Маковкіна Юлія Альбертівна. Оцінка стану здоров'я та адаптаційних можливостей у дітей молодшого шкільного віку з урахуванням індивідуально-типологічних характеристик організму : дис... канд. мед. наук: 14.01.10 / Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. - К., 2006.
Анотація до роботи:
Маковкіна Ю.А. Оцінка стану здоров’я та адаптаційних можливостей у дітей молодшого шкільного віку з урахуванням індивідуально-типологічних характеристик організму.-Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – “Педіатрія”. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2006.
Дисертація присвячена проблемі удосконалення скринінг-оцінки стану здоров’я дітей молодшого шкільного віку за рівнем їх адаптаційних можливостей з урахуванням індивідуально-типологічних характеристик організму на основі визначення інформативних показників його функціонального стану та вивчення особливостей розвитку дитини.
Встановлена гетерогенність групи здорових дітей за рівнем адаптаційних можливостей. Характер адаптивних реакцій дітей 6-9 років пов’язаний з їх морфо-функціональними особливостями розвитку. Формує незадовільний рівень адаптації у дітей молодшого шкільного віку поєднання морфо-функціональних характеристик організму: макросомального соматотипу, симпатикотонії, гіпо- та гіперкінетичного типів кровообігу, інтуїтивно-емоційного та сенсорно-плануючого типів темпераменту.
Для скринінг-діагностики стану здоров’я дітей молодшого шкільного віку запропонований інтегральний показник адаптаційних можливостей дитини – індекс функціональних змін організму, який враховує особливості їх морфо-функціонального розвитку та визначені його величини для даної вікової групи.
Розроблена та впроваджена в практику методика профілактично-оздоровчих заходів нормалізації адаптаційних можливостей організму та покращення стану здоров’я, яка враховує індивідуальні особливості розвитку та порушення функціонального стану організму. Застосування такої методики сприяє зниженню гострої захворюваності на 10%, зменшенню її частоти протягом року та підвищення кількості дітей із задовільним рівнем адаптації (на 9,7%) при відсутності її зриву.
У дисертації запропоновано нове вирішення актуальної наукової задачі сучасної педіатрії – удосконалення скринінг-оцінки стану здоров’я дітей молодшого шкільного віку за рівнем їх адаптаційних можливостей з урахуванням індивідуально-типологічних характеристик організму на основі визначення інформативних показників його функціонального стану і особливостей розвитку дитини.
Встановлена гетерогенність групи здорових дітей (І та ІІ груп здоров’я) за рівнем адаптаційних можливостей. Для дітей ІІ групи здоров’я у порівнянні з І групою характерним є зменшення частки дітей із задовільною адаптацією (45,8 проти 67,2%), збільшення осіб із незадовільною адаптацією (11,9 проти 4,9%) та наявність у окремих дітей зриву адаптації (6,7%).
Визначені показники фізичного розвитку у дітей 6-9 років, які можуть вважатися нормативними для м.Києва. Розроблені центильні таблиці. Встановлено, що в зазначеній віковій групі превалюють діти із нормальним фізичним розвитком (43,9% за зростом та 44,6% за масою); а формування низького рівню фізичного розвитку (10,2%) відбувається переважно за рахунок дефіциту маси тіла.
За результатами оцінки гармонічності фізичного розвитку може бути визначена соматотипова спрямованість дитини: мезосомальна, макросомальна та мікросомальна. У дітей 6-9 років встановлено превалювання мезосомального соматотипу (66,1%). Лонгітудинальні спостереження за розвитком дитини протягом 3 років встановили наявність соматотипової стабільності (у віковому інтервалі 6-7 років – 80,1-90,2%; 7-8 років – 59,4-72,7%; 9 років – підвищення до 80,2%). Перехід між полярними соматотипами був відсутній.
Визначено, що дитяча популяція 6-9 років гетерогенна за гемодинамічними показниками: еукінетичний тип кровообігу спостерігається у 46,5% дітей, гіпокінетичний у 30,7% та гіперкінетичного у 22,8%. Розроблені центильні таблиці для показників центральної гемодинаміки та визначені їх середні значення залежно від типу кровообігу.
Група здорових дітей 6-9 років із мікросомальним соматотипом в переважній більшості представлена дітьми з нормокінетичним типом кровообігу (60,0%), така сама тенденція спостерігається і у дітей із мезосомальним соматотипом – 47%, тоді як серед дітей – макросоматиків превалюють особи з гіпокінетичним типом кровообігу – 48,8%.
Популяція дітей 6-9 років гетерогенна за рівнем вихідного вегетативного тонусу, який являє собою суттєвий елемент конституції. У вегетативному статусі хлопчиків 6-7 років превалює ейтонія (50-70%), а у 8-9 років – ваготропні впливи (що забезпечує більш раціональний тип адаптації за рахунок активації трофотропних систем). Це притаманно і дівчаткам 6 років. У дівчаток 7-9 років в 33% випадків превалюють симпатергічні механізми регуляції за рахунок підвищення активності ерготропних систем.
