Анотація до роботи:

Баркарь Є.В. Оцінка ремонтного молодняку за інтенсивністю росту для підвищення відтворювальних якостей свиней. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Державний вищий навчальний заклад „Херсонський державний аграрний університет”, Херсон, 2008.

Дисертаційна робота присвячена вивченню відгодівельних, м'ясних і відтворювальних якостей свиней різних класів розподілу за живою масою при народженні та інтенсивністю формування у вікові періоди 0-2-4 і 2-4-6 місяців.

Встановлена ефективність використання оцінки ремонтного молодняку за інтенсивністю формування та індексами росту для підвищення продуктивних якостей. Доведено ефективність використання живої маси при народженні в якості критерію відбору ремонтних свиноматок до основного стада.

При вивченні відгодівельних, забійних і м'ясних якостей встановлено, що відбір свиней класу М⁺ впливає на підвищення скоростиглості (на 29,7 дні) і середньодобових приростів (на 93 г) порівняно з тваринами класу М^-.

В результаті аналізу відтворювальних якостей встановлено, що свині класу М⁺ відрізняються кращими багатоплідністю (10,7 голів) і масою гнізда при відлученні (155,1 кг). Результати проведених досліджень підтверджено проведеним аналізом головних компонент.

1. В результаті проведених досліджень встановлено ефективність використання оцінки ремонтного молодняку за інтенсивністю формування та індексами росту для підвищення відгодівельних та відтворювальних якостей.

2. З віком зберігаються різниця між сформованими групами за живою масою при народженні. Найбільшою живою масою характеризуються тварини класу М⁺. В 6 місяців тварини класу М⁺ переважають свинок модального класу (М⁰) та класу М^- на 7,6 та 12,7 кг, а ремонтні свинки модального класу переважають тварин класу М^- на 5,1 кг.

3. При розподілі за живою масою при народженні крупнішими порівняно з іншими тваринами виявилися свинки класу М⁺. Також встановлено, що свинки з найнижчою інтенсивністю формування у віці 0-2-4 місяці відрізняються найбільшою висотою в холці і переважають свинок модального класу на 2,2 см.

4. Встановлено, що при розподілі ремонтного молодняку за живою масою при народженні тварини класу М⁺ відрізняються найвищою рівномірністю росту у вікові періоди 0-2-4, 2-4-6 та 4-6-8 місяців і переважають тварин класу М^- на 0,020, 0,093 та 0,060. Свинки модального класу відрізняються найвищою інтенсивністю формування у віці 0-2-4 та 4-6-8 місяців.

5. При розподілі молодняку свиней за інтенсивністю формування у віці 0-2-4 місяці встановлено, що тварини класу М⁺ характеризуються найбільшою інтенсивністю формування та напругою росту при найнижчих значеннях індексу рівномірності росту.

За інтенсивністю формування вони переважають свиней класів М⁰ та М^- на 0,154 та 0,329, а за напругою росту на 0,021 та 0,053. За рівномірністю росту тварини класу М⁺ поступаються свинкам класів М⁰ та М^- на 0,018 та 0,033. Для свиней класу М^- характерними є низька інтенсивність формування та напруга росту, однак високою є рівномірність росту.

6. Доведено ефективність використання моделі Бріджеса для оцінки ростових процесів свиней різних класів розподілу. При розподілі ремонтного молодняку за живою масою при народженні найвищою початковою (кінетичною) швидкістю росту характеризуються свинки модального класу, вони ж відрізняються і найнижчою заключною (експотенційною) швидкістю росту. При розподілі за інтенсивністю формування у вікові періоди 0-2-4 та 2-4-6 місяців свинки з найнижчою величиною зазначеного параметру характеризуються високою кінетичною швидкістю росту, а з середніми – найвищою.

7. Свині різних класів розподілу за живою масою при народженні та інтенсивністю формування у віці 0-2-4 та 2-4-6 місяців досягали живої маси 100 кг за 218,9 – 248,6 діб. Встановлено вірогідну перевагу тварин класів М⁺ та М⁰ над свинками класу М^- за скоростиглістю на 29,7 та 19,5 дні (р<0,01) при вірогідно вищих рівнях середньодобових приростів. Свині модального класу (М⁰) характеризуються середніми рівнями відгодівельних якостей та не відрізняються від тварин класу М⁺.

