124. Вільгельм Алла Андріївна. Оцінка якості життя та реабілітація жінок, оперованих з приводу генітального ендометріозу: дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Львівський національний медичний ун-т ім. Данила Галицького. - Л., 2004.
Анотація до роботи:
Вільгельм А.А. Оцінка якості життя та реабілітація жінок, оперованих з приводу генітального ендометріозу. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство і гінекологія. – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2004.
У роботі висвітлені особливості перебігу післяопераційного періоду у жінок після гістеректомії з приводу генітального ендометріозу. Встановлено, що оперативне лікування без проведення реабілітаційної терапії призводить до поліпшення стану здоров’я і якості життя тільки у третини жінок, що залежить від обсягу оперативного втручання, тривалості, особливостей перебігу захворювання, психоемоційних характеристик особистості. Розроблено критерії прогнозування синдрому виснаження яєчників у жінок після гістеректомії зі збереженням яєчників на основі вивчення клінічного перебігу, гормонального статусу та метаболічних процесів.
Обґрунтовано, розроблено і апробовано диференційовані негормональні та гормональні комплекси післяопераційної реабілітації з визначенням етапності, обсягу, орієнтовної тривалості і критеріїв контролю ефективності у жінок з генітальним ендометріозом.
В дисертаційній роботі, на основі комплексного клініко-лабораторного обстеження жінок після гістеректомії з приводу генітального ендометріозу, вирішено актуальне питання щодо покращення стану здоров’я та якості життя шляхом розробки диференційованих комплексів реабілітаційної терапії з визначенням етапності, обсягу, орієнтовної тривалості і критеріїв контролю її ефективності.
У 64,67% жінок, яким проведена гістеректомія різного обсягу з приводу генітального ендометріозу, на етапі первинної медико-санітарної допомоги не проводиться реабілітаційна терапія, відсутня спадкоємність у проведенні лікувально-профілактичних заходів між різними ланками надання акушерсько-гінекологічної допомоги.
Оперативне лікування генітального ендометріозу, без проведення післяопераційної реабілітаційної терапії призводить до поліпшення стану здоров’я і якості життя у 36,07% пацієнток, при цьому самооцінка стану здоров’я та якості життя як “незадовільної” визначається не тільки обсягом оперативного втручання, але й залежить від попередніх тривалості та перебігу захворювання, психоемоційних характеристик особистості пацієнтки.
У третини жінок, оперованих з приводу генітального ендометріозу, відсутнє клініко-морфологічне обґрунтування проведення тотальної гістероваріоектомії, що підтверджується виявленням при морфологічному дослідженні незміненої структури тканин шийки матки у 16,06% жінок, нормальної гістоструктури яєчників у 8,57% випадків і вікових склеротичних змін, без будь-якої іншої патології, у 20% випадків. У 28,57% випадків розширення обсягу операції (оваріоектомія) проводиться виключно з профілактичною метою.
Вегето-судинні прояви ПОЕС розвиваються у 51,85% жінок після тотальної гістероваріоектомії протягом першого місяця після операції, що корелює зі змінами гормонального балансу. Проведення гістеректомії без видалення яєчників не попереджує розвиток синдрому виснаження яєчників у 59,26% жінок через 12 місяців після оперативного лікування генітального ендометріозу.
У жінок з хірургічною і природною менопаузою виявляється достовірна різниця вираженості симптомів ПОЕС. При рівнях ФСГ 39–48 МО/л та естрадіолу 85–120 пмоль/л у сироватці крові тяжкий ступінь нейровегетативних розладів (медіана суми балів ММІ 38,5) виявляється у 33,33% жінок з хірургічною менопаузою, а при рівнях ФСГ 39–61 МО/л та естрадіолу 58–96 пмоль/л - відповідно у 48,15% (медіана суми балів ММІ 43,92). У жінок з тривалістю природної менопаузи 1,5 – 2 роки при майже аналогічних рівнях ФСГ (39 – 58 МО/л) і естрадіолу (62–110 пмоль/л) тяжкість нейровегетативних порушень достовірно нижче (медіана суми балів ММІ 31,17).
При проведенні реабілітаційних заходів прояви нейровегетативних (5,0%, медіана суми балів 14,0), обмінно-ендокринних (5,0%, медіана суми балів ММІ 9,0) та психоемоційних порушень (середніх - 5,0%, медіана суми балів ММІ 12,0 і тяжких – 12,5%, медіана суми балів ММІ 17,5) є достовірно нижчими, ніж у жінок без проведення реабілітаційних заходів.
Ранній розвиток ПОЕС та зміни гормонального балансу у 51,85% жінок після гістероваріоектомії обґрунтовують необхідність проведення реабілітаційних заходів з першого тижня після операції.