Визначені найбільш інформативні показники статичного та спектрального аналізу варіабельності ритму серця у дітей молодшого шкільного віку, які можуть бути використані для прогнозування перебігу адаптаційних процесів: середнє квадратичне відхилення, сумарна потужність спектру, вагосимпатичний коефіцієнт, індекс централізації, а також полярність співвідношення середньо квадратичного відхилення та індексу напруження регуляторних систем. “Критичні” періоди дозрівання ВНС характеризуються приростом вагальної (у 6 років), та церебральної симпато-адреналової (в 9 років) активності.
За типом темпераменту здорові діти 6-9 років розподіляються слідуючим чином: сенсорно-плануючий – 34,7%; сенсорно-спонтанний – 26,2%; інтуїтивно-раціональний – 28,3%; інтуїтивно-емоційний – 10,8%. Виявлено значне напруження регуляторних механізмів у дітей з інтуїтивно-емоційним та сенсорно-плануючим типом темпераменту при навчанні в школі. Найбільш сприятливо адаптація до школи проходить у дітей з інтуїтивно-раціональним типом темпераменту.
Характер адаптивних реакцій дітей 6-9 років пов’язаний з їх морфо-функціональними особливостями розвитку. Формує незадовільний рівень адаптації у дітей молодшого шкільного віку поєднання морфо-функціональних характеристик організму: макросомального соматотипу, симпатикотонії, гіпо- та гіперкінетичного типів кровообігу, інтуїтивно-емоційного та сенсорно-плануючого типів темпераменту.
Для скринінг-діагностики стану здоров’я дітей молодшого шкільного віку запропонований інтегральний показник адаптаційних можливостей дитини – індекс функціональних змін організму, який враховує особливості їх морфо-функціонального розвитку та визначені його величини для даної вікової групи.
Розроблена та впроваджена в практику методика профілактично-оздоровчих заходів нормалізації адаптаційних можливостей організму та покращення стану здоров’я, яка враховує індивідуальні особливості розвитку та порушення функціонального стану організму. Застосування такої методики сприяє зниженню гострої захворюваності на 10%, зменшенню її частоти протягом року та підвищення кількості дітей із задовільним рівнем адаптації (на 9,7%) при відсутності її зриву.
Публікації автора:
Физическое развитие детей младшего школьного возраста и факторы влияния на него // Здоровье женщины.-2003.-№1 (13).-С.78-81 (соавт. Квашнина Л.В., Родионов В.П., Клименко С.Б., Бакуновский А.Н.) – Збір матеріалу, клінічне обстеження дітей, підготовка статті до друку.
До питання покращення процесів адаптації до шкільних навантажень у дітей молодшого шкільного віку з урахуванням стану їхньої вегетативної нервової системи // Перинатологія та педіатрія.-2003.-№ 1.-С.56-58 (співавт. Квашніна Л.В., Родионов В.П., Клименко С.Б., Майдан І.С.) – Збір і аналіз клінічного матеріалу, статистична обробка, підготовка статті до друку.
Застосування препарату "Кіндер Біовіталь Гель" для корекції дезадаптаційного синдрому у дітей молодшого віку // Перинатологія та педіатрія.-2003.-№ 3.-С.53-58 (співавт. Квашніна Л.В., Родіонов В.П., Несвітайлова К.В.) – Збір матеріалу, підготовка статті до друку.
Інформативність існуючих методів оцінки фізичного розвитку та його гармонічності у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2004.-№ 1.-С.30-33 (співавт. Квашніна Л.В.) – Відбір джерел і аналіз даних літератури, підготовка статті до друку.
Вплив препарату біовіталь (драже) на показники серцево-судинної системи і вегетативного гомеостазу у дітей молодшого шкільного віку з кардіоваскулярним синдромом // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2004.-№3.-С.22-27 (співавт. Квашніна Л.В., Родіонов В.П., Клименко О.П.) – Збір матеріалу, проведення статистичного аналізу, підготовка статті до друку.
Стан вегетативного гомеостазу у дітей молодшого шкільного віку з вегетативними дисфункціями за васкулярним типом з урахуванням особливостей їх гемодинаміки // Перинатологія та педіатрія.-2004.-№ 3.-С.31-34 (співавт. Власюк О.В., Омельченко Л.І., Квашніна Л.В.) – Збір і аналіз клінічного матеріалу.
Показники центральної гемодинаміки у здорових дітей з урахуванням особливостей їх розвитку // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2005.-№5.-С.31-34.
Своєчасна діагностика здоров’я дітей: оцінка адаптаційних можливостей // Мистецтво лікування.-2005.-№10.-С.28-30 (співавт. Квашніна Л.В.) – Збір матеріалу, статистична обробка, підготовка статті до друку.
Особливості дизадаптаційного синдрому у дітей молодшого шкільного віку та його корекція / Матеріали конгресу педіатрів України „Актуальні проблеми і напрямки розвитку педіатрії на сучасному етапі” (7-9 жовтня 2003 р.).-Київ.-2003.-С.25-26 (співавт. Квашніна Л.В., Родіонов В.П., Несвітайлова К.В.) – Збір матеріалу, аналіз отриманих результатів, підготовка статті до друку.
Значення індивідуально-типологічних характеристик дитячого організму для оцінки рівня адаптаційних можливостей дітей молодшого шкільного віку / Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Здорова дитина: здоров’я дитини та її сім’ї» (29-30 вересня 2005 р.).-Чернівці.-2005.-С.42-43 (співавт. Квашніна Л.В.) – Збір матеріалу, обробка отриманих даних.