1. В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в оцінці і створенні нового вихідного матеріалу кукурудзи для механізованого вирощування і збирання з ознаками стійкості до вилягання, міцності бокової стінки стебла, оптимальної висоти прикріплення качана при створенні простих гетерозисних гібридів. 2. Виявлено відмінності між самозапиленими лініями кукурудзи за міцністю бокової стінки стебла третього міжвузля, стійкістю до вилягання, висотою прикріплення качанів та стійкістю їх до обвисання, ураження стебловими гнилями, пошкодження стебловим кукурудзяним метеликом, які дають можливість проводити відбір, а використання ліній – ХЛГ 33, ХЛГ 42, ХЛГ 45, ХЛГ 562, ХЛГ 1339, ХЛГ 1380, УХ 405, Р 523, що мають не одну, а комплекс господарсько-цінних ознак, дозволить отримати гібриди з міцним стеблом, стійким до вилягання. 3. Встановлено, що діаметр і довжина третього міжвузля (r =-0,393...-0,515 та 0,400...0,540, відповідно за роки досліджень) та характер розміщення судинно-волокнистих пучків на поперечному зрізі стебла мають суттєвий вплив на загальну стійкість рослин до вилягання. Самозапилені лінії, стійкі до вилягання, мають меншу довжину і більший діаметр даного міжвузля. Тому, поряд із загальною стійкістю рослин кукурудзи до вилягання, потрібно враховувати і дані ознаки, що сприятиме прискоренню оцінки вихідного матеріалу та створенню на його основі високопродуктивних, стійких до вилягання гібридів. 4. Визначена слабка залежність довжини ніжки качана та стійкості його до обвисання (r = 0,294...0,407), із подовженням якої кількість обвислих качанів збільшується, а тому при селекції гібридів, які мають необвислі качани, потрібно звертати увагу на довжину ніжки качана у батьківських форм майбутнього гібриду. Встановлено позитивні кореляції (r = 0,480...0,634 за роками дослідження), між стійкістю до вилягання і стійкістю до обвисання качанів у рослин самозапилених ліній кукурудзи. 5. Виявлені тісні кореляційні зв’язки міцності бокової стінки стебла на третьому міжвузлі із кількістю полеглих рослин (r = -0,650...- 0,770, відповідно), кількістю рослин, уражених стебловими гнилями (r = –0,798...–0,843, відповідно) підтверджують необхідність визначення міцності бокової стінки стебла на середині третього міжвузля при групуванні вихідного матеріалу за придатністю до механізованого вирощування та збирання. 6. Встановлена можливість поєднання в одному генотипі нового гібриду ознак високої міцності бокової стінки стебла, стійкості до вилягання, ураження стебловими гнилями та пошкодження стебловим метеликом при використанні в гібридизації самозапилених ліній – Р 523, ХЛГ 42, ХЛГ 45, УХ 405, W 401. 7. Виділені самозапилені лінії кукурудзи, серед робочої колекції, з високою придатністю до механізованого вирощування та збирання, за комплексом ознак: ХЛГ 33, ХЛГ 45, ХЛГ 562, ХЛГ 42, УХ 405 та W 401, які перевищують стандарти або знаходяться на рівні із стандартами відповідної групи стиглості за цими ознаками. 8. Відмічена, серед ліній, суттєва різниця прояву загальної (ЗКЗ) і специфічної (СКЗ) комбінаційної здатності за ознаками „висота прикріплення качанів”, „стійкість до вилягання” та „міцність бокової стінки стебла”, що вказує як на важливість адитивної, так і неадитивної дії генів у формуванні даних ознак, а лінії з високими негативними значеннями за стійкістю до вилягання та високим позитивним значенням ефектів ЗКЗ за висотою прикріплення качанів і міцністю бокової стінки стебла та незначною варіансою СКЗ за даними ознаками найбільш доцільно використовувати для створення гібридів, що характеризуються значною висотою закладання качанів та міцним стеблом, стійким до вилягання. 9. Визначено рецепрокний ефект в окремих пар за міцністю бокової стінки, стійкістю рослин до вилягання та висотою прикріплення качанів, що вказує на потребу перевірки підбору батьківських пар і напрямків їх схрещувань при селекції гібридів кукурудзи за цими ознаками. 10. На основі проведеного генетичного аналізу ознак „міцність бокової стінки стебла” та „висота прикріплення качанів” підтверджено цінні властивості виділених самозапилених ліній кукурудзи, а також визначено спадкову сутність формування даних ознак. Доведено, що у гібридів, створених з участю різних за величиною даних ознак самозапилених ліній, для висоти прикріплення качанів переважає ефект наддомінування значної висоти їх прикріплення, а для міцності бокової стінки стебла виражений ефект неповного і повного домінування високої та низької міцності бокової стінки стебла. Як наслідок цього, у генетичній системі схрещувань виражене наддомінування (H1/D = 1 в різні роки) для висоти прикріплення качанів та неповне домінування для міцності бокової стінки стебла (H1/D = 0,76; 0,97). 12. Виявлено вплив на генетичну вираженість цих ознак фактору року та середовищної взаємодії генотипу, внаслідок чого встановлена нестабільність у генетичній детермінації ознак однієї і тієї ж лінії по роках. Зокрема це стосується таких ліній, як: PLS 61, ХЛГ 270, ХЛГ 272, МА 17, ХЛГ 386, які використовувалися в гібридизації за повною діалельною схемою 13. Встановлено, що найвищу міцність бокової стінки стебла (4,80 кг/мм2), високу стійкість до вилягання, оптимальну висоту прикріплення качанів ( 50 см) та значну продуктивність мають прості гібриди кукурудзи, отримані від схрещування двох батьківських форм із високою міцністю бокової стінки стебла (ВВ). 14. Для подальшої селекційної роботи виділено самозапилені лінії ХЛГ 1128 (ранньостиглої групи стиглості); ХЛГ 33 та ХЛГ 562 (середньоранні); УХ 405 та W 401 (середньостиглі) за продуктивністю та комплексом ознак: стійкістю до вилягання, висотою рослин та прикріплення необвислих качанів. 15. Визначена біоенергетична ефективність порівняння вирощування самозапилених ліній та простих гібридів кукурудзи з різною міцністю бокової стінки стебла та стійкістю до вилягання, яка свідчить про те, що енергетичний коефіцієнт самозапилених ліній з низькою міцністю бокової стінки стебла ХЛГ 386 та ХЛГ 270 становив 1,71 та 1,90, а у ліній з міцним стеблом стійким до вилягання – 1,99 та 2,19 відповідно. Ця тенденція зміни енергетичного коефіцієнта спостерігається і у простих гібридів ХЛГ 270ЧХЛГ 386 – 2,15 та ХЛГ 33ЧХЛГ 264 – 2,83. |