Анотація до роботи:

Горбатюк О.І. Оцінка імунологічних методів діагностики туберкульозу великої рогатої худоби . – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.08 – епізоотологія та інфекційні хвороби. – Національний аграрний університет, Київ, 2003.

Дисертаційна робота присвячена вивченню та аналізу епізоотичної ситуації по туберкульозу великої рогатої худоби в господарствах Київської області, виділенню із біоматеріалу та реверсії L– форм Myc.bovis в вірулентну бактеріальну форму, виділенню Myc.bovis із проб грунту, взятого на території тривало неблагополучних щодо туберкульозу господарств після проведення заключної дезінфекції. Вивчено в дослідах на лабораторних тваринах показники імунологічних реакцій – алергічних, ІМЛ, ПРН, вмісту абсолютної кількості Т– і В– лімфоцитів, РНГА, ІФА у тварин, експериментально заражених збудниками туберкульозу і атиповими мікобактеріями та у реагуючої і не реагуючої на туберкулін ППД для ссавців худоби із благополучних та неблагополучних щодо туберкульозу господарств.

1. Вивчено епізоотичну ситуацію з туберкульозу великої рогатої худоби в господарствах Київської області, показана циклічність епізоотичного процесу, який супроводився періодами підйому з інтервалом 3–4 роки та спаду 2–3 роки з наростанням інфікованості великої рогатої худоби збудником туберкульозу, яка перевищувала показники попередніх циклів. Розкриті причини рецидивів захворювання в раніше оздоровлених господарствах. На лабораторних тваринах, експериментально інфікованих мікобактеріями та у великої рогатої худоби із благополучних і неблагополучних щодо туберкульозу господарств вивчено комплекс імунологічних показників з метою використання їх для діагностики туберкульозу великої рогатої худоби.

2. Причинами стаціонарності і циклічності в розвитку епізоотичного процесу є недосконалість алергічного методу досліджень, який не виявляє усіх інфікованих тварин, та низька ефективність проведених санітарно-епізоотичних заходів, що підтверджується виділенням Myc.bovis після заключної дезінфекції з грунту загонів для тварин на оздоровлених фермах.

3. Латентний перебіг захворювання туберкульозом великої рогатої худоби підтверджується виділенням L– форм Myc.bovis із патматеріалу від забитих тварин при відсутності в них патолого-анатоміних змін.

4. Алергічні дослідження кролів, експериментально інфікованих різними видами мікобактерій туберкульозу та Myc.fortuitum показують, що на ранніх стадіях розвитку інфекційного процесу тварини не реагували на туберкуліни ППД для ссавців, птахів та КАМ.

5. Алергічні реакції у кролів, інфікованих Myc.bovis, у 100% з’явилися на 21-у добу після зараження, а у заражених Myc.tuberculosis – на 35-у добу. Перехресні реакції на ППД для ссавців і КАМ у тварин, інфікованих Myc.avium , а на ППД для птахів у тварин, інфікованих Myc.fortuitum спостерігалися у 30 – 60 % .

У кролів, експериментально інфікованих різними видами збудників туберкульозу, сенсибілізація ними лейкоцитів крові наступає неодночасно: до ППД для ссавців у тварин, заражених Myc.bovis – на 21-у добу, Myc.tuberculosis – на 50-у добу після зараження. До КАМу перехресні реакції у тварин виявлялися на 78 – 90-у доби після зараження їх Myc.bovis.

6. РНГА, порівняно з алергічним методом дослідження великої рогатої худоби в неблагополучних господарствах, виявляла в 2,4 рази більше реагуючих тварин. Сироватки крові великої рогатої худоби із неблагополучних щодо туберкульозу господарств із 21,82 % позитивних в РНГА реагували: з антигеном еритроцитів, сенсибілізованих ППД для ссавців – 41,95%; КАМом – 34,15%; ППД для птахів – 2,75%, а перехресні реакції дали 21,15% тварин.

7. В експериментально інфікованих Myc.bovis і Myc.tuberculosis тварин в РНГА антитіла виявлялися до антигенів еритроцитів, сенсибілізованих ППД для ссавців, починаючи із 7-ої доби після зараження; у інфікованих Myc.avium до антигенів еритроцитів, сенсибілізованих ППД для птахів – із 21-ої доби, у заражених Myc.fortuitum до еритроцитів, сенсибілізованих КАМом – починаючи із 50-ої доби. Перехресні реакції сироваток крові відмічалися у кролів, інфікованих Myc.avium з антигеном еритроцитів, сенсибілізованих ППД для ссавців та у інфікованих Myc.fortuitum – до ППД для птахів.

8. Сироватки крові тварин, інфікованих збудниками туберкульозу та атиповими мікобактеріями в реакції ІФА із тест-ситемою “Dia–TUB–V” з антигеном Myc.bovis показали, що цей метод виявляє усіх інфікованих тварин, але не дає можливості диференціації видів збудників.

9. При дослідженні сироваток крові великої рогатої худоби із неблагополучних господарств щодо туберкульозу методом ІФА з антигеном Myc.bovis виявляли 14,53 % хворих тварин із числа обстежених.

10. Реакція алергічної альтерації виявляє тварин, інфікованих Myc.bovis і Myc.tuberculosis, на 21-у добу після їх зараження зі зростанням нейтрофільного індекса від слабо- до різко-позитивного. У великої рогатої худоби, алергічно реагуючої на туберкулін ППД для ссавців із неблагополучних господарств, нейтрофільний індекс вірогідно у 10 разів перевищував аналогічні показники у здорових тварин.

Комплекс імунологічних реакцій дозволяє підвищити вірогідність діагностики і виявляти хворих тварин з анергією на туберкулін.