцінка морфофункціональних властивостей вимені корів-первісток симентальської породи вітчизняної та зарубіжної селекції свідчить, що тварини, які отримали за якість вимені оцінку від 4 до 9 балів перевищують ровесниць з оцінками 1-3 бала. 8. Встановлено істотний зв’язок ознак лінійної оцінки дочок-первісток бугаїв-плідників за їх типом і відповідними промірами. Бугаї австрійської селекції здійснювали більший вплив на усі ознаки лінійної оцінки (об’єм тулуба – 7,17… 9,24, обмускуленість тулуба – 4,27… 4,88, кінцівки – 5,54 … 27,34, вим’я – 13,62 … 22,30 бала), ніж бугаї української селекції (2,62; 1,52; 3,42 і 4,25 бала відповідно). Доведено, що тварини, які належать до ліній австрійських бугаїв переважали ровесниць українських ліній за об’ємом тіла – на 1,62 бала (Р>0,999), за обмускуленістю тулуба – на 2,99 бали (Р>0,999), за якістю кінцівок – на 0,46 бали (Р>0,999) та за якістю вимені – на 0,52 бали (Р> 0,999). 9. Лінійна оцінка будови тіла тварин, які народилися в різних регіонах Австрії показала, що за сумою балів і молочною продуктивністю корови із регіону Віссельбург перевищували аналогів із Айсенштадта – на 4,25 бали і 389 кг молока, із Цветтла – на 4,71 бали і 494 кг молока, із Лінца – на 8,03 бали і 1233 кг молока, із Ріда – на 8,58 бали і 1162 кг молока. Тому при залученні імпортованого генетичного матеріалу слід надавати перевагу тваринам, які походять із регіону Віссельбург. 10. Економічна ефективність розведення симентальської породи вітчизняної та зарубіжної селекції у фактичних цінах 2006 року становить за першу-третю лактації 627,3 – 1067,4 грн. (І група), 373,5 – 609,3 грн. (ІІ група); 153,0 – 391,5 грн. (ІІІ група) в порівнянні з тваринами української селекції (ІV група). Нами встановлено, що найбільші грошові надходження та найвищий рівень рентабельності мали первістки усіх піддослідних груп з оцінкою від 71 до 100 балів. Прибуток, отриманий від тварин з такими оцінками першої групи становить у середньому на одну голову 842 грн., другої групи – 754 грн., третьої - 690 грн. і четвертої 242 грн. Рівень рентабельності по групах склав відповідно 42,0 %, 38,5 %, 39,9 % і 33,4 %. |