Анотація до роботи:

Лебідь І.Г. Оцінка функції правих відділів серця у новонароджених в нормі і при патології. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського, Сімферополь, 2006.

Дисертація присвячена оцінці функції правих відділів серця у здорових доношених новонароджених і розробки ЕхоКГ діагностичних критеріїв гіпоксичного ураження серця у дітей із перинатальною гіпоксією. Обстежено 119 доношених новонароджених: 78 дітей, які перенесли перинатальну гіпоксію, і 41 практично здоровий новонароджений. Для оцінки об’ємів і функції ПШ було розроблено спосіб визначення функціональних об’ємів ПШ у новонароджених.

Отримані дані ЕхоКГ дослідження з використанням способу оцінки об’ємів ПШ, динаміки показників діастолічної функції обох шлуночків, тиску в ЛА в процесі адаптації дозволили виділити 2 етапи: I етап (перші 2 тижні життя) – період первинної адаптації, II етап – період стабілізації (від 2 тижнів до 1 міс. і старше при порушенні адаптації).

У дисертації встановлені фізіологічні закономірності зміни правих відділів серця у здорових доношених новонароджених, а також розроблені і обґрунтовані діагностичні критерії гіпоксичного пошкодження серця з урахуванням оцінки правих відділів серця.

1. Клініко-анамнестичними маркерами постгіпоксичної дезадаптації серцево-судинної системи у новонароджених, які перенесли перинатальну гіпоксію, є висока частота екстрагенітальної і генітальної патології у матерів, патологічний перебіг вагітності і пологів, ЕКГ маркерами – порушення серцевого ритму і провідності (номотопні порушення ритму, синдром слабкості синусового вузла, екстрасистолія), ознаки субендокардіальної ішемії міокарду.

2. Доведено існування двох етапів постнатальної перебудови кровообігу у доношених немовлят: період первинної адаптації (перші 14 днів життя), період стабілізації (від 2 тижнів до 1 місяця і старше при порушенні адаптації).

3. Встановлено, що у здорових новонароджених протягом періоду адаптації відбувається зниження параметрів інтегрального показника – КДІ ПШ, розрахованого з використанням “способу визначення функції ПШ у новонароджених”, що носить фізіологічну (адаптаційну) спрямованість. Підвищені показники КДІ ПШ в перші дні життя і недостатня динаміка його зниження у новонароджених, що перенесли перинатальну гіпоксію, є діагностичним критерієм гіпоксичного ушкодження міокарда.

4. Показано, що у здорових доношених новонароджених параметри, які характеризують фізіологічну легеневу гіпертензію, знижуються до кінця періоду первинної адаптації, а кінцева їх нормалізація відбувається в періоді стабілізації. Важливою патогенетичною складовою перинатальної гіпоксії є збереження легеневої гіпертензії в періоді стабілізації постнатального кровообігу.

5. У здорових новонароджених відновлення параметрів діастолічної функції серця відбувається поступово з менш вираженою динамікою в ПШ. Перинатальна гіпоксія подовжує процеси відновлення діастолічної функції серця, що найбільше відображається на ПШ.

6. Розроблені додаткові діагностичні критерії гіпоксичного пошкодження серцево-судинної системи, що включають динамічну оцінку ехокардіографічних параметрів (КДІ ПШ, СерТЛА і СисТЛА, параметри діастолічної функції ПШ).

Публікації автора:

1. Лебедь И.Г. Метод оценки функции правого желудочка у новорожденных в норме и при патологии // Таврический медико-биологический вестник. – 2004. – №3. – С.31-33.

2. Лебедь И.Г. Оценка диастолической функции правого желудочка у новорожденных с перинатальной гипоксией // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. – Симферополь, 2004. – Т.140, Ч.3. – С.111-115.