Включення у комплекс реабілітації фіто-метаболічного препарату “Кратал” дозволяє знизити частоту розвитку синдрому виснаження яєчників до 9,1% (при 59,26% без реабілітаційних заходів).
Критеріями ефективності і адекватності обсягу реабілітаційних заходів у жінок, оперованих з приводу генітального ендометріозу, є величина співвідношення ЛГ/ФСГ та рівень естрадіолу (у межах рівнів ранньої фолікулінової фази у жінок пізнього репродуктивного періоду), самооцінка жінками стану здоров’я і якості життя.
Диференційований підхід до вибору обсягу реабілітаційної терапії, індивідуальний підхід до призначення комплексів реабілітації, впровадження психотерапії, ранній початок відновного лікування, моніторинг ефективності протирецидивної і замісної гормональної терапії в комплексі дозволяє покращити стан здоров’я і якість життя у 62,06 % жінок з незадовільною якістю життя до оперативного втручання (без проведення реабілітаційної терапії – у 36,07% жінок).
Публікації автора:
1.Созанський О.М., Томич М.В., Лобаненко А.Ф., Вільгельм А.А. Сучасний погляд на аденоміоз у проблемі ендометріозу // Acta medica Leopoliensia. – 1995.–№2-3. – C.55–58.
2.Вільгельм А.А. Аденоміоз матки: Особливості клінічної та патоморфологічної діагностики // Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства. – 1998. – 4 книга. – C.27–30.
3.Вільгельм А.А. Якість життя у жінок, оперованих з приводу генітального ендометріозу // Галицький лікарський вісник. –1998. – Т.5. – C.3–24.
4.Пирогова В.І., Вільгельм А.А. Оцінка якості життя жінок після гістеректомії з приводу генітального ендометріозу // Вісник наукових досліджень. – 2002. – №3 (28) – C. 39–40.
5.Вільгельм А.А. Особливості перебігу постоваріоектомічного синдрому у жінок з генітальним ендометріозом та масивною гормональною терапією в анамнезі // Вісник наукових досліджень. – 2003. – №1(30). – С.120–121.
6.Пирогова В.І., Вільгельм А.А., Ліщук М.П., Ліщук Р.М. Реабілітаційна фармакотерапія у жінок, оперованих з приводу генітального ендометріозу // Фармакологічний вісник. – 2000. –№6. – С.25 –26.
7.Пирогова В.І., Вільгельм А.А., Голота Л.І. Профілактика і лікування постоваріоектомічного синдрому. Оцінка якості життя жінок // Метод. рекомендації для лікарів акушерів-гінекологів. – Львів, 2001. – 32с.
8.Созанский А.М., Томич Н.В., Попиль И.И., Лобаненко А.Ф., Вильгельм А.А. Аденомиоз в проблеме ендометриоза // Материалы международного конгресса по эндометриозу с курсом эндоскопии. –Москва, 1996. –С. 143–145.
9.Созанський О.М., Томич М.В., Шрамкевич А.Ф., Вільгельм А.А. Основні недоліки в організації надання допомоги жінкам при аденоміозі // Тези доповідей Х з’їзду акушерів та гінекологів. –Одеса, 1996. –С. 11.
10.Лобаненко А.Ф., Поспішіль Ю.О., Созанський О.М., Вільгельм А.А. Ендометріоз матки: частота, термінологія, особливості структури, можливості верифікації // Матеріали 6 конгресу патологів України. – Вінниця, 1998. –С.283–285.
11.Вильгельм А.А. Хирургическая реабилитация женщин, больных аденомиозом матки // International Journal of Іmmunorеhabilitation. – 1998. – №8. – С. 82.
12.Вільгельм А.А. Роль провокуючих факторів у розвитку ендометріозу матки // Тези доповідей медичного конгресу студентів і молодих вчених. – Тернопіль, 1999. – С. 197.
13.Пирогова В.І., Вільгельм А.А., Поспішіль Ю.О. Клініко-морфологічні аспекти оперативного лікування ендометріозу матки // Зб. наук. праць “Актуальные вопросы морфологии и клинической медицины”. – Дніпропетровськ, 2000. – С.76 – 79.
14.Пирогова В.І., Вільгельм А.А. Реабілітація жінок, оперованих з приводу генітального ендометріозу // Тези доповідей медичної конференції студентів і молодих вчених. – Львів, 1999. – С.128.
15.Вільгельм А.А. Оцінка якості життя жінок після гістеректомії// Тези доповідей III міжнародної медичної конференції “Медицина-здоров’я – XXI століття”. –Дніпропетровськ, 2002. – С.158.