При оцінці м’ясних якостей встановлена вірогідна перевага свиней модального класу (М⁰) над тваринами класу М^- за забійним виходом на 1,1%. В результаті оцінки морфологічного складу півтуш забитих тварин різних класів розподілу встановлено, що свині класу М⁺ вірогідно переважають тварин класу М^- за вмістом м’яса (на 3,73%) та поступаються їм за вмістом сала (на 3,6%.) Свині класу М^- поступаються тваринам модального класу (М⁰) за вмістом м’яса в туші на 2,8% (р<0,01) та переважають їх за вмістом сала на 2,7% (р<0,05). Отже, тварини класу М⁺ мають туші з більшим вмістом м’яса та меншим – сала порівняно з іншими дослідними групами.

8. В результаті аналізу відтворювальних якостей свиноматок різних класів розподілу за живою масою при народженні, встановлено, що тварини класу М⁺ вірогідно відрізняються більшою багатоплідністю, кількістю поросят при відлученні та масою гнізда при відлучені. Свиноматки модального класу (М⁰)

відрізняються більшою великоплідністю та збереженістю. Отже, при використанні живої маси при народженні як критерію відбору свиней за відтворювальними якостями ефективним є відбір свиней класу М⁺.

9. Встановлено, що всі інтер’єрні показники знаходились в межах фізіологічної норми. Тварини класу М⁺ характеризуються порівняно високим вмістом загального білку та низькими значеннями таких досліджуваних показників як холестерин, -ліпопротеїди, сечовина та залишковий азот. При вивченні активності таких ферментів сироватки крові як амінотрансферази при розподілі за живою масою при народженні, виявлена невірогідна перевага свинок модального класу (М⁰) над тваринами класів М⁺ та М^- на 0,174 та 0,134 ммоль/(год.л) за вмістом АСТ, та на 0,040 та 0,091 ммоль/(год.л) – за вмістом АЛТ.

Пропозиції:

1. Найбільш ефективним є розподіл молодняку за живою масою при народженні, оскільки таким чином забезпечуються вірогідні різниці між класами розподілу.

2. Високе прогностичне значення має індекс рівномірності росту порівняно з іншими параметрами, такими як інтенсивність формування та напруга росту і його слід використовувати як критерій оцінки та відбору тварин.

3. При розподілі за живою масою при народженні слід відбирати тварин класу М⁺, оскільки вони характеризуються найвищими відгодівельними та м’ясними якостями.

Публікації автора:

1. Коваленко В.П., Гиль М.І., Баркарь Є.В. Індексна оцінка відтворювальних якостей свиней // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів. – Том 7, № 3 (26), ч. 3. – 2005. – С.63-66.

2. Баркарь Є.В. Залежність біохімічних параметрів сироватки крові свиней великої білої породи та рівня живої маси у ранньому постнатальному онтогенезі // Таврійський науковий вісник. Збірник праць ХДАУ. - Вип. 44. – Херсон: Айлант, 2006 - С.115-119.

3. Баркарь Є.В. Аналіз біохімічних показників сироватки крові свиней великої білої породи залежно від класів розподілу за живою масою при народженні // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв: Редакційний видавничий відділ МДАУ. – Вип. 4 (38). – 2006. – С.221-225.

4. Баркарь Е.В. Показатели роста ремонтного молодняка свиней крупной белой породы различных классов распределения // Сборник научных трудов XIV Международной научно-практической конференции по свиноводству "Современные проблемы интенсификации производства свинины". – Том 1: Разведение, селекция, генетика и воспроизводство свиней. – Ульяновск, 2007. – С.106-112.

5. Баркарь Є.В. Критерії оцінки інтенсивності росту свиней великої білої породи // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць ХДАУ. – Вип. 53. – Херсон: Айлант, 2007. – С.157-161.

6. Коваленко В.П., Максимов П.Д., Баркарь Є.В. Відгодівельні та м’ясні якості свиней різних класів розподілу // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. пр. Вип. 15 (40); ч. 1: Сільськогосподарські науки, т. 1: Новітні технології в свинарстві – сучасний стан і перспективи: Міжнар. наук.-практ. конф. / М-во аграр. Політики України; Харк. держ. зоовет. акад. – Харків: Золоті сторінки, 2007. – С.9-12.

7. Баркарь Є.В. Використання аналізу головних компонент при дослідженні біохімічних параметрів сироватки крові свиней великої білої породи // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнології ім. С.З. Гжицького. – Львів. – Том 9, № 3 (34), ч. 3. – 2007. – С.8-12.