3. Іванова М.В., Лебідь І.Г. Неонатальні аспекти легеневої гіпертензії в нормі та при патології // Таврический медико-биологический вестник.– 2005. – №2. – С.46-48. (Здобувачем проведено клінічний підбір новонароджених, їх обстеження, проведення ЕхоКГ дослідження, виконана статистична обробка отриманих результатів).

4. Лебедь И.Г. Особенность диастолической функции обоих желудочков у новорожденных в норме и при перенесенной внутриутробной гипоксии и асфиксии в родах // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. – Симферополь, 2005. – Т.141,Ч.2. – С.78-83.

5. Лебедь И.Г. Гемодинамические изменения объемов полостей желудочков у новорожденных в норме и при перенесенной гипоксии // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. – Симферополь, 2005. – Т.141,Ч.4. – С.46-51.

6. Іванова М.В., Філімоненкова В.А., Лебідь І.Г. Вплив метаболічної терапії на стан ендотелійзалежних факторів і діастолічну функцію правого шлуночка новонароджених з синдромом дезадаптації серцево-судинної системи // Зб. наукових праць співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. – К., – 2005.– Вип.14, – кн.2.–С.178-186. (Автором проведено огляд літератури, аналіз отриманих результатів, оформлення роботи).

7. Лебідь І.Г. Спосіб визначення функції правого шлуночка у новонароджених // Деклараційний патент на корисну модель №5628U; заявл. 22.07.2004; опубл. 15.03.05

8. Лебідь І.Г. Метод оценки функции правых отделов сердца у новорожденных в норме и при патологии // Таврический медико-биологический вестник. – 2004. – №3. – С.15. (Матеріали III Всеукр. науково-практичної конференції «Актуальные вопросы детской кардиоревматологии» – Евпатория, 2004).

9. Іванова М.В., Лебідь І.Г. Особенности легочной гипертензии в неонатальном периоде // Таврический медико-биологический вестник. – 2005. –№2.– С.46-48. (Матеріали IV Всеукр. науково-практичної конференції «Актуальные вопросы детской кардиоревматологии», Евпатория, 2005) (Автором проведено клінічне і інструментальне обстеження новонароджених, робота підготовлена і оформлена до друку).

10. Иванова М.В., Лебедь И.Г. Электрокардиографические и эхокардио-графические маркеры дисфункции правого желудочка при синдроме дезадаптации сердечно-сосудистой системы у новорожденных // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Від фундаментальних досліджень – до прогресу в медицині» (додаток) – Харків, – 2005. – С.7. (Автором проведено клінічне і інструментальне обстеження новонароджених, робота підготовлена і оформлена до друку).

11. Лебедь И.Г. Сухарева Г.Э. Методика оценки правых отделов сердца у новорожденных в норме и при патологии // Тези Всеросійського конгресу «Детская кардиология 2004». – М., – 2004. – С.202-203. (Здобувачем проведено обстеження новонароджених, ЕхоКГ, розробка критеріїв розрахунку, обґрунтування запропонованого методу).

12. Лебедь И.Г. Особенность динамики обоих желудочков у здоровых новорожденных и у детей, перенесших перинатальную гипоксию // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. – Симферополь, 2005. – Т.141, – Ч.4. – С.116-117 (Матеріали конференції «Неотложные состояния в кардиоревматологии в практике терапевта и педиатра» – Феодосия, 2005).

13. Лебедь И.Г. Адаптация параметров диастолической функции сердца у новорожденных на фоне гемодинамической перестройки в норме и при патологии // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. – Симферополь, 2005. – Т.141, Ч.2. – С.173-174 (Матеріали конференції «Актуальные вопросы акушерства, гинекологии и перинатологии» – Судак, 2005).

14. Иванова М.В., Лебедь И.Г. Диастолическая функция правого желудочка у новорожденных, перенесших перинатальную гипоксию // Материалы XI съезда педиатров Украины, «Актуальные проблемы педиатрии на современном этапе». –К., 2004. – С.58-59. (Здобувач здійснив огляд літератури, оформив результати обстеження, аналіз та узагальнення даних, висновки).