Бондаренко Павло Геннадійович. Оцінка тварин північно-східного молочного типу бурої породи за продуктивними та технологічними ознаками : дис... канд. с.-г. наук: 06.02.04 / Херсонський держ. аграрний ун-т. - Херсон, 2005.
Анотація до роботи:
Бондаренко П.Г. Оцінка тварин північно-східного молочного типу бурої породи за продуктивними та технологічними ознаками. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 – технологія виробництва продуктів тваринництва. Херсонський державний аграрний університет. – Херсон, 2005.
Дисертація присвячена оцінці тварин північно-східного молочного типу бурої породи за продуктивними та технологічними ознаками.
Показники продуктивності корів північно-східного молочного типу бурої породи підвищилися за надоєм базисної жирності по першій лактації на 372 кг (9,0 %), по третій – на 651 кг (13,3 %) і найвищій – на 526 кг (9,6 %) у порівнянні з аналогами лебединської породи. Коефіцієнт молочності у корів північно-східного молочного типу за першу лактацію склав – 807,3 кг, третю – 861,8 і найвищу – 923,4 кг, що більше, ніж у корів лебединської породи на 26,2 кг, 62,1 кг та 48,9 кг відповідно.
Основні морфологічні ознаки та функціональні властивості вимені корів північно-східного молочного типу позитивно корелюють з разовим надоєм (обхват вимені - + 0,336 ...+ 0,433, глибина передньої частки вимені - + 0,272 ... +0,337, відстань між передніми дійками - + 0,203 ... + 0,318). Це дає підставу для селекції корів-первісток північно-східного молочного типу бурої породи за цими ознаками.
Абсолютна більшість корів-первісток має оптимальну форму вимені – чашеподібну. Так, по лебединській породі їх було 72,7 %, у північно-східному молочному типі – 80,0 %, у молочному типі швіцької породи – 76,1 %. Позитивно реагували на субклінічний мастит 17,1 % первісток північно-східного молочного типу і 21,4 % - лебединської породи. Привертаючими увагу факторами є, в основному, такі морфологічні особливості вимені як її форма та рівномірність розвитку часток.
Оцінка стресостійкості при комплектуванні груп дозволяє знизити збитки молока і відсоток вимушеного вибуття корів. Селекція за цією ознакою буде сприяти отриманню тварин з високим потенціалом молочної продуктивності.
Встановлено доцільність використання бугаїв-плідників швіцької породи світової селекції в процесі удосконалення лебединської худоби за ростом і розвитком телиць, молочною продуктивністю корів, придатністю первісток до машинного доїння, стійкості їх до маститу та стресам.
Виявлено, що найбільша жива маса у 18 місячному віці телиць молочного типу швіцької породи – 390,7 кг, північно-східного молочного типу – 375,9 кг, у лебединів – 365,1 кг. Найвищі прирости живої маси піддослідних телиць у період від народження до 6 – місячного віку – 748...810 г. Абсолютні показники живої маси телиць північно-східного молочного типу знаходяться у межах стандартів.
Встановлено, що рівень молочної продуктивності корів північно-східного молочного типу бурої породи з кровністю 62,5 87,5 % за швіцькою породою підвищився за надоєм по першій лактації на 307 кг (8,1 %), по третій – на 548 кг (12,4 %) і найвищій – на 430 кг (8,8 %). Коефіцієнт молочності у корів північно-східного молочного типу за першу лактацію склав – 807,3 кг, третю – 861,8 і найвищу – 923,4 кг. Це більше, ніж у корів лебединської породи на 26,2 кг, 62,1 кг та 48,9 кг відповідно.
Відбір корів північно-східного молочного типу бурої породи за лінійною оцінкою типу будови тіла у відповідності з вимогами бажаного типу (обмускуленість – 5,5 ... 6,5; об‘єм тіла – 6,0 ... 7,5; форма тулуба – 6,5 ... 8,0; вим‘я – 7,0 ... 8,0 балів) дозволяє ефективно вести селекцію їх у напрямку молочного типу будови тіла.
Проміри вимені та дійок характеризують розвиток молочної залози. Зусилля селекціонерів щодо удосконалення морфологічних ознак полегшується тим, що вони позитивно корелюють між собою (r = +0,141...+0,650) і функціональними властивостями (r = +0,138...+0,728). Це свідчить про доцільність селекції худоби за технологічними ознаками.
Встановлено, що на субклінічний мастит позитивно реагували 17,1 % первісток північно-східного молочного типу і 21,4 % - тварин лебединської породи. Корови-первістки з чашеподібною формою вим‘я вражалися лише у 17,5..26,4 %, з округлою – у 73,6 ... 82,5 %.
Амінокислотний індекс молока у корів, уражених маститом, нижче на 6,07 % у порівнянні зі здоровими тваринами.
Виявлено, що корови-первістки з високим типом стресостійкості статистично вірогідно перевищують тварин низького типу за разовим надоєм (14,9...20,3 %), швидкістю молоковиведення (25,0...25,3 %), видоєністю за перші три хвилини (8,2...10,3 %), повнотою видоювання (7,0... 7,7 %).
Корови-первістки північно-східного молочного типу бурої породи за всіма морфофункціональними властивостями перевищують аналогів лебединської породи як за високим типом стресостійкості, так і низьким.
Бугайці північно-східного молочного типу бурої породи мали забійний вихід (59,53 %) на ріні м‘ясних порід симентальської (60,59 %) і лімузинської (61,10 %).
Вихід м‘якоті на 1 кг кісток з окремих частин туші піддослідних бугайців становив: шийна – 4,4 ... 4,6 кг, плечелопаткова – 4,4 ... 4,7 кг, спино-реберна – 4,3 ... 4,5 кг, поперекова – 7,2 ... 7,4 кг, тазостегнова – 5,3 ... 6,0 кг.
Встановлено, що найбільш товста шкіра (6,41...6,92 мм) на сідничних горбах. Всі шкури віднесені до важких (31,2...41,5 кг).
За міцністю п‘ясткових кісток бугайці північно-східного молочного типу бурої породи мають статистично вірогідну перевагу в порівнянні з аналогами симентальської (27,1 %) та лімузинської (34,9 %) порід.
10. Селекційну роботу з масивом північно-східного молочного типу бурої породи слід спрямувати на поліпшення технологічних ознак за основними параметрами бажаного типу: надій за 305 днів лактації – 4000 ... 4500 кг (первістки) та повновікові корови – 5200 ... 5500 кг; швидкість молоко виведення – 1,60...1,90 кг/хв. (первістки) та 1,91...2,20 кг/хв. (повновікові); індекс вим‘я – 45...48 %.
Публікації автора:
Бондаренко П.Г. Вплив режиму машинного доїння на повноту віддачі молока, жиру і білка у корів північно-східного молочного типу // Вісник Сумського національного аграрного університету, серія „Тваринництво”. – Вип. 6. – 2002. – С. 257 – 259.
Бондаренко П.Г. Селекція корів-первісток бурої молочної і лебединської порід на стійкість до маститів // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2003. – Т. 5 (№2). – Ч. 3. – С. 10 – 14.
Бондаренко П.Г. Оцінка корів-первісток лебединської та бурої молочної порід по стресостійкості // Таврійський науковий вісник. – Херсон, 2003. – Вип. 25. – С. 123 – 126.
Бондаренко П.Г. Аминокислотный состав молока коров бурой молочной породы больных маститом // Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва. – Харків, 2003. – С. 12 – 14.
Бондаренко П.Г. Забійні якості бугайців різних порід в умовах лісостепу України // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2004. – Т. 6 (№2). – Ч. 3. – С. 6 – 11.
Бондаренко П.Г. Оцінка корів-первісток бурої породи різних генотипів за придатністю до машинного доїння // Вісник Сумського національного аграрного університету, серія „Тваринництво”. – Суми, 2004. – Вип. 5 (8). – С. 7 – 12.
Продуктивні якості новостворених порід і типів великої рогатої худоби в умовах сьогодення // Г.П. Котенджи, І.О. Рубцов, І.В. Левченко, М.О. Сердюк, П.Г. Бондаренко / Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. – Вінниця, 2005. – Вип. 22. – Ч.1. – С. 90 – 96. (Дисертантом проведено дослідження, оброблено і проаналізовано результати по бурій молочній породі).
Бондаренко П.Г. Характеристика шкіри та міцності кістяка бугайців різних порід // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів, 2005. – Т. 7 (№2). – Ч. 3. – С. 3 – 8.